Штучний інтелект у суді: практика Верховного Суду, докази, ChatGPT і відповідальність юриста

Штучний інтелект дедалі частіше використовують у правничій роботі — для пошуку, аналізу, структурування інформації та підготовки чернеток документів. Загальної заборони на це немає, і Верховний Суд прямо про це каже. Але за два роки він сформував чітку лінію: ШІ — допоміжний інструмент, а за все, що потрапило до процесуального документа, відповідає людина, яка його подала.

Нижче — чотири ключові рішення Верховного Суду, які добре показують цей підхід, приклад скасованого через ChatGPT вироку і практичний чек-лист: що перевірити, перш ніж нести в суд текст, написаний із ШІ.

Найсвіжіша й найжорсткіша позиція — ухвала Касаційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 240/14153/24. Цікаво, хто саме помилився: не приватна особа, а Головне управління Пенсійного фонду, яке оскаржувало рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

У касаційній скарзі управління послалося на постанову Великої Палати від 3 липня 2019 року у справі № 9901/12/19 і ще на п'ять постанов Верховного Суду. Суд перевірив кожну в реєстрі й установив:

• Велика Палата у справі № 9901/12/19 ухвалила постанову 25 червня, а не 3 липня 2019 року, і висновку, який «цитував» скаржник, у ній немає;
• решту п'яти справ взагалі не переглядали в касаційному порядку;
• у справі № 800/304/17 Велика Палата справді ухвалювала постанову, але «процитованого» висновку про дискреційні повноваження в ній немає — навіть приблизно.

Далі суд сформулював три тези, які варто знати напам'ять:

Суд послався на принцип фахового людського контролю (human-in-the-loop) з Рекомендацій з відповідального використання ШІ для правників, схвалених Мінцифри та Мін'юстом у липні 2025 року: правник зобов'язаний самостійно перевірити результат ШІ за офіційними джерелами — базами законодавства й реєстром судових рішень, а якщо достовірність джерела перевірити неможливо, від такого результату слід відмовитися.

Перша гучна справа — ухвала судової палати Касаційного господарського суду від 8 лютого 2024 року у справі № 925/200/22.

Після того як Верховний Суд 11 грудня 2023 року ухвалив постанову у спорі про стягнення 4,7 млн грн з учасника товариства, позивач подав заяву про її роз'яснення. Він не погоджувався з поняттям «добровільне зобов'язання», яке вжив суд, і на підтвердження навів норми ЦК, підручник цивільного права — і визначення цього поняття, яке надав ChatGPT.

Суд визнав подання такої заяви зловживанням процесуальними правами й залишив її без розгляду.

Важливо знати й протилежну думку. Суддя Г. Вронська в окремій думці погодилася, що в роз'ясненні слід було відмовити, але не побачила зловживання: у заяві не було нічого образливого, заявник прагнув з'ясувати висновки суду, а саме по собі посилання на інформацію, згенеровану ШІ, за відсутності інших ознак недобросовісності, не може визнаватися зловживанням процесуальними правами.

Висновок для практики: суд оцінює не інструмент, а мету й спосіб. Послатися на ШІ, щоб оскаржити позицію ВС, — ризик. Використати ШІ як чернетку, а в документі спертися на закон і перевірену практику — звичайна робота.

Постанова Касаційного господарського суду від 8 липня 2025 року у справі № 925/496/24 стосувалася спору міської ради й орендаря землі про зміну ставки орендної плати. Орендар просив суд дослідити як електронні докази відповіді двох моделей — Grok і ChatGPT — щодо буквального тлумачення пункту договору. Апеляційний суд відмовив, і Верховний Суд цю відмову підтримав.

Суд окремо послався на ухвалу у справі № 925/200/22: відповідь ШІ, використана, щоб заперечити вже зроблені судом висновки, — це не засіб сприяння правосуддю. А ChatGPT, як погодився ВС з апеляційним судом, не визнається джерелом достовірної науково доведеної інформації.

