Служба в ЗСУ — не підстава відібрати дитину: висновок Верховного Суду

Верховний Суд відмовив органу опіки, який вимагав відібрати дитину в батька. Орган опіки стверджував, що батько не бере участі у вихованні й зловживає алкоголем, — але суди цього не встановили. Натомість з'ясувалося, що з листопада 2022 року він мобілізований і перебуває на службі, і саме його відсутність орган опіки фактично поставив йому в провину. Касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.

Суд нагадав, за яких умов дитину взагалі можна відібрати без позбавлення батьківських прав. Стаття 170 Сімейного кодексу вимагає або винної поведінки — свідомого й систематичного невиконання батьківських обов'язків попри попередження, — або реальної небезпеки для життя, здоров'я чи морального виховання дитини. Служба за мобілізацією не є ні тим, ні іншим.

У самій справі дитину вилучили з сім'ї 25 березня 2024 року через стан справ у матері. Комісія з питань захисту прав дитини вирішила відібрати доньку й від батька теж. Суди з цим не погодилися: батько 24 рази відвідав дитину в закладі, бабуся — 30 разів, він звертався до органу опіки із заявою про передачу доньки йому та мав позитивну характеристику з місця служби.

• військовослужбовців, чиї діти залишилися з другим із батьків, у родичів або в закладі
• батьків на службі, яким орган опіки відмовив у передачі дитини з посиланням на мобілізацію
• родин, де до одного з батьків є претензії щодо догляду, а другий перебуває в ЗСУ
• органів опіки та піклування, які готують висновки у таких справах

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 вересня 2026 року, справа № 405/5789/24, провадження № 61-8646св26 — текст постанови на PravoPro, повний текст у ЄДРСР. Головуючий — суддя Є. В. Синельников.

Постанова набрала законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.