«Про належність до адміністративної юрисдикції спору щодо оскарження розпорядження НКРЕКП, яким ліцензіата зобов’язано ініціювати розірвання договорів з фізичною особою Спір щодо оскарження розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг…»
Стаття 13 Конвенції (ЄКПЛ): судова практика Верховного Суду
Стаття 13. Право на ефективний засіб правового захисту
Правові позиції Верховного Суду
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Щодо відсутності субсидіарної відповідальності військової адміністрації за зобов’язаннями комунального підприємства Військова адміністрація як орган, що тимчасово виконує повноваження місцевої ради, не несе субсидіарної відповідальності за грошовими зобов’язаннями комунального підприємства.…»
«Про апеляційне оскарження судового рішення не залученою до справи особою На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв’язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування…»
«Про наступне схвалення правочину ОСББ та умови укладення індивідуальних договорів на комунальні послуги Правочин, укладений представником ОСББ з перевищенням повноважень без попереднього рішення загальних зборів, вважається дійсним у разі його наступного схвалення загальними зборами. Технічна…»
«Щодо накладення арешту на земельну ділянку як заходу забезпечення позову у спорі про встановлення земельного сервітуту Позов про встановлення земельного сервітуту може бути забезпечений шляхом накладення арешту на земельну ділянку щодо якої заявляються такі вимоги. За наявності обґрунтованого…»
«Про неможливість внесення змін до Державного земельного кадастру у зв'язку з скасуванням судом рішення на підставі якого відповідна інформація була внесена Закон України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру,…»
«Віндикаційний позов як належний спосіб захисту права спадкоємця при накладенні земельних ділянок Спадкоємець, який прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки та позбавлений можливості оформити право власності через накладення інших земельних ділянок, має звертатися із віндикаційним позовом про…»
«Обставини, що мають бути враховані судом при поновленні строку на апеляційне оскарження Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали…»
«Апеляційне оскарження ухвали про відмову в продовженні непропущеного процесуального строку Згідно із ч. 8 ст. 119 ГПК України ухвалу про відмову в поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина 1 ст. 255 цього Кодексу визначає, що…»
«Про врахування актів про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов’язків військової служби при встановленні причинного зв’язку отриманих ним травм Наявність чи відсутність актів у формах Нвс-5, Нвс-1 (акти про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача, який придбав його в порядку виконання судових рішень Майно не підлягає витребуванню від добросовісного набувача, якщо воно було реалізоване на електронних торгах у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень, законність…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 13
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/4681/19
«Алгоритм набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство (кредитора) Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право оскаржувати процесуальні документи у справі про банкрутство. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2498»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/11621/16
«Щодо відшкодування немайнової (моральної) шкоди, заподіяної юридичній особі Визначивши характер спірних правовідносин, для застосування до них приписи статей 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України суд має встановити, зокрема: кому завдана шкода (фізичній чи юридичній особі з урахуванням суб'єктного складу злочину відповідно до статті 172 КК України); чим підтверджується заподіяння позивачеві втрат немайнового характеру та в чому конкретно вони полягали/проявилися (наприклад, у приниженні ділової репутації юридичної особи, у посяганні на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці або у вчиненні дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності), за яких обставин та якими конкретно рішеннями, діями, бездіяльністю вони заподіяні; невідповідність цих рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади чи їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; факт заподіяння цими рішеннями, діями чи бездіяльністю шкоди саме юридичній особі та її розмір; причино-наслідковий зв'язок між незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду згідно з цими статтями саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6310»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 761/46925/18
«Можливість розгляду в одному провадженні вимог про розірвання шлюбу і стягнення компенсації, передбаченої шлюбним договором у випадку розірвання шлюбу Одночасне заявлення вимог про розірвання шлюбу і стягнення компенсації, передбаченої шлюбним договором у випадку розірвання шлюбу, свідчить про наявність юридичного спору між сторонами та відповідає договірному способу захисту сімейних прав, що сторони передбачили у шлюбному договорі, а також статті 18 СК України, яка передбачає загальні способи захисту сімейних прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1493»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 318/89/18
«Правові наслідки зловживання матеріальними (цивільними) і процесуальними правами Потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1074»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 345/2844/16-ц
