«Про врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, для оформлення довідки про грошове забезпечення військовослужбовця у 2024 році Для оформлення та направлення до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення, що…»
«Про належний спосіб повідомлення про винесення припису у разі невстановлення власника тимчасової споруди Спосіб доведення припису про надання проєктно-дозвільної документації на розміщення елементу благоустрою до відома особи зумовлюється тим, чи є встановленим власник (користувач) виявленого…»
«Про інститут забезпечення позову, як елемент права на судовий захист Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними…»
«Про знесення об’єкта самочинного будівництва Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об’єкта самочинного будівництва. Якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких…»
«Про відсутність у НКРЕКП обов'язку щодо повторного оприлюднення проєкту регуляторного акта у разі внесення до нього змін, пов'язаних із первинно визначеним предметом та метою регулювання Внесення до проєкту рішення, що має ознаки регуляторного акта, змін саме по собі не зумовлює обов`язку…»
«Про використання даних Публічної кадастрової карти як офіційного джерела інформації про фактичні межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Публічна кадастрова карта є інформаційною системою, розміщеною на картографічній основі Державного земельного кадастру, та водночас частиною…»
«Про порядок задоволення позовної вимоги щодо приведення пам’ятки культурної спадщини до належного стану за умови перешкоджання її обстеженню власником У разі, коли пам`ятці культурної спадщини загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, а її власник не вживає заходів щодо приведення…»
«Про правила і межі обов’язку розпорядника інформації надавати публічну інформацію Суб`єкт владних повноважень (розпорядник) не зобов`язаний створювати нову інформацію у відповідь на запит чи звернення, якщо вона не існувала раніше. Його обов`язок обмежується наданням уже наявної, задокументованої…»
«Про застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Судді у відставці мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв’язку зі…»
«Про законодавство, що підлягає застосуванню при вирішенні питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) волонтера Право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) волонтера та виникає саме з моменту настання цієї…»
«Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями,…»
«Про підстави звільнення від доказування на підставі частини четвертої статті 78 КАС України Передбачене частиною першою статті 72 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частиною четвертою статті 78 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття постанови суду касаційної інстанції) звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях інших адміністративних, цивільних чи господарських справ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3727»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Застосування концепції бенефіціарного власника відносно будь-яких інших доходів, аніж до процентів, дивідендів і роялті, зокрема до фрахту, не відповідає положенням законодавства. За загальним правилом, до будь-яких платежів, що здійснюються на користь посередника, таке звільнення має надаватися в контексті розгляду інших, аніж статус бенефіціарного власника обставин, зокрема інтерпретації терміну «прибуток» або дохід. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5877»
«Про надання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів Спеціальне використання водних біоресурсів, які є частиною тваринного світу, здійснюється на підставі дозволу, що видається у встановленому законом порядку, у тому числі за наявності права користування відповідним рибогосподарським водним об’єктом, оформленим за погодженням із постійним користувачем земельної ділянки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2982 Про відсутність підстав для видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів без наявності у суб'єкта товарного рибного господарства оформленого права користування об'єктом водного фонду Можливість використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів, чинним законодавством не передбачена. Використання земель водного фонду державної та комунальної власності може здійснюватися фізичними та юридичними особами на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. При цьому, у разі перебування земель водного фонду у власності або постійному користуванні відповідних суб`єктів, у тимчасове користування такі об`єкти надаються за погодженням з постійними землекористувачами або за згодою власників. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13790»
«Про зміст конструкції "місце торгівлі" в значенні статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Стаття 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає, що місце торгівлі – це місце реалізації товарів, зокрема, на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 квадратних метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), у яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Місцем торгівлі може вважатися місце реалізації товарів, по-перше, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, по-друге, обладнане реєстраторами розрахункових операцій або де є книги обліку розрахункових операцій, у яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв. Відкритий майданчик не може вважатися місцем торгівлі алкогольними напоями в розумінні вказаної статті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4211»
«Про визначення поняття "проходження військової служби" і "виконання обов`язків військової служби" для отримання одноразової грошової допомоги Передбачене законом поняття «військовий обов`язок» включає у себе поняття «захист Батьківщини» і «захист Вітчизни» та означає захист незалежності та територіальної цілісності України, у тому числі, під час «проходження військової служби», а тому позивач, як інвалід ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в АТО має право на одноразову грошову допомогу, яка повинна бути призначена та виплачена у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2669»
«Про обставини, які свідчать про наявність у рішенні суб’єкта владних повноважень ознак свавільності Відповідно до принципу «належного урядування», ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу і такі помилки, за загальним правилом, не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2670»
«Про необхідність дотримання продавцем обов’язку щодо інформування споживача про ціни товарів, які реалізуються в наборі на кожен вид товарів взятих окремо Продавець, який реалізує продукцію, зобов`язаний подавати інформацію про ціну кожної одиниці продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції, у тому числі у разі, якщо пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання в одній пропозиції; невиконання таких вимог може бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2916»
«Про генеральний план, як документ, якому мають відповідати наміри забудови земельної ділянки Генеральний план не визначає правового статусу земельної ділянки, а є документом, якому мають відповідати наміри забудови земельної ділянки, а її цільове призначення має відповідати містобудівній документації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4654»
