Стаття 139 КАС України: судова практика Верховного Суду

«Про оскарження бездіяльності ЦВК щодо надання копії постанови про відмову в реєстрації особи кандидатом на пост Президента України Терміновість видавання уповноваженому представнику відповідної партії (кандидата) або кандидату прийнятого ЦВК щодо них рішення зумовлена встановленням у законодавстві скороченого строку для оскарження такого рішення до суду, який становить п’ять днів саме з дня прийняття такого рішення. Отже, за змістом частини другої статті 52 Закону № 474-XIV необхідно розуміти обов’язок ЦВК саме видати (в разі наявності такої можливості) представнику відповідної партії (кандидата) або кандидату копію прийнятого стосовно нього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5278»

«Про право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги Особа, яка проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про Національну поліцію», виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі порядку, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 13.02.2018 у справі № 806/845/16, про те, що особа, яка проходила службу в поліції, у разі встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (Порядок № 850), тобто за останнім місцем служби в органах внутрішніх справ. Ця постанова вмотивована тим, що дії МВС щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги особі з тих підстав, що призначення такої допомоги має здійснюватися за останнім місцем служби поліцейського, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Та обставина, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1656»

«Про підстави видачі будівельного паспорту на будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків Чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством допускалася видача будівельного паспорту на будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 кв. м з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки. Заборона видачі будівельного паспорту стосувалася виключно випадку будівництва групи будинків (двох будинків і більше). Жодних застережень щодо неможливості видачі будівельного паспорту на будівництво садибного (котеджного) житлового будинку у межах домоволодіння у випадку розташування на території останнього інших житлових будинків чинне законодавство не містить. Визначальною та основною умовою отримання будівельного паспорту на таке будівництво є те, що об'єкт повинен відповідати вимогам пункту 24 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 та пункту 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103, не включаючи при цьому будівництво групи будинків. Здійснено відступ від висновку, викладеного у цьому судовому рішенні, про наявність у Департаменту архітектури та містобудування міської ради права звернення до суду з позовом до органу, наділеного функціями державного архітектурно-будівельного нагляду при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій щодо скасування акту індивідуальної дії, який стосується третьої особи, з метою захисту інтересів територіальної громади та виконання функцій, якими його наділено, у зв′язку з чим юрисдикція адміністративних судів поширюється на такі спори. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3029»

«Про застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до договорів банківського вкладу Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне та виняткове право управляти банком відповідно до закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Закон визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам коштом Фонду не здійснюється. Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може застосовуватися до договорів, укладених між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський», між позивачем та ТОВ до транзакцій щодо переведення коштів від ТОВ на рахунок позивача, оскільки на підставі цих правочинів у позивача не виникли переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих правочинів не передбачають обов’язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4265»

«Про зобов'язання Міністерства фінансів України забезпечити перерахування субвенції Законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер. Субвенція на відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами на надання житлово-комунальних послуг, у розумінні Бюджетного Кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» є державною соціальною гарантією, механізм реалізації якої визначений Кабінетом Міністрів України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2749»

«Про законодавчі вимоги, яким має відповідати статутна діяльність громадської органзації, для надання їй дозволу на офіційне спостереження за виборчим процесом Отримати дозвіл та зареєструвати своїх спостерігачів на виборах може громадська організація, до статутної діяльності якої належать «питання виборчого процесу та спостереження за ним» (частина друга статті 69 Закону № 474-XIV). Для цілей нормотворення законодавець наділяє сполучники «і», «та» зв’язувальною, єднальною функцією (на відміну від сполучників «а», «але», «або» тощо). Тобто використанням сполучника «та» у наведеному словосполученні законодавець вимагає одночасної наявності обох умов (складових) для настання бажаних наслідків – отримання відповідного дозволу. А проте семантичний аналіз речення дає підстави вважати, що якщо щодо першого зі складників законодавець не визначив певного формального складу (змістовного наповнення, чіткого переліку) «питань виборчого процесу», право на здійснення яких має бути застережене у Статуті, то другою умовою чітко передбачена наявність у ГО правоможності саме «спостереження» як однієї з форм громадського контролю за виборчим процесом. Тобто частина друга статті 69 Закону № 474-XIV вимагає, щоб відповідно до статутної діяльності ГО, яка має намір отримати дозвіл на офіційне спостереження за виборчим процесом, належало не лише «певні питання виборчого процесу» (як послідовний перелік видів діяльності), але й пов’язана з ними одночасна діяльність ГО щодо спостереження за перебігом виборчого процесу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5273»

«Доказування факту перевищення ліміту залишку готівки в касах платника податків через відсутність у видатковому касовому ордері або видатковій відомості на такої готівки підпису одержувача Відсутність у видатковому касовому ордері або видатковій відомості на видачу готівки підпису одержувача коштів є порушенням вимог пунктів 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 6377. Сума готівки за такими видатковими документами має додаватися до залишку готівки в касі в день, у якому їх оформлено, і є понадлімітною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5808»

