«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Обставини, які підлягають доведенню у справі про визнання договору дарування недійсним на підставі ст. 229 ЦК України у зв’язку з наявністю наміру укласти договір довічного утримання Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Неналежність вимоги про витребування частини земельної ділянки для захисту права землекористувача, який прагне приватизації Землекористувач, який не набув права власності на земельну ділянку та реалізує право на її приватизацію, не може захищати порушення свого права шляхом витребування…»
«Строк звернення іпотекодержателя з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки зі спадкоємців Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо строку, в межах якого іпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет…»
«Ефективний спосіб захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення Ефективним способом захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання…»
«1.1. Щодо непоширення позовної давності на вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за банківським вкладом Позовна давність не поширюється на вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання про видачу вкладу, оскільки вони входять до складу…»
«Визначення належного способу захисту при витребуванні майна та застосування позовної давності до віндикаційних позовів Визнання недійсним договору дарування не є ефективним способом захисту прав власника, якщо не відновлює його порушені права. Належним способом захисту є віндикаційний позов до…»
«Застосування різних строків позовної давності для оскарження рішень загальних зборів окремих юридичних осіб Законодавець диференційовано встановив правила позовної давності для вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів окремих юридичних осіб: один рік — для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю; три місяці — для акціонерних товариств; три роки (загальна позовна давність) — для інших юридичних осіб і громадських об’єднань, зокрема для творчих спілок, як неприбуткових професійних об’єднань у формі громадських організацій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7994 Неможливість одночасного задоволення судом вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів юридичної особи Одночасне визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів юридичної особи не відповідає законодавству. У разі визнання акта недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання недійсним означає, що він не створює правових наслідків з моменту його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом на майбутнє з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7995 Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та його скасування є альтернативними способами захисту з різними правовими наслідками Чинне законодавство не передбачає одночасного визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів товариства. За своєю правовою суттю «визнання рішення недійсним» та «скасування рішення» є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта (рішення). Наслідки скасування рішення не тотожні правовим наслідкам його недійсності. Визнання недійсним означає, що воно не створює правових наслідків з моменту його прийняття. Скасування означає втрату чинності на майбутнє. Скасування рішення означає, що воно скасовується з дати прийняття рішення про скасування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14408»
«Можливість продовження строків позовної давності у зв’язку з карантином у випадку коли строк позовної давності був збільшений за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України Положення законодавства щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності підлягають застосуванню і в тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7742»
«Щодо оспорювання свідоцтва про право на спадщину У приватному праві не передбачено нікчемності для свідоцтва про право на спадщину. В ЦК України закріплено тільки можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва). Серед переліку вимог, на які відповідно до закону позовна давність не поширюється, немає вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Факт видачі спадкоємцю свідоцтва про право власності в порядку спадкування на спадкове майно, право на яке має інший спадкоємець, або видача свідоцтва особі, яка не має прав на спадщину, доводить порушення прав та інтересів особи і саме тому перебіг позовної давності необхідно пов`язувати із фактом видачі свідоцтва про право на спадщину другому із спадкоємців (чи особі, яка не є спадкоємцем), а у разі якщо особа, права та інтереси якої порушені видачою такого свідоцтва, доведе, що про існування такого свідоцтва, яким порушуються його права, йому стало відомо пізніше, то перебіг позовної давності варто пов’язувати саме з таким моментом. Факт неотримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та невизначення законодавцем строку, протягом якого спадкоємець має оформити свої спадкові права, не може підтверджувати, що у такого спадкоємця не виникло право на позов, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину іншому із спадкоємців (чи особі, яка не є спадкоємцем) перешкоджає завершенню оформлення своїх спадкових прав другому із спадкоємців, який не отримав свідоцтва про право на спадщину, а отже обґрунтовує виникнення у цього спадкоємця права на позов у матеріально-правовому аспекті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7471 Застосування позовної давності до вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину На вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину поширюється позовна давність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8577»
«Щодо дати ухвалення судового рішення, яка має зазначатися судом, якщо це рішення було ухвалене за відсутності учасників справи У разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7748»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?