«Належність питань щодо виховання дитини та визначення її місця проживання до виключної компетенції держави постійного проживання дитини Питання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей та участі у їх вихованні того з батьків, хто проживає окремо від них, можуть вирішуватись в судовому порядку лише після повернення дітей до держави постійного місця проживання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4097»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 821/1910/17
«Про умови застосування принципу «мовчазної згоди» при продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами У випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов’язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб’єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови подання ним заяви і документів до органу, який видає дозвіл, у повному обсязі та в установленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11015»
РІШЕННЯ Велика Палата Верховного Суду у справі № 361/7543/17
«Одночасне задоволення вимог про стягнення боргу за основним зобов’язанням зі зверненням стягнення на предмет іпотеки Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо правової природи одночасного задоволення вимог про стягнення боргу за основним зобов’язанням зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, визначивши, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням У резолютивній частині судового рішення про стягнення заборгованості за основним зобов’язанням та звернення стягнення на предмет іпотеки слід вказувати, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже, таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/99»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/5410/19
«Співвідношення норм статей 11 та 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" при вирішенні питання автоматичного продовження дії договору оренди державного та комунального майна Підстави пролонгації договорів оренди державного та комунального майна у вигляді так званої "мовчазної згоди" сторін вичерпно врегульовано положеннями статті 764 ЦК України, статті 284 ГК України та частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а норма статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не є такою, що унеможливлює "автоматичне" продовження дії договору оренди, оскільки вона взагалі ніяким чином не регулює питання, пов'язані як із закінченням дії договору оренди, так і з продовженням його дії, тобто спірні правовідносини не є предметом регулювання цієї норми матеріального права. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 910/2822/18 і підстав для відступлення від зазначеного висновку ОП КГС ВС не вбачає. Однак, ОП КГС ВС відступає від висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 06.09.2018 у справі № 908/1435/17 та від 09.04.2019 у справі № 904/3415/18, про те, що з 24.05.2011 законодавцем встановлено умову обов'язкового проведення переоцінки об'єкта оренди як підстави для поновлення договору оренди державного та комунального майна, остання оцінка якого є застарілою, оскільки була зроблена більш як три роки тому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4474»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/1467/19
«Переривання перебігу позовної давності у разі подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності Подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову) не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1204»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 820/4932/18
«Про обов'язок Головного управління Держгеокадастру прийняти рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову в його наданні у формі наказу Відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову в його наданні у формі наказу свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з-поміж тих, які він мав ухвалити за законом. Отже, наданий відповідачем лист не може сприйматися судом як належна відмова в наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не в установленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4678»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 521/6670/18
«Непроведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води як підстава для неврахування його показників Непроведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, оскільки забезпечення проведення повірки є обов'язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов'язку не повинно мати негативних наслідків для споживача Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1940»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 711/8370/18
«Про вичерпний перелік підстав для відмови в затвердженні проєкту землеустрою Стаття 123 Земельного кодексу України встановлює вичерпний перелік підстав для відмови в затвердженні проєкту землеустрою, зокрема його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Тобто поданий проєкт за змістом, формою має відповідати вимогам законів та інших нормативно-правових актів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4514»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 266/1617/19
«Юрисдикція спору, пов’язаного з прийнятим у кримінальному провадженні рішенням правоохоронного органу про розшук належного позивачу транспортного засобу і внесення такої інформації до відповідної інформаційно-пошукової системи Вимоги, що випливають з прийнятого у кримінальному провадженні рішення правоохоронного органу про розшук належного позивачу транспортного засобу і внесення такої інформації до відповідної інформаційно-пошукової системи, підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1558»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 495/9473/16-ц
