Гаазька конвенція під час війни: 27 справ Верховного Суду про повернення дитини з України
Коли один із батьків привозить дитину в Україну без згоди другого, той може вимагати її повернення за Гаазькою конвенцією 1980 року — через Мін'юст або напряму до українського суду. Ми вручну проаналізували всі постанови Верховного Суду 2022 — вересня 2026 року в таких справах: чому повертають, чому відмовляють і як суди оцінюють війну.
- Джерело:
- постанови Верховного Суду, ЄДРСР
- Період:
- 2022 — вересень 2026
- Метод:
- ручне кодування кожної постанови
гаазьких справ 2022 — вересня 2026 року
повернень — суди зобов'язали повернути дитину за кордон
відмов у поверненні; ще 1 справа — новий розгляд
суміжних справ про дозвіл і заборону виїзду (не входять до 27)
Відмов майже вдвічі більше, ніж повернень, — найчастіше через ризик для дитини
Результат · 27 справ
- Повернення9
- Відмова17
- Новий розгляд1
Підстави відмови · 17 справ
- Серйозний ризик шкоди (ст. 13 «b»)11
- Не звичайне місце проживання5
- Згода на переїзд (ст. 13 «a»)4
- Минув рік, дитина прижилася (ст. 12)4
В одній справі може бути кілька підстав.
Це результат нашого аналізу постанов, а не офіційна статистика ВС. Вибірка невелика, і статистика не є прогнозом результату конкретної справи.
Що вирішує суд у гаазькій справі — і що ні
Гаазька справа — не спір про те, з ким житиме дитина. Суд відповідає на вужче питання: чи незаконно дитину перемістили або утримують поза державою її звичайного проживання — і якщо так, чи є одна з вичерпних підстав не повертати її. Решту вирішує суд тієї держави, куди дитину повертають.
«Обов'язок доведення існування підстав для відмови у поверненні дитини зазначена Конвенція покладає на особу, яка вчинила протиправне вивезення або утримання дитини»
Коли дитину повертають
Загальні аргументи не спрацьовують
Мати заперечувала проти повернення сина до Іспанії й подала висновки психолога. ВС погодився з апеляцією: ці висновки «не містять оцінки можливого заподіяння фізичної чи психічної шкоди дитині у випадку її повернення» — лише загальні рекомендації (№ 344/6604/21).
Конфлікт батьків — не серйозний ризик
Суди двох інстанцій відмовили в поверненні до Великої Британії. ВС скасував рішення й сам зобов'язав повернути дитину: «негативні стосунки між батьками дитини, які вирішуються в судовому порядку, не є свідченням таких обставин» (№ 757/32690/20-ц). Так само ВС сам ухвалив рішення про повернення дітей до Литви (№ 683/1084/21).
Стара згода не рахується
Батько колись давав нотаріальні згоди на поїздки дитини з матір'ю. Але суд США згодом заборонив вивозити дитину без дозволу другої сторони — і давні згоди вже не означали згоди на переміщення (№ 638/2530/20).
Коли відмовляють
Серйозний ризик шкоди
11Суди приймали цю підставу, коли були конкретні докази: малолітня дитина все життя з матір'ю, а мати зараз не може поїхати до країни повернення (№ 441/2203/24); дитина лікується в центрі психічного здоров'я (№ 295/4672/24); епізоди насильства щодо матері й дитини (№ 718/1867/23). Останню справу ВС у 2024 році повертав на новий розгляд, бо суди не провели «ефективної перевірки» заперечень, — після нього суди відмовили, і ВС відмову залишив.
Держава не була звичайним місцем проживання
5Позивач має довести, що дитина жила саме в тій державі. Не довели, коли дитина прожила у Великій Британії 6 місяців після півтора року в Україні (№ 201/1577/21), коли все життя жила в Україні й виїжджала лише ненадовго (№ 336/5265/22), коли перебування в Польщі було потрібне лише для громадянства (№ 569/337/25).
Згода на переїзд
4Батько сам погодився на переїзд і життя дитини в Україні (№ 201/3647/22); погодився на виїзд до України, а потім вимагав повернення (№ 428/2072/21).
Минув рік, дитина прижилася
4Строк відлічується від переміщення до початку процедури. У справі про Угорщину дитина на момент касації прожила там 5 місяців, а в Україні — понад чотири роки (№ 308/1403/20). Сам сплив року не означає автоматичної відмови: важить, чи прижилася дитина.
