Шлюб визнали фіктивним, а спадкоємиця оскаржила це через 7 місяців: суд вважає, що запізно

Верховний Суд 28 жовтня 2026 року у справі № 642/2785/23 вдруге скасував рішення Харківського апеляційного суду, який поновив строк на оскарження людині, що не брала участі у справі. Суд нагадав: хто дізнався про рішення, що зачіпає його права, має діяти в розумний строк, а не чекати, поки адвокат ознайомиться зі справою.

Історія така. Перший шлюб пари тривав до 7 березня 1997 року, а 31 липня 1999 року вони знову його зареєстрували. За словами жінки, шлюб був фіктивним: колишній чоловік погоджувався дати згоду на переїзд дітей до Ізраїлю лише за умови, що й сам переїде туди як її чоловік. Жили вони, за її словами, окремо, а з 2005 року вона жила з іншим чоловіком. Після його смерті вона у травні 2023 року подала позов про недійсність шлюбу 1999 року. Ленінський районний суд м. Харкова 8 серпня 2023 року визнав шлюб недійсним від дня реєстрації через фіктивність.

Далі жінка подала позов до спадкоємиці першої черги померлого співмешканця: про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільним і зміну черговості спадкування. Спадкоємиця оскаржила рішення про недійсність шлюбу лише 18 червня 2024 року. Пояснила це так: її адвокат побачив повний текст рішення лише 11 червня 2024 року, а в реєстрі судових рішень була знеособлена копія без імен і дат.

Суд пояснив і правило: особа, яку не залучили до справи, захищена від автоматичної відмови, навіть якщо скарга подана більш ніж через рік після складення повного рішення (ч. 2 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу, ЦПК). Але вона все одно має довести, що строк пропущено з поважних причин.

Ухвали апеляційного суду про відкриття провадження й поновлення строку, а також його постанову від 5 серпня 2026 року, якою в позові про недійсність шлюбу відмовили, скасовано. Апеляційний суд має заново вирішити, чи відкривати провадження за скаргою спадкоємиці.

• спадкоємців, чиї права зачіпає рішення у справі, де вони не були сторонами (про шлюб, майно, батьківство);
• тих, хто доводить спільне проживання без шлюбу, щоб отримати спадщину;
• адвокатів, які подають апеляції від осіб, не залучених до справи.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2026 року у справі № 642/2785/23 (провадження № 61-11111св26). Текст — у Єдиному державному реєстрі судових рішень.