«Відсутність підстав для витребування земельної ділянки у випадку придбання її у особи, яка мала право її відчужувати Позбавлення особи власності, набутої за договором купівлі-продажу, укладеним з особою, якій на підставі судового рішення було видано державний акт на спірну земельну ділянку, є втручанням держави у право власника на мирне володіння його майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/127»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 816/1125/16
«Оскарження податкової вимоги, за умови погашення платником податкового боргу Якщо податковий борг самостійно сплачено платником податків і докази наявності в особових картках заборгованості відсутні, то податкова вимога вважається відкликаною та, як наслідок, не створює будь-яких негативних наслідків для такого платника та не порушує його права та законні інтереси. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3325»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/719/16
«Застосування приписів статті 388 ЦК України у разі визнання правочину недійсним з підстав, визначених статтею 20 Закону про банкрутство Закон про банкрутство є частиною цивільного / господарського законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон (у цьому випадку стаття 20), норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника. Установлення у статті 20 Закону про банкрутство спеціальних наслідків визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій боржника не перешкоджає застосуванню приписів статті 388 ЦК України. Можливість звернення до суду в порядку статті 388 ЦК України належить ліквідатору банкрута відповідно до статті 41 Закону про банкрутство. Застосувати приписи статті 388 ЦК України як наслідки визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій за статтею 20 Закону про банкрутство можна за умови: 1) наявності (доведеності) обставин, які вказують на неможливість (неефективність) застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 20 Закону про банкрутство (відсутність майна, коштів у кредитора, наявність інших обставин); 2) вибуття спірного майна з володіння боржника (банкрута у справі) поза його волею; 3) доведеності обставин, які дають підстави для застосування в межах справи про банкрутство (як наслідок застосування приписів статті 20 Закону про банкрутство) положень статті 388 ЦК України; 4) наявності доведеного статусу власника спірного майна; 5) якщо такий спосіб захисту буде визнаний судом найбільш ефективним у конкретному випадку за наявності відповідних доказів у справі. УВАГА! Правовий висновок, викладений у зазначеній постанові, слід враховувати в разі застосування статті 42 КУзПБ, якою передбачено підстави визнання недійсними правочинів боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14818»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 0940/2394/18
«Про порядок вибору ефективного способу відновлення права особи, порушеного суб`єктом владних повноважень Критеріями, які впливають на обрання судом ефективного способу захисту прав в межах вимог про зобов’язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд, але у встановлених законом межах. Адміністративний суд, за загальним правилом, не обмежений у виборі ефективного способу відновлення права особи, порушеного суб`єктом владних повноважень, і вправі обрати найоптимальніший або такий, що відповідає характеру такого порушення та враховує обставини конкретної справи; при цьому перебирання непритаманних суду повноважень відповідного суб’єкта владних повноважень не відбувається лише за умови відсутності встановлених судом у спосіб, передбачений процесуальним законом, обставин для використання відповідним суб’єктом публічного права альтернативності у прийнятті рішення за зверненням суб’єкта приватного права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2987»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/16236/18
«Спосіб захисту порушеного права особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1186»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 235/5146/16-ц
«Щодо обов’язку внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду при подачі позову про припинення права на частку у спільному майні подружжя Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду. Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки. Оцінюючи положення частини п`ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, слід зробити висновок, що ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1607»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 442/7251/17
«Про визначення умов, за яких уповноважений орган відмовляє у встановленні статусу учасника бойових дій Повноваження щодо встановлення статусу учасника бойових дій регламентовані Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Положенням про Комісії Міністерства оборони України, які визначають умови, за яких орган відмовляє в установленні такого статусу. Таким чином, якщо зазначені умови відсутні, орган має установити такий статус заявнику та видати посвідчення учасника бойових дій у порядку, визначеному Інструкцією про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни – учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків із 50 % знижкою їх вартості, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 07 травня 2015 року № 200. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1901»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?