«Про обов’язок суду перевіряти план превентивної реструктуризації на достовірність відомостей незалежно від процесуальної поведінки кредиторів Господарський суд зобов’язаний перевірити план превентивної реструктуризації на предмет достовірності відображених у ньому відомостей (п. 6 ч. 1 ст. 33-22…»
Стаття 13 ГПК України: судова практика Верховного Суду
Стаття 13. Змагальність сторін
Правові позиції Верховного Суду
«Щодо обов’язку поклажодавця своєчасно заявляти про неналежну якість зерна та належно фіксувати її при поверненні товару Якщо при поверненні товару зі зберігання сторонами не складено акт про фактичну якість партії та не здійснено спільного огляду відповідно до умов договору, відбір проб зерна не є…»
«Щодо визначення територіальної підсудності справи про банкрутство у разі скасування незаконних реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження боржника Якщо на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження боржника вже були визнані…»
«Щодо процесуального статусу телефонограми при поданні заяв і клопотань Системний аналіз положень ст. 169 ГПК України свідчить, що законодавець обмежив перелік форм, у яких учасники справи можуть викладати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань. Такими…»
«Щодо ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів Не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності неналежність обраного ним способу захисту інтересів боржника та кредиторів з огляду на…»
«Щодо можливості визнання власником патенту на промисловий зразок недійсним патенту на винахід Патент на промисловий зразок захищає права на зовнішні форми (дизайн) продукту, а не права на вирішення технічної проблеми у створенні продукту чи технологічного процесу його виготовлення. Сам собою…»
«Ефективний спосіб захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення Ефективним способом захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання…»
«Щодо надання в користування земельної ділянки державної чи комунальної власності фізичним або юридичним особам без проведення земельних торгів Незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи…»
«Субсидіарна відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства. Вимоги до звіту ліквідатора За змістом статей 61, 65 КУзПБ правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно…»
«Вимоги до повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів та розподіл обов'язків доказування Особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб…»
«Повноваження спеціалізованої прокуратури у сфері оборони на представництво інтересів держави у спорах про шкоду довкіллю Спеціалізована прокуратура у сфері оборони не має повноважень представляти інтереси держави у справах щодо шкоди навколишньому природному середовищу й інтересів органів місцевого…»
«Заміна боржника у виконавчому провадженні внаслідок набуття особою, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, права власності на предмет іпотеки під час судового розгляду До особи, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, і не…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 13
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 902/761/18
«Щодо застосування судом стандарту доказування «вірогідності доказів» Згідно положень статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже на суд покладений обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому обставини, на які учасник справи як на підставу своїх вимог або заперечень підлягають доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4503»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 917/1307/18
«Щодо застосування судом стандарту доказування «вірогідності доказів» Згідно положень статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже на суд покладений обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому обставини, на які учасник справи як на підставу своїх вимог або заперечень підлягають доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4503»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 925/245/19
«Умови відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями органу державної влади Якщо позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди, перенесення моральних страждань і переживань, ушкодження здоров’я та причинного зв’язку між такою шкодою та діями (рішеннями) органу державної влади, то немає підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди з огляду на недоведення повного складу цивільного правопорушення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1780»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 916/3616/15
«Вирішення спору по суті за наявними матеріалами справи, у разі якщо позивач не з’явився на виклик суду Суди обов’язково мають оцінювати можливість вирішення спору по суті за відсутності представника позивача у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3162»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/2821/18
«Щодо права суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі ненадання попереднього розрахунку витрат Згідно з частиною другою статті 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов’язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4393 Наслідки неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат Неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також ненаправлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин п’ятої, шостої статті 126 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4395»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 28/29-б-43/212-2012
«Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно. У разі визнання недійсним договору, за яким було прийнято рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту, оскільки за чинним ЦК України право власності виникає з моменту його реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2345»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 916/3130/17
«Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України Така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3096»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/322/18
«Недійсним може бути визнано лише укладений правочин Згідно зі статтями 203 та 215 ЦК України недійсним можна визнати тільки правочин, який вчинено, тобто той, що був укладений з досягненням згоди щодо всіх його істотних умов. Установлення фактичних обставин недосягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов правочину унеможливлює визнання його недійсним. Тому не може бути визнано недійсним правочин, який не вчинено. Водночас визначення договору як неукладеного може відбуватися на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Тож якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо його відповідності вимогам закону, з урахуванням спеціальних вимог законодавства щодо укладення певних видів договорів, зокрема договорів купівлі-продажу цінних паперів. За відсутності доказів фактичного виконання оспорюваного договору його не можна визнавати недійсним з підстави непідписання стороною, оскільки немає належних доказів його укладення (досягнення згоди щодо всіх істотних умов, яка виражається у підписанні договору). Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2883»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 914/809/18
«Щодо обов'язку позивача до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Статтею 164 ГПК України визначено документи, які додаються до позовної заяви, згідно з частинами другою, четвертою якої позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4499»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/749/18
«Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у разі встановлення судом, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4424»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/29707/15
«Щодо належних способів захисту у справі про визнання правочинів недійсними та витребування майна У разі коли вчинено один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, ефективним способом захисту буде саме цей спосіб. Якщо ж набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив його іншій особі, потрібно застосовувати віндикацію. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2689»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?