Три різні аргументи про війну
- 1
Держава тимчасового захисту не стала звичайним місцем проживання — у двох справах
Родина виїхала до Франції в березні 2022 року, дитина пішла до садка, потім мати повернулася з сином в Україну. Суди відмовили батькові: проживання у Франції «не було постійним, а тимчасовим та пов'язаним із військовою агресією росії проти України», ВС залишив (№ 607/25020/24). Схоже — Німеччина (№ 523/14982/23). Це висновки за конкретними фактами: сам статус тимчасового захисту питання не вирішує.
- 2
Війна як аргумент на користь повернення за кордон
У 2024 році ВС, залишаючи рішення про повернення дитини до Італії, послався зокрема на «недопущення виникнення ризиків загрози життю і здоров'ю малолітньої дитини та створення їй нестерпної обстановки у зв'язку з уведеним в Україні воєнним станом» (№ 714/1022/23).
- 3
Сама по собі війна — не підстава повертати
У пізніших постановах ВС дивився на конкретне місце: там, де живе дитина, бойові дії не велися, евакуацію не оголошували (№ 441/2203/24); за місцем проживання дитини «бойові дії не ведуться» (№ 759/24278/23).
«В Україні, незважаючи на війну, проживають мільйони дітей»
Для практики це означає: аргумент про небезпеку треба прив'язувати до конкретного міста й доказів, а не до воєнного стану загалом — і це стосується обох сторін.
Ще 12 справ про дозвіл і заборону виїзду
Ці справи не входять до 27 гаазьких і різні за предметом, тому тут без статистики — лише висновки.
Виїзд з одним із батьків під час воєнного стану
Дитина до 16 років може виїхати з одним із батьків без нотаріальної згоди другого (Правила перетинання державного кордону, абзац тринадцятий пункту 2-3). ВС: «Такий порядок виїзду за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, на час воєнного стану наразі є загальним для всіх дітей - громадян України» (№ 748/1575/22). Батькові відмовили в забороні виїзду: реальної загрози вивезення він не довів.
Тимчасовий виїзд із датами й державами — дозволяють
Дозвіл на рік до двох держав ВС залишив: «узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність в одного з батьків права відмовити в наданні згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон з іншим з батьків є суттєвим інструментом впливу» (№ 463/6501/21).
Без дат і країн — ні
Багаторазовий виїзд на три роки без періодів і держав ВС повернув на новий розгляд (№ 297/1949/21); дозвіл на постійне проживання за кордоном без строку й доказів забезпечення дитини апеляція скасувала, ВС погодився (№ 278/3322/19).
Заборона перетинати кордон на час спору
Застосовувалася в гаазьких справах (№ 754/7569/21, № 711/4569/23); у справі про звичайний сімейний спір ВС такий захід належним не визнав (№ 263/989/21).
Правила перетину кордону — не згода на зміну місця проживання. Вони не роблять законним подальше утримання дитини за кордоном: якщо дитину потім не повертають, це може стати підставою для гаазької процедури в іншій державі.
Що з цього випливає для адвоката
- 1
Позивачу — доводити звичайне місце проживання
Громадянство, реєстрація чи тимчасовий дозвіл самі по собі його не визначають; суди дивляться на тривалість, школу чи садок, мову, соціальні зв'язки.
- 2
Відповідачу — конкретні докази ризику
Висновок психолога має оцінювати саме наслідки повернення, а не містити загальні рекомендації. Конфлікт батьків сам по собі не є серйозним ризиком.
- 3
Згода — письмова і з умовами
Згода на виїзд з обов'язком повернути дитину в Україну (чи навпаки — за кордон) потім стає ключовим доказом.
- 4
Строк має значення
Після року з'являється додатковий фактор — чи прижилася дитина в новому середовищі. Сам сплив року не означає автоматичної відмови: повернення лишається загальним правилом, якщо не доведено, що дитина прижилася. Тому звертатися варто якомога раніше.
- 5
Війна — аргумент, який треба доводити
Воєнний стан у країні не замінює доказів небезпеки в конкретному місці — у жоден бік.
Простими словами
Гаазька конвенція не вирішує, з ким житиме дитина, — лише чи повернути її туди, де вона жила до переміщення. Українські суди повертали дітей за кордон у 9 справах із 27 і відмовляли в 17. Відмовляють, коли повернення загрожує дитині, коли вона насправді не жила в тій державі або коли другий із батьків сам погодився на переїзд. У двох досліджених справах, де сім'я виїхала за кордон через повномасштабну війну, суди не визнали державу тимчасового захисту новим звичайним місцем проживання дитини — але оцінювали для цього всі обставини, а не сам факт виїзду. А сам воєнний стан в Україні ВС у пізніших справах не вважав причиною вивозити дитину: важить, що відбувається там, де вона живе.
Коротко про головне
Хто доводить, що дитину не можна повертати?