Важливо не перебільшувати цей висновок. Суд відхилив відповіді ШІ як підтвердження правильного тлумачення договору — загального правила «будь-що, пов'язане з ШІ, ніколи не є доказом» у постанові немає. Процесуальні кодекси визнають електронними доказами цифрову інформацію про обставини, що мають значення для справи. Якщо предметом спору є сам факт генерації матеріалу чи листування з AI-сервісом, історія запитів і метадані можуть мати доказове значення за загальними правилами.

Тлумачення договору ж — правове питання, яке вирішує суд за правилами ЦК (зокрема ст. 213), а не опитування моделей. Якщо зміст умови неочевидний, аргументуйте загальноприйнятим значенням слів, змістом інших умов договору, метою договору, листуванням сторін і тим, як вони його виконували, — саме ці способи тлумачення називає закон.

Лінія працює в обидва боки. У справі № 335/12523/23 (постанова Касаційного кримінального суду від 7 травня 2025 року) захист стверджував, що HTML-файли з результатами негласних слідчих дій можна створити самостійно за допомогою ChatGPT, — отже, доказ міг бути підробленим.

Суд відповів, що це припущення: захист не навів конкретних фактів, які свідчили б про підробку, а матеріали провадження не містять відомостей про фальсифікацію. Сама можливість згенерувати документ за допомогою ШІ не робить доказ недопустимим.

Висновок для сторони захисту: щоб оспорити доказ як згенерований чи змінений, потрібні факти — метадані, розбіжності в даті створення, висновок експерта, — а не вказівка на те, що таке технічно можливо.

Кодекс суддівської етики, затверджений з'їздом суддів 18 вересня 2024 року, містить окрему статтю про ШІ.

Тобто суддя може використовувати ШІ для пошуку, систематизації, технічної роботи — але не для оцінки доказів і не для ухвалення рішення. Ті самі межі Верховний Суд застосовує й до сторін: ШІ може допомагати, але не підміняти.

Межі стосуються не лише сторін. Київський апеляційний суд ухвалою від 30 липня 2025 року у справі № 11-кп/824/1818/2025 за апеляцією прокурора скасував вирок Дніпровського районного суду міста Києва й призначив новий розгляд.

Причин скасування було кілька — зокрема, суперечливі висновки щодо кваліфікації та невстановлені фактичні обставини; ChatGPT — одна з них. Але суд прямо послався на висновок КРЄС № 26 (2023): використання технологій має поважати природу судового процесу, а ШІ може бути допоміжним інструментом, але не може замінити роль суддів.

Проблема не в самому факті використання технології. Межа проходить там, де ШІ починає підміняти особисту оцінку доказів, правову аргументацію або ухвалення рішення.

У базі судової практики PravoPro — постанови Верховного Суду з повними текстами, пошук за номером справи, статтею та текстом рішення, і посилання на кожне рішення в ЄДРСР.

AI-помічник для юристів спершу підбирає реальні постанови з цієї бази й лише потім передає їх моделі. Під кожною відповіддю видно, які з названих у ній номерів справ є в базі постанов ВС, а яких немає. Це інструмент, а не гарантія: номери, яких у базі немає, перевірте в ЄДРСР, а цитати й висновки — за повним текстом рішення. Відповідальність за посилання в процесуальному документі, як нагадав Верховний Суд, несе той, хто його подає.

• Ухвала Верховного Суду (КАС) від 15.01.2026, справа № 240/14153/24 — текст у ЄДРСР
• Ухвала Верховного Суду (КГС) від 08.02.2024, справа № 925/200/22 — текст у ЄДРСР; окрема думка судді Г. Вронської — текст у ЄДРСР
• Постанова Верховного Суду (КГС) від 08.07.2025, справа № 925/496/24 — текст на PravoPro
• Постанова Верховного Суду (ККС) від 07.05.2025, справа № 335/12523/23 — текст на PravoPro
• Ухвала Київського апеляційного суду від 30.07.2025, справа № 11-кп/824/1818/2025 — текст у ЄДРСР
• Кодекс суддівської етики, затверджений з'їздом суддів України 18.09.2024, ст. 16 — текст на zakon.rada.gov.ua