«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі…»
«Щодо права спадкоємця на грошову компенсацію у разі відчуження спадкового майна іншими спадкоємцями та моменту початку перебігу позовної давності Згідно зі статтею 1280 ЦК України, якщо після розподілу спадщини між одними спадкоємцями майно було відчужене і не збереглося в натурі, інший спадкоємець…»
«Розмежування випадків застосування позовної давності у спорах щодо підтвердження та захисту права на земельну частку (пай) До вимог про визнання права на пай осіб, які включені до офіційних списків членів підприємства, але не мають сертифіката, позовна давність не застосовується, оскільки такий…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Порядок спадкування права на земельний пай Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Відсутність у суду повноважень на власний розсуд визначати відповідача у справі Чинне процесуальне законодавство не уповноважує суд на власний розсуд визначати (вказувати) особу, яка повинна відповідати за позовною вимогою (відповідача у справі), що становить виключну прерогативу особи, яка заявляє таку вимогу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8965 Зміна процесуального статусу від третьої особи до співвідповідача Чинне процесуальне законодавство не уповноважує суд на власний розсуд визначати (вказувати, заміняти) особу, яка повинна відповідати за позовною вимогою. Обов’язком суду, який виконується під час розгляду справи, є встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову, тоді як визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Дії суду щодо зміни статусу учасника справи з третьої особи на відповідача без відповідного клопотання позивача, якому надано виключне право ініціювати залучення до участі у справі співвідповідача, є порушенням принципу диспозитивності та положень ст. 14, 48 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12785»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?