Той із батьків, хто перемістив або утримує дитину. Конвенція покладає на нього обов'язок доведення підстав для відмови. (№ 308/1403/20)
Чи достатньо висновку психолога?
Лише якщо він оцінює можливу шкоду саме від повернення. Висновки з загальними рекомендаціями ВС не прийняв. (№ 344/6604/21)
Якщо родина виїхала за кордон через війну, чи стала ця країна звичайним місцем проживання дитини?
Не автоматично. У двох досліджених справах суди вважали таке перебування тимчасовим, але висновок залежить від тривалості й причин перебування, інтеграції дитини, навчання, мови та зв'язків. (№ 607/25020/24, № 523/14982/23)
Чи є війна в Україні підставою повернути дитину за кордон?
Сама по собі — ні. У 2026 році ВС зазначив, що в Україні, незважаючи на війну, живуть мільйони дітей, і врахував, що в місті проживання дитини бойових дій немає. Водночас у 2024 році в іншій справі ВС послався на ризики воєнного стану, залишаючи рішення про повернення. (№ 441/2203/24, № 714/1022/23)
Чи можна виїхати з дитиною без згоди другого з батьків під час воєнного стану?
Дитина до 16 років може перетнути кордон з одним із батьків без нотаріальної згоди другого — це загальне правило на час воєнного стану. Але правила перетину кордону — не згода на зміну місця проживання і не роблять законним подальше утримання дитини за кордоном: якщо дитину потім не повертають, це може стати підставою для гаазької процедури в іншій державі. (№ 748/1575/22)
Чи можна заборонити дитині виїзд, поки йде спір?
У практиці ВС забезпечення позову у вигляді обмеження виїзду застосовувалося в гаазьких справах. Натомість у справі про звичайний сімейний спір ВС не визнав такий захід належним; окремий позов про заборону виїзду потребує доказів реальної загрози вивезення. (№ 754/7569/21, № 263/989/21, № 748/1575/22)
Методика й межі дослідження
- Джерело — постанови Верховного Суду з Єдиного державного реєстру судових рішень (відкриті дані на data.gov.ua): усі постанови ВС 2022–2026 років, стан на 26 вересня 2026 року.
- Відібрано всі постанови, що згадують Конвенцію про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, мають рубрики ЄДРСР «надання дозволу на виїзд» чи «про повернення дітей до країни постійного місця проживання» або є сімейними з вимогою про дозвіл на виїзд без згоди, — 195 постанов 2018–2026 років. Із них 2022–2026 років, де вимога стосувалася повернення дитини чи виїзду, — 81; кожну прочитано вручну.
- Лишилося 27 справ про повернення дитини з України за кордон і 12 — про дозвіл і заборону виїзду. Справи з кількома постановами враховано один раз, за остаточним станом.
- Для кожної гаазької справи зафіксовано державу, результат (повернення / відмова / новий розгляд), підстави відмови за статтями 12 і 13 Конвенції та роль аргументів про війну. Одна справа може мати кілька підстав відмови.
- У вибірці лише постанови; ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження не враховано. Справи, які не оскаржували до ВС, сюди не потрапили; повернення дітей з інших держав до України — поза вибіркою (його вирішують іноземні суди).
- Вибірка невелика: частки — опис практики ВС, а не прогноз результату конкретної справи. Цифри — результат нашого аналізу, а не офіційна статистика Верховного Суду.
Ключові рішення Верховного Суду
- № 757/32690/20-ц, 20.07.2022 — ВС сам зобов'язав повернути дитину; конфлікт батьків — не ризик
- № 683/1084/21, 31.08.2022 — повернення до Литви, порядок виконання
- № 201/1577/21, 01.11.2022 — 6 місяців за кордоном не змінили звичайного місця проживання
- № 344/6604/21, 23.03.2023 — загальні висновки психолога не доводять ризику
- № 308/1403/20, 05.04.2023 — тягар доведення, дитина прижилася
- № 714/1022/23, 20.11.2024 — повернення з посиланням на ризики воєнного стану
- № 718/1867/23, 24.09.2025 — після нового розгляду — відмова через серйозний ризик
- № 441/2203/24, 11.02.2026 — «в Україні, незважаючи на війну, проживають мільйони дітей»
- № 607/25020/24, 29.07.2026 — перебування у Франції під час війни — тимчасове
- № 748/1575/22, 12.06.2023 — виїзд з одним із батьків під час воєнного стану
- № 463/6501/21, 07.09.2022 — тимчасовий виїзд: формальний підхід неприпустимий
Цитуючи цифри, посилайтеся на цю сторінку. Матеріал має аналітичний характер і не є юридичною консультацією у конкретній справі. Попередній матеріал серії — дитина за кордоном під час війни: 46 справ ВС.