«Щодо вимог ініціюючого кредитора в частині інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, нарахованих за період перебування боржника в процедурі банкрутства, відкриття якого в подальшому було скасовано Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство, скасована апеляційним судом із…»
«Про майновий характер вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та пропорційний розподіл судових витрат Вимога про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки має майновий характер, оскільки спрямована на реалізацію можливості отримати кошти для задоволення…»
«Відсутність заборони на прийняття процесуальних рішень поліцією та прокуратурою у нічний час Діяльність поліції та прокуратури у сфері протидії злочинності не обмежується певним часом доби, а положення ч. 4 ст. 223 КПК не містять заборони на прийняття процесуальних рішень (зокрема, винесення…»
«Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового…»
«Про право суду апеляційної інстанції стягнути з відповідача недоплачену суму судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції, встановивши недоплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, має право відповідно до вимог статті 163 ГПК…»
«Про право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця Для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім’ї такого військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання із загиблим; б) наявність у…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Право дитини, яка досягла чотирнадцяти років, самостійно визначати місце проживання як підстава для відмови у відібранні дитини Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, відповідно до частини третьої статті 160 СК України та частини другої статті 29 ЦК України, самостійно визначає своє місце…»
«Про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяви Частина друга статті 3 та підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №…»
«Щодо відшкодування іпотекодавцю перевищення вартості предмета іпотеки над забезпеченими вимогами Зобов'язання іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених вимог виникає з моменту набуття права власності на майно. Вартість майна…»
«Презумпція спільності майна подружжя та тягар її спростування Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на…»
«Про немайновий характер позовних вимог у разі оскарження відмови суб’єкта владних повноважень у призначенні одноразової грошової допомоги Позовні вимоги про визнання протиправним, скасування рішення про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, а також зобов`язання суб`єкта…»
«Щодо тлумачення змісту правочину Тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із цього правочину, або за окремим позовом, предметом якого є вимога про тлумачення правочину. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні правила тлумачення змісту правочину, які умовно можна поділити на три рівні. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першим підходом не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (у разі безрезультатності перших двох) є врахування: а) мети правочину; б) змісту попередніх переговорів; в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою); г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11301 Щодо тлумачення поняття пені (ч. 3 статті 549 ЦК України) Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України). Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов`язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення: 1) за кожен день прострочення виконання; 2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11302 Щодо формулювання в господарському договорі про стягнення пені "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій Застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11303 Щодо зменшення штрафних санкцій (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України) Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11304»
«Щодо гарантій захисту трудових прав викривача Працівника, який набув статусу викривача, не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу. Саме роботодавець зобов’язаний доводити, що звільнення викривача не пов’язане зі здійсненням ним повідомлень про можливі факти порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». Відсутність працівника на робочому місці за станом здоров'я може бути підтверджена не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11326»
«Щодо можливості відсторонення працівника від роботи Відсторонення працівника від роботи допускається в період проведення службового розслідування, а не після його закінчення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11259»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?