«Про поновлення виплати пенсії за вислугу років особі, яка працює на посаді віднесеній до державної службі З 01 червня 2015 року особи, яким пенсії призначаються, зокрема, згідно із Законом України «Про державну службу», втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону. З цієї дати їм має бути відновлена виплата пенсії, призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1722»

«Про порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності Неповідомлення особи про час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2757»

«Відсутність підстав для стягнення капіталізованих платежів з органу управління освітою У своїй діяльності комунальні некомерційні підприємства та установи не наділенні повною самостійною відповідальністю у відносинах з третіми особами, а така відповідальність субсидіарно покладається на органи місцевого самоврядування, у віданні яких перебувають відповідні підприємства або установи. Тому передача на баланс селищної ради об’єктів спільної власності територіальної громади, що перебували до цього на балансі органу управління освітою районної адміністрації не є підставою для капіталізації страхових платежів для подальшої їх виплати потерпілим, оскільки його функції зі сплати страхових внесків перейшли до чинного утримувача селищної ради. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7079»

«Про погодження перевірки за зверненням особи центральним органом виконавчої влади У випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки має бути погоджене центральним органом виконавчої влади. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6040»

«Про проведення попереднього розрахунку пенсії за віком для переведення з одного виду пенсії на інший Попередній розрахунок розміру пенсії, яку позивач теоретично міг би отримувати в разі переведення на пенсію за віком, не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав. Переведення з одного виду пенсії на інший відбувається за встановленою процедурою з прийняттям органом, що призначає пенсію, відповідного рішення, яке може бути оскаржене в установленому законодавством порядку, зокрема в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1663»

«Про право на перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника згідно норм Закону України «Про прокуратуру» Отримання пенсії по втраті годувальника не передбачає виникнення права в особи, яка не належить до суб’єктів, яким надане право на пенсію за спеціальними положеннями Закону України «Про прокуратуру», на перерахунок пенсії згідно з нормами цього Закону та з підстав, що надають право винятково працівникам прокуратури на здійснення перерахунку призначеної пенсії. Розмір пенсії прокурора або його заробітку не підлягає перерахунку після його смерті, якщо право на таку пенсію або заробіток годувальник не мав за життя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1662»

«Про підстави для постановлення судом окремої ухвали Окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Необхідність їх винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій. Слід зазначити, що суд має право, але не зобов'язаний, постановляти окрему ухвалу. Проте, виходячи з особливого статусу суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2715»

«Про уникнення формалізму при оцінці по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень Будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5954»

«Про «легітимні очікування» стосовно рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не були реалізовані у зв'язку з тим, що суб'єкт владних повноважень прийняв протилежне рішення, обґрунтовуючи його законодавчими змінами Особливістю провадження в адміністративних справах є те, що за загальним правилом спір вирішується шляхом оцінювання правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у певний момент часу (момент прийняття рішення або вчинення дії за зверненням суб'єкта приватного права; момент неприйняття рішення (нездійснення дії), коли існував відповідний обов'язок щодо його прийняття (здійснення дії). При цьому, зміна законодавчого регулювання відповідних обов'язків суб'єкта владних повноважень у майбутньому, як правило, не впливає на оцінку судом правомірності його дій, рішень або бездіяльності у момент їх фактичного здійснення (прийняття), незалежно від інстанції та часу розгляду позову, апеляційної або касаційної скарги. Разом з тим, суб'єкт приватного права, за загальним правилом, не позбавлений права повторного звернення до суб'єкта владних повноважень з аналогічним зверненням та, у випадку незгоди з новим рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, - звернення до адміністративного суду, оскільки у зв'язку зі змінами законодавчого регулювання змінилась й підстава позову. Означений підхід повною мірою відповідає принципу правової визначеності та не суперечить праву особи на ефективний судовий захист. Відступлення від такого підходу можливе у виняткових випадках, зокрема, за умови, коли суб'єкт приватного права мав «легітимні очікування» стосовно рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не були реалізовані у зв'язку з тим, що суб'єкт владних повноважень прийняв протилежне рішення, обґрунтовуючи його законодавчими змінами, які у свою чергу не повністю відповідають принципу пропорційності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3726»

«Про порядок розрахунку середньоденної тарифної ставки для оплати праці рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Відповідно до Положення про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що діяли в 1986 році, розрахункова денна тарифна ставка для оплати праці та, зокрема, для оплати праці за роботу в зоні відчуження розраховувалася діленням місячного окладу, а для осіб офіцерського та начальницького складу – також і окладів за військове або спеціальне звання, – на кількість календарних днів за відповідний місяць роботи в зоні відчуження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1721»