Стаття 139 КАС України: судова практика Верховного Суду

«Про базову величину для визначення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника - судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді не може застосовуватися як базова величина при призначенні пенсії у зв’язку із втратою годувальника - судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання. Водночас, оскільки такий годувальник на час смерті мав право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу” (Закон № 3723-XII) та пенсію за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 1058-ІV), то розмір пенсії у зв’язку із втратою годувальника визначається на вибір заявника - утриманця, який звернувся за призначенням такої пенсії: 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону № 3723-XII, або 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону 1058-ІV. При цьому, Пенсійний фонд України та його органи повинні забезпечити умови, за яких особа має бути обізнана з умовами призначення різних пенсій, на які вона має право, і може робити усвідомлений вибір, який у цьому випадку є вирішальним. Встановлення обставин щодо належного виконання цього обов’язку має істотне значення для оцінки правомірності рішення відповідача в частині призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8588»

«Про порядок визначення розміру відсотку для здійснення перерахунку пенсії працівнику прокуратури та застосування її обмеження максимальним розміром Під час здійснення перерахунку пенсії працівника прокуратури, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», відсоткове значення розміру пенсії визначається відповідно до частини другої статті 86 цього Закону на момент виникнення права на перерахунок (а не на момент призначення пенсії) і застосовується у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури. Працівники прокуратури, яким пенсія призначена до 01.10.2011 – дати набрання чинності Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, мають право на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, поширюються загальні правила щодо обмеження її розміру. СП КАС ВС відступила від висновку викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а про те, що у разі призначення особі пенсії до 01 січня 2016 року, то до розміру таких пенсій не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року. Також здійснила відступ від висновку, викладеного, зокрема, у постанові від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20, про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а положення частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, то при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 10.09.2021 у справі №580/5238/20, про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а положення частини другої статті 86 Закону 1697-VII, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, то при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а, про те, що оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, і пенсія призначена йому до 01.01.2016, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8587»

«Про необхідність комплексного врахування усіх етапів атестації для визначення чи відповідає особа вимогам професійної компетентності Оцінка професійної компетентності прокурора була здійснена кадровою комісією лише на підставі виконаного практичного завдання та без урахування того, що позивач успішно пройшов попередні етапи атестації За таких обставин, висновок кадрової комісії щодо невідповідності позивача вимогам професійної компетентності з мотивів неповного розкриття питань у виконаному практичному завданні, не може визнаватися обґрунтованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8343»

«Про необхідність більш зваженого підходу до обґрунтування рішення про надання суб’єкту знижки на портові збори, з огляду на відсутність у законодавстві чітко визначених для цього критеріїв Чинним законодавством не врегульовано процедури та критеріїв, за якими відповідач ухвалює рішення про надання знижки до ставок усіх портових зборів в морському порту "Південний" або про відмову у наданні відповідної знижки. Враховуючи таку прогалину у законодавстві, відповідне рішення про надання (або відмову у наданні) знижки на портові збори має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинне розкривати заявникові мотиви його ухвалення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6777»

«Підстави для відкриття нового виконавчого провадження щодо стягнення з боржника виконавчого збору У разі, якщо виконавче провадження закінчено і винесена у ньому постанова щодо стягнення з боржника виконавчого збору є чинною (у порядку, визначеному законодавством, протиправною не визнана та не скасована) законодавством не передбачено іншої альтернативи поведінки виконавця, окрім як відкриття нового виконавчого провадження з виконання такої постанови. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8338»

«Особливості застосування закону, яким пом`якшено відповідальність за порушення законодавства про працю, до фізичної особи-підприємця Поширення принципу зворотної дії в часі на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність фізичних осіб-підприємців, можливо виключно у випадку наявності прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6749»

«Правова природа рішення про затвердження нормативної грошової оцінки землі Рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель є нормативно-правовим регуляторним актом у розумінні ЗУ "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання, також оскаржене рішення розраховано на довгострокове та неодноразове застосування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7330»

«Поновлення виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами без обмеження будь-яким строком Положення статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строку звернення до суду та наслідків його пропуску) не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009. Зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6747»

«Про наслідки неналежного оформлення особою документів, поданих для реєстрації РДГВН (робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр) У разі подання суб’єктом господарювання для проведення державної реєстрації РДГВН (робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр) заяви з відповідними документами, Державна служба геології та надр України зобов’язана протягом п’ятнадцяти календарних днів від дати отримання таких документів прийняти одне з двох можливих рішень: 1) або про державну реєстрацію; 2) або про відмову у реєстрації. Поряд з цим, повернення поданих суб’єктом господарювання документів в разі неналежності їх оформлення Порядком державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року № 263 не передбачено, натомість, невідповідність поданих документів вимогам пункту 1.7 цього Порядку є підставою для відмови в державній реєстрації РДГВН. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6772»

«Про необхідність погодження детального плану території у межах історичного ареалу з відповідним органом охорони культурної спадщини Ухвала про затвердження детального плану території, особливо, якщо такий план передбачає архітектурні зміни у межах історичного ареалу, охоплюється поняттям містобудівних перетворень, оскільки з урахуванням положень абзацу другого частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» такий документ розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. З огляду на зазначене, попри те, що рештки будівлі не віднесені до пам’ятки культурної спадщини національного чи місцевого значень, проте знаходження території, охопленої АДРЕСА_1, в охоронній зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та в історичному ареалі м. Львова, відповідно до статей 5, 32, 37-2 та 37-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є підставою для погодження проєкту детального плану території з відповідним органом охорони культурної спадщини та інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6774 Про особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів Особливістю провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів є те, що для таких категорій спорів передбачено, фактично, необмежене коло осіб, які можуть ініціювати відкриття відповідного провадження в адміністративному суді; необмежене в часі право на доступ до суду для ініціювання такого спору; додаткові гарантії інформування всіх про початок розгляду судом такого спору; додаткові процесуальні гарантії для сторін, що надаються згідно з положеннями КАС України у справах, що розглядаються за правилами загального позовного провадження; спеціальні повноваження суду, спрямовані на гарантування ефективного захисту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6775»

