«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Про належний спосіб повідомлення про винесення припису у разі невстановлення власника тимчасової споруди Спосіб доведення припису про надання проєктно-дозвільної документації на розміщення елементу благоустрою до відома особи зумовлюється тим, чи є встановленим власник (користувач) виявленого…»
«Про неможливість оскарження в судовому порядку розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не містить самостійного владного рішення або індивідуального припису щодо прав чи інтересів підприємства, не встановлює, не…»
«Про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, що перебуває на тимчасово окупованій території Cуд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги,…»
«Про наслідки розгляду заяви про перегляд постанови ВЛК Словосполучення «заява чи скарга щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК» визначає предмет звернення особи, а не те, що кожний розгляд скарги обов'язково завершується скасуванням постанови або прийняттям нової постанови ВЛК. Перегляд…»
«Про відсутність підстав для переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, не реалізованого спадкодавцем за життя Чинне законодавство не визначає можливості переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, яке не було реалізовано…»
«Про надання коментарів до проєкту аудиторського звіту та їх значення для подальшої процедури аудиту Надання коментарів підконтрольною установою на проєкт аудиторського звіту насамперед є правом такої установи, реалізація/нереалізація якого жодним чином не впливає на подальшу процедуру оформлення…»
«Про порядок відкликання підпису найманого працівника під висунутими вимогами у колективному трудовому спорі Вимоги найманих працівників на виробничому рівні вважаються законно сформованими та чинними з моменту, коли їх підтримала більшість членів трудового колективу, що фіксується у підписних…»
«Про наслідки ненадання під час громадських слухань з оцінки впливу на довкілля документа, що підтверджує повноваження представника субєкта господарювання (замовника планованої діяльності) Ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб’єкта господарювання (замовника планованої…»
«Про протиправність встановлення підзаконним нормативно-правовим актом спеціального порядку виплати нарахованих сум пенсії внутрішньо переміщеним особам Положення абзацу другого пункту 1 та пункту 4 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця…»
«Про протиправність відмови органу Держгеокадастру у проведенні інвентаризації земель з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо земельної ділянки Інвентаризація земель є формою реалізації публічних повноважень у сфері землеустрою, яка здійснюється на підставі рішень…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Юрисдикція спорів за участю НКРЕКП щодо встановлення тарифів Спір за участю Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг щодо встановлення тарифів має публічно-правовий характер та належить до юрисдикції адміністративних судів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1371»
«Юрисдикція спорів про оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів Національної поліції щодо неналежного реагування посадовою особою на заяву про вчинене кримінальне правопорушення Спори щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів Національної поліції з підстав неналежного реагування посадовою особою на заяву про вчинене кримінальне правопорушення, зокрема невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення у передбачені процесуальним законом строки, розглядаються в порядку кримінального судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1399»
«Про підставу для відмови в затвердженні проєкту землеустрою Підставою для відмови в затвердженні проєкту землеустрою може бути те, що проєкт землеустрою не погоджений у встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України порядку, а також відсутня обов’язкова державна експертиза у визначених законом випадках та відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови в затвердженні проєкту землеустрою після його погодження норми статті 118 цього Кодексу не містять. Перевірка на відповідність проєкту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проєкту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4268»
«Про обставини, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України; (в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); (г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6136»
«Про врахування громадських інтересів при розробленні проєктів містобудівної документації Врахування громадських інтересів при розробленні проєктів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації в передбаченому законом порядку, в органу місцевого самоврядування відсутній обов’язок їх розгляду та, відповідно, врахування. Обов’язок органу місцевого самоврядування щодо узгодження спірних питань між громадськістю й замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію прямо визначений законодавством. У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проєкту відповідної документації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4461»
«Юрисдикція спору за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про стягнення до державного бюджету з юридичної особи несплачених фінансових санкцій (штрафу) за правопорушення на ринку цінних паперів Спір за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про стягнення до державного бюджету з юридичної особи несплачених фінансових санкцій (штрафу), накладених за правопорушення на ринку цінних паперів у зв'язку з невиконанням розпорядження відповідача про усунення порушень законодавства про цінні папери, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2043»
«Юрисдикція спору за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України про заборону експлуатації об'єкта до введення його в експлуатацію Спір за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України про заборону експлуатації об'єкта до введення його в експлуатацію, пов’язаний із порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2274»
«Про проведення попереднього розрахунку пенсії за віком для переведення з одного виду пенсії на інший Попередній розрахунок розміру пенсії, яку позивач теоретично міг би отримувати в разі переведення на пенсію за віком, не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав. Переведення з одного виду пенсії на інший відбувається за встановленою процедурою з прийняттям органом, що призначає пенсію, відповідного рішення, яке може бути оскаржене в установленому законодавством порядку, зокрема в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1663»
«Повноваження Державної авіаційної служби України звертатися до адміністративного суду з позовом про знесення самочинного будівництва Державна авіаційна служба України як суб'єкт владних повноважень, наділений функціями щодо погодження місця розташування об'єктів на приаеродромній території, може звертатися до адміністративного суду з позовом про знесення самочинного будівництва на такій території. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/690»
«Оскарження бездіяльності начальника поліції щодо ненадання відповіді на звернення стосовно мотивів невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також заборони відділу поліції проводити будь-які дії, пов’язані зі зверненням особи Вимоги про визнання протиправною бездіяльності начальника відділення поліції щодо ненадання відповіді на звернення стосовно мотивів невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також заборони відділу поліції проводити будь-які дії, пов’язані зі зверненням особи, у тому числі робити перевірки, збирати докази чи опитувати осіб до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку жодного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5366»
«Оскарження бездіяльності начальника поліції щодо ненадання відповіді на звернення стосовно мотивів невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також заборони відділу поліції проводити будь-які дії, пов’язані зі зверненням особи Вимоги про визнання протиправною бездіяльності начальника відділення поліції щодо ненадання відповіді на звернення стосовно мотивів невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також заборони відділу поліції проводити будь-які дії, пов’язані зі зверненням особи, у тому числі робити перевірки, збирати докази чи опитувати осіб до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку жодного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5366»
«Оскарження бездіяльності начальника поліції щодо ненадання відповіді на звернення стосовно