«Можливість органів ліцензування оскаржувати в судовому порядку розпорядження Державної регуляторної служби України Міністерство екології та природних ресурсів України не має права звертатися до адміністративного суду з позовними вимогами про скасування розпорядження Державної регуляторної служби України як суб’єкта владних повноважень, якому він підзвітний і підконтрольний. Такий спір не відноситься до компетенційних, оскільки Міністерство екології та природних ресурсів України звертається з вимогою скасувати рішення суб`єкта владних повноважень (Державної регуляторної служби України), якому відповідно до ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» він підзвітний і підконтрольний, і який, реалізуючи компетенцію у сфері нагляду за органами ліцензування, скасував рішення позивача як підконтрольного органу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/680»
«Про терміни застосування адміністративно- господарських санкцій Стаття 250 Господарського кодексу України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть застосовуватися до суб’єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік із дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби та митні органи. При прийнятті Інспекцією з питань захисту прав споживачів (відповідачем) спірного рішення ним не були враховані терміни застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України, а саме: санкції застосовані поза межами граничного річного строку їх застосування від моменту вчинення порушення. Застосування до суб’єкта господарювання адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу після спливу одного року з дня його вчинення є неправомірним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4248»
«Юрисдикція спору за позовом НКРЕКП про стягнення внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (НКРЕКП) як суб’єкт владних повноважень, наділений повноваженнями щодо державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, має право звертатися до адміністративного суду із позовом про стягнення внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/726»
«Про обов'язковість присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, що виставляється на земельні торги Перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, зокрема, в обов’язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. У разі його відсутності орган Держгеокадастру не має права відмовити заявнику в наданні дозволу на розроблення проєкту відведення земельної ділянки на підставі частини третьої статі 136 ЗК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3664»
«Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2798»
«Про обов’язок уповноважених органів ухвалити рішення за наслідками розгляду заяви надрокористувача Лист, яким суб’єкт владних повноважень відмовив у продовженні строку дії спеціального дозволу, у розумінні Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами не є належним рішенням, оскільки такі рішення мають прийматися колегіальним органом (комісією з питань надрокористування) та оформлятися належним чином. За наслідками розгляду відповідних заяв приймаються накази, які згідно з імперативними положеннями статей 19, 23 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» підписуються керівником такого органу. Накази центрального органу виконавчої влади може скасовувати Кабінет Міністрів України повністю чи в окремій частині. Накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Обов’язковим є прийняття як органом, який здійснює погодження, так і органом, який надає дозвіл на користування, відповідного розпорядчого рішення (позитивного чи негативного). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4196»
«Про застосування частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Положення частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняють до затвердження відповідної містобудівної документації саме передачу (надання) у власність чи користування особам земельних ділянок, проте, вказана норма не містить заборони у наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою, які є лише початком процедури відведення певної земельної ділянки у власність чи користування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5523»
«Про можливість оскарження дій щодо підготовки проєкту регуляторного акта До моменту прийняття регуляторного акта в установленому законом порядку дії щодо підготовки проєкту мають проміжний характер, а отже, не порушують і не можуть порушувати права та законні інтереси. Судовий контроль за проміжними рішеннями суб’єктів владних повноважень не узгоджується із завданням адміністративного судочинства, яким є захист саме від порушень, а не загрози порушень (ймовірних порушень у майбутньому). До прийняття у встановленому порядку вказаного регуляторного акта немає підстав вважати, що права особи порушені. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4205»
«Про момент, з якого втрачають чинність регуляторні акти Оскільки оскаржувані накази Комунального підприємства «Міськводоканал» є регуляторними актами в розумінні статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», то відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України такі рішення втрачають чинність із моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4204»
«Про безпеку дитячого одягу Введення в обіг дитячого одягу, виготовленого з використанням неорганічних хімічних волокон, без дотримання встановлених державних стандартів або технічних умов, які можуть бути джерелом негативної дії цілого комплексу хімічних речовин різних за класом небезпечності та впливом на організм дитини, становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції. Виведення з обігу виробів, які є небезпечними для дітей, та застосування до суб’єкта господарювання за введення в обіг небезпечної нехарчової продукції штрафних санкцій спрямоване на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства, які полягають у створенні безпечних умов для фізичного розвитку дітей, захисту їх здоров’я від негативного впливу небезпечної нехарчової продукції, та вимогами захисту економічних інтересів окремої особи, зокрема, гарантованого частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2984 Про порядок термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб’єкту господарювання проєкту такого рішення. У такому разі суб’єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб’єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення. Оскаржувані рішення Головного управління Держпродспоживслужби щодо виведення з обігу виробів, які є небезпечними для дітей, та застосування до суб’єкта господарювання за введення в обіг небезпечної нехарчової продукції штрафних санкцій спрямовані на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства, які полягають у створенні безпечних умов для фізичного розвитку дітей, захисту їх здоров’я від негативного впливу небезпечної нехарчової продукції, та вимогами захисту економічних інтересів окремої особи, зокрема, гарантованого частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4437»
«Застосування санкцій до боржника, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом, за невиконання (неналежне) виконання зобов`язань зі сплати єдиного внеску, податків і зборів, перед поточними кредиторами, що виникли після введення мораторію Заборона застосування санкцій до боржника, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов’язання (зобов’язання, які виникли після цієї дати) боржника. За поточними зобов’язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/155»
«Продовження строку перевірки за відсутності наказу керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника Письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки. Відсутність такого наказу свідчить про безпідставність продовження перевірки, а відтак є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення понад встановлений Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно - будівельного контролю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4982»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?