«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі…»
«Щодо права спадкоємця на грошову компенсацію у разі відчуження спадкового майна іншими спадкоємцями та моменту початку перебігу позовної давності Згідно зі статтею 1280 ЦК України, якщо після розподілу спадщини між одними спадкоємцями майно було відчужене і не збереглося в натурі, інший спадкоємець…»
«Розмежування випадків застосування позовної давності у спорах щодо підтвердження та захисту права на земельну частку (пай) До вимог про визнання права на пай осіб, які включені до офіційних списків членів підприємства, але не мають сертифіката, позовна давність не застосовується, оскільки такий…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Порядок спадкування права на земельний пай Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Щодо застосування судом апеляційної інстанції позовної давності Застосування судом апеляційної інстанції позовної давності допускається лише у випадках, коли відповідач не мав об'єктивної можливості заявити таку вимогу в суді першої інстанції. Відхилення судом першої інстанції клопотання відповідача про відкладення розгляду справи саме по собі не є достатньою підставою для визнання, що відповідач був позбавлений можливості подати заяву про застосування позовної давності Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13176»
«Перевищення органом управління юридичної особи своїх повноважень при укладанні правочину як підстава для визнання його недійсним У разі, якщо третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень органу управління юридичної особи, правочин, вчинений відповідним органом управління від імені юридичної особи з перевищенням таких повноважень, може бути визнаний недійсним з підстав, визначених частиною першою статті 203, частиною першою статті 215 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13886 Обставини, які підлягають встановленню під час вирішення спорів про визнання недійсними правочинів, укладених органом управління юридичної особи з перевищенням повноважень Під час вирішення спорів про визнання правочинів недійсними з підстав перевищення повноважень органом або особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, необхідним є встановлення обставин щодо добросовісності / недобросовісності поведінки третьої особи. Зокрема, предметом доказування має бути обставина стосовно того, чи знала третя особа про відсутність в органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинна була знати про це. Обов’язок доведення цих обставин покладається на юридичну особу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13887 Щодо можливості застосування положень глави 17 ЦК України «Представництво» до регулювання діяльності органів управління юридичної особи Норми про представництво як дії однієї особи від імені та в інтересах іншої особи (глава 17 ЦК України) та норми статті 92 ЦК України призначені для регулювання різних за правовою природою відносин. Ці дві правові категорії мають різну правову природу та різне правове регулювання. З огляду на це норми законодавства, які регламентують правовідносини представництва (положення глави 17 ЦК України, зокрема статті 241 цього Кодексу, яка регулює відносини при вчиненні представником особи правочинів з перевищенням повноважень), не поширюються на регулювання діяльності органів управління юридичної особи. ВП ВС уточнила власний висновок, сформульований у постанові від 13 березня 2024 року у справі №757/23249/17 щодо визнання недійсним правочину, вчиненого представником з перевищенням своїх повноважень та не схваленого надалі довірителем. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13888 Щодо належної перевірки контрагентом юридичної особи обсягу повноважень її керівника при укладенні договору Посилання в договорі на те, що особа діє на підставі статуту, не можна беззастережно ототожнювати з тим, що третя особа – контрагент – ознайомилася зі статутом. Добросовісний контрагент відповідної юридичної особи має право розраховувати та покладатися на правдивість відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зокрема й щодо обсягу повноважень керівника юридичної особи. Ознайомлення контрагента юридичної особи з інформацією з Єдиного державного реєстру про цю юридичну особу, зокрема й стосовно обсягу повноважень директора, можна вважати проявом розумної обачності в контексті з’ясування повноважень керівника юридичної особи на представництво її інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13889»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?