«Про належність до адміністративної юрисдикції спору щодо оскарження розпорядження НКРЕКП, яким ліцензіата зобов’язано ініціювати розірвання договорів з фізичною особою Спір щодо оскарження розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг…»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Щодо відсутності субсидіарної відповідальності військової адміністрації за зобов’язаннями комунального підприємства Військова адміністрація як орган, що тимчасово виконує повноваження місцевої ради, не несе субсидіарної відповідальності за грошовими зобов’язаннями комунального підприємства.…»
«Про апеляційне оскарження судового рішення не залученою до справи особою На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв’язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування…»
«Про наступне схвалення правочину ОСББ та умови укладення індивідуальних договорів на комунальні послуги Правочин, укладений представником ОСББ з перевищенням повноважень без попереднього рішення загальних зборів, вважається дійсним у разі його наступного схвалення загальними зборами. Технічна…»
«Щодо накладення арешту на земельну ділянку як заходу забезпечення позову у спорі про встановлення земельного сервітуту Позов про встановлення земельного сервітуту може бути забезпечений шляхом накладення арешту на земельну ділянку щодо якої заявляються такі вимоги. За наявності обґрунтованого…»
«Про неможливість внесення змін до Державного земельного кадастру у зв'язку з скасуванням судом рішення на підставі якого відповідна інформація була внесена Закон України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру,…»
«Віндикаційний позов як належний спосіб захисту права спадкоємця при накладенні земельних ділянок Спадкоємець, який прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки та позбавлений можливості оформити право власності через накладення інших земельних ділянок, має звертатися із віндикаційним позовом про…»
«Обставини, що мають бути враховані судом при поновленні строку на апеляційне оскарження Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали…»
«Апеляційне оскарження ухвали про відмову в продовженні непропущеного процесуального строку Згідно із ч. 8 ст. 119 ГПК України ухвалу про відмову в поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина 1 ст. 255 цього Кодексу визначає, що…»
«Про врахування актів про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов’язків військової служби при встановленні причинного зв’язку отриманих ним травм Наявність чи відсутність актів у формах Нвс-5, Нвс-1 (акти про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача, який придбав його в порядку виконання судових рішень Майно не підлягає витребуванню від добросовісного набувача, якщо воно було реалізоване на електронних торгах у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень, законність…»
«Умови для встановлення земельного сервітуту Обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб. Тобто, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що обслуговування та користування будинковолодінням є неможливим без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3215 Про сервітут як обмеження права власності, допустиме лише за умови об’єктивної необхідності Оскільки сервітут – це право обмеженого користування чужим майном (земельною ділянкою), то потреба у встановленні сервітуту виникає у тих випадках, коли особа не може задовольнити своїх потреб будь-яким іншим способом. Договір про встановлення сервітуту має бути направлений на реалізацію зазначеної потреби і слугувати цілі, за якої нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Отже, потреби, які можуть бути задоволені за рахунок користування чужим майном шляхом встановлення сервітуту, повинні мати характер вимушених та/або неминучих. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13475 Право власника (користувача) земельної ділянки на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту Власник (користувач) земельної ділянки має такі самі права на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту, як й інша особа, яка потребує використання його земельної ділянки, у разі дотримання інших умов, передбачених законодавством, та з огляду на конкретні обставини, які спонукали його до такого звернення. Потреба в заявленні такого позову саме власником (користувачем) земельної ділянки може бути викликана, зокрема, необхідністю врегулювання використання його земельної ділянки, яке фактично склалось між сторонами, забезпечення такого користування в найменш обтяжливий для нього спосіб, компенсації витрат та збитків тощо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15319»
«Щодо ефективного способу захисту у разі визнання виконаного договору недійсним Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки. Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги. ОП КГС ВС у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнила, викладений у постанові ОП КГС ВС від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11468»
«Межі оцінки судом обставин щодо дотримання суб’єктом призначення процедури оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8366»
«Умови, за яких особа, яка не була зареєстрована учасником аукціону, може звернутися із заявою про визнання його результатів недійсними в межах справи про банкрутство Звернення в межах справи про банкрутство із заявою про визнання результатів аукціону недійсними особою, яка не є «зареєстрованим учасником аукціону» і щодо якої організатором торгів не прийнято жодного з рішень, передбачених статтею 61 Закону про банкрутство (зокрема, про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні), може бути визнано ефективним способом захисту порушеного права такої особи у разі встановлення в судовому порядку обставин здійснення такою особою всіх визначених цим Законом дій щодо набуття статусу зареєстрованого учасника аукціону» та вчинення перешкод з боку організатора аукціону в участі такої особи в аукціоні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14874»
«Відшкодування у складі шкоди, заподіяної контролюючими органами, витрат на правову допомогу адвоката, які понесені у зв'язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення Платник податків має право відшкодувати у складі шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, витрати на юридичний супровід, що не пов`язаний із захистом, наданим адвокатом, зокрема в межах процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, при цьому, сума таких витрат, пов`язаних з адміністративним оскарженням, не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне рішення про визнання рішень, дій чи бездіяльності незаконною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6477»
«Про перегляд судових рішень за виключними обставинами Положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане. Словосполучення "ще не виконане", яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8389»
«Майно, за рахунок якого здійснюється погашення спадкоємцями заборгованості спадкодавця перед кредиторами Виконання вимоги кредитора щодо погашення заборгованості, яку мав спадкодавець, здійснюється виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна та не повинне зумовити погіршення майнового стану спадкоємця. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8557»