«Застосування граничної ціни за проживання у студентських гуртожитках Застосування граничної ціни за проживання у студентських гуртожитках здійснюється за ознакою належності особи до певної категорії осіб, які здобувають вищу освіту (студентів, курсантів, аспірантів, докторантів тощо) і не залежить від періоду навчального процесу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8349»

«Про відсутність необхідності врахування необґрунтованих зауважень до містобудівної документації Пропозиції громадськості повинні містити обґрунтування нормативно-правових актів чи стандартів, які, на їх думку, порушуються відповідачем. Проте подані позивачем зауваження за заявами № 1083, №1084, №1089 не містять посилань на жодні нормативно-правові акти.Відтак, всі зауваження з приводу містобудівної документації підлягають обов`язковому розгляду, проте не обов`язковому врахуванню розробником та замовником містобудівної документації. Наявність певних необґрунтованих зауважень не є перешкодою для подальшого розгляду та затвердження такої містобудівної документації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6654 Про повноваження суб’єктів щодо розгляду скарг на дії державних реєстраторів Повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відповідно до статті 37 Закону № 1952-IV та Порядку № 1128 Міністерство юстиції України отримало з 01 січня 2016, та порядок реалізації таких повноважень визначено з 01 січня 2016. Тобто, до 01 січня 2016 повноваженнями розглядати скарги на дії державних реєстраторів були наділені виключно суди. Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у постановах від 19 червня 2018 у справі № 826/12868/16, від 06 лютого 2019 у справі № 826/4906/17. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6767»

«Про надання органом місцевого самоврядування згоди на видачу гірничого відводу незалежно від отримання згоди землекористувача Гірничий відвід надається саме центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці або його територіальними органами у порядку, визначеному Положенням про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 59. У той же час, у випадку, передбаченому пунктом 10 цього Положення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці або його територіальні органи видають гірничий відвід за умови згоди на це відповідних органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади. Водночас ані вказане Положення, ані Кодекс Законів про надра, ані Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» не містять вимог до органу місцевого самоврядування надавати згоду на видачу гірничого відводу за умови отримання згоди землевласника або землекористувача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6768»

«Про визначення належного суб’єкта, уповноваженого розпоряджатися державними землями запасу сільськогосподарського призначення Починаючи з січня 2013 року належним суб`єктом розгляду, який наділений правом розпоряджатися державними землями запасу сільськогосподарського призначення, в т.ч., вирішувати питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є Держгеокадастру України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6770»

«Межі оцінки судом обставин щодо дотримання суб’єктом призначення процедури оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8366»

«Проведення капіталізації платежів страхувальником, що ліквідується за наявності правонаступника Обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів передбачений саме для продовження страхових виплат непрацездатним особам (які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання) суб`єктом, що ліквідується (зокрема у зв`язку з банкрутством) без наявності правонаступника. Такий обов’язок не може застосовуватись у випадку ліквідації органу влади або його територіального органу за наявності правонаступника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6570»

«Алгоритм визначення, у кого з працівників є перевага залишення на роботі У першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. І лише за умови встановлення, що у всіх працівників є рівні умови продуктивності праці і кваліфікації, можна аналізувати, хто з них має переважне право на залишення на роботі згідно з частиною другою статті 42 КЗпП. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8353»

«Обставини, за яких переміщення робочого місця буде істотною зміною умов державної служби Загалом місцезнаходження робочого місця працівника є істотною умовою державної служби у випадку його переміщення в інший населений пункт, що імпліцитно (не виражено) закладено у пункті 5 частини 3 статті 43 Закону України «Про державну службу», у якому йде мова про таку істотну умову державної служби як переміщення державного органу до іншого населеного пункту. Тому роботодавець вправі змінювати розташування робочого місця державного службовця без його згоди лише у межах тієї ж місцевості. У такому випадку зміни істотних умов праці не відбувається. Водночас переміщення робочого місця до іншого населеного пункту тягне за собою зміну істотних умов державної служби, позаяк ставить перед працівником низку завдань з організації подальшого місця проживання, побуту, добирання до нового місця роботи та загалом тягне за собою додаткове фінансове навантаження з цього приводу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8354 Підстави, за яких відбувається переведення на іншу посаду у разі зміни істотних умов служби Аналіз положень абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про державну службу» дає підстави для висновку, що в разі зміни істотних умов служби переведення державного службовця на іншу посаду не відбувається. Переведення може мати місце у випадку, коли державний службовець не бажає продовжувати службу на відповідній посаді після змін істотних умов і погоджується на пропозицію суб`єкта призначення обійняти іншу посаду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8355»

«Про потенційну небезпеку будівництва об’єкту за вимогами заниженої категорії складності Заниження категорії складності об`єкта будівництва становить небезпеку для життя та здоров`я людей, оскільки законодавчі вимоги до проєктування, проведення експертизи проєктної документації для будівництва об`єктів, які належать до найвищої - V категорії складності, відрізняються від тих, що висуваються до проєктування об`єктів, що належать до нижчих категорій. Недотримання таких вимог може мати негативні наслідки для міцності об`єкта будівництва, стійкості конструкції, пожежної безпеки та інших характеристик об`єкта будівництва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6651»