«Належний спосіб захисту прав споживача природнього газу, який вважає, що нарахований йому постачальником борг відсутній Належним та ефективним способом захисту прав споживача природнього газу, який вважає, що нарахований йому борг відсутній, є вимога про визнання боргу безпідставним та зобов’язання постачальника списати з особового рахунку донараховану заборгованість, а не вимога про скасування боргу. Такі вимоги можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6521 Донарахування постачальником природнього газу споживачу обсягу природнього газу у зв'язку з визнанням протиправною (незаконною) і нечинною постанови КМУ Якщо постачальнику природнього газу завдано шкоду внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який суд визнав протиправним (незаконним) і нечинним, то її не мають відшкодовувати особи, які є адресатами цього акта (споживачі). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6522»
«Про можливості окремого оскарження від рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядках ухвали про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство Відсутність словосполучення «ухвали про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство» в переліку судових рішень, які можуть переглядатися в апеляційному та касаційному порядках, з огляду на наявність «ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство» та системне застосування приписів Закону про банкрутство (КУзПБ з 21.10.2019) не виключає можливості апеляційного та касаційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство. Тож учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство та, відповідно, подати касаційну скаргу на таку ухвалу після її перегляду в апеляційному порядку згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України. УВАГА! Відступ від висновку, викладеного у постанові ВС від 13.08.2019 по справі № 5002-17/2743-2009, що ухвала про відмову у задоволенні клопотання про припинення/закриття провадження у справі про банкрутство не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції та відсутні законні підстави для її перегляду в апеляційному порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14897»
«Договір про відступлення банком права вимоги на користь фізичної особи як підстава для заміни сторони у виконавчому провадженні Якщо за умовами укладеного між Банком та фізичною особою договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за кредитним договором та договором застави, остання не набуває право здійснювати фінансові операції відносно боржника, а набуває лише право вимагати виконання зобов’язань, таке відступлення права вимоги на користь фізичної особи не суперечить положенням чинного законодавства та є підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5495 Порядок вирішення судом питання про заміну сторони виконавчого провадження з урахуванням презумпції правомірності правочину Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5630»
«Про забезпечення захисту порушеного конституційного права на безпечне довкілля в контексті Орхуської конвенції Відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства. З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5961»
«Юрисдикція спорів щодо правомірності вчинення правочинів про відчуження майна боржника у процедурі банкрутства ГПК України з 19 січня 2013 року встановив для господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, підвідомчість усіх майнових спорів з вимогами до боржників, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником у такій справі. Отже, спір щодо правомірності вчинення правочину про відчуження майна боржника у процедурі банкрутства має розглядатися за правилами господарського судочинства у межах провадження у відповідній справі про банкрутство. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5632»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір. Встановивши факти тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб органів прокуратури щодо проведення необхідної перевірки заяви позивача про злочин, надмірної тривалості досудового розслідування у кримінальному провадженні за її заявою (яка становила більше шести років), неодноразове прийняття слідчими прокуратури рішень про закриття кримінального провадження у спосіб, який для заявника демонструє ігнорування її доводів, дійшов обґрунтованого висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5623»
«Щодо способу захисту порушеного права у випадку поділу майна боржника, яке вибуло з його власності не з його волі, а саме на підставі недійсного правочину Оскільки стосовно права власності боржника існують сумніви та претензії з боку третіх осіб – теперішніх формальних власників складових частин колишнього єдиного майнового комплексу та наявність у боржника відповідного права власності не визнається відповідачами, то права боржника підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України. У цьому випадку правильним способом захисту порушеного права боржника є саме заявлення вимоги про визнання права власності на складові частини єдиного майнового комплексу, на які він фактично поділений, та витребування цих чотирьох об'єктів нерухомості від кінцевих формальних власників. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6324 Застосування приписів статті 388 ЦК України у разі визнання правочину недійсним з підстав, визначених статтею 20 Закону про банкрутство Закон про банкрутство є частиною цивільного / господарського законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон (у цьому випадку стаття 20), норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника. Установлення у статті 20 Закону про банкрутство спеціальних наслідків визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій боржника не перешкоджає застосуванню приписів статті 388 ЦК України. Можливість звернення до суду в порядку статті 388 ЦК України належить ліквідатору банкрута відповідно до статті 41 Закону про банкрутство. Застосувати приписи статті 388 ЦК України як наслідки визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій за статтею 20 Закону про банкрутство можна за умови: 1) наявності (доведеності) обставин, які вказують на неможливість (неефективність) застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 20 Закону про банкрутство (відсутність майна, коштів у кредитора, наявність інших обставин); 2) вибуття спірного майна з володіння боржника (банкрута у справі) поза його волею; 3) доведеності обставин, які дають підстави для застосування в межах справи про банкрутство (як наслідок застосування приписів статті 20 Закону про банкрутство) положень статті 388 ЦК України; 4) наявності доведеного статусу власника спірного майна; 5) якщо такий спосіб захисту буде визнаний судом найбільш ефективним у конкретному випадку за наявності відповідних доказів у справі. УВАГА! Правовий висновок, викладений у зазначеній постанові, слід враховувати в разі застосування статті 42 КУзПБ, якою передбачено підстави визнання недійсними правочинів боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14818»
«Про наявність права на одноразову грошову допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби чи проходження військової служби Якби законодавець пов`язував право сім`ї на допомогу лише з фактом смерті (загибелі) особи, яка була військовослужбовцем на час смерті, він би обмежився запровадженням норм про наявність відповідного права у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження. Натомість, закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби чи проходження військової служби. Отже, в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5496»
«Про ефективний спосіб захисту порушеного права Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Зазначений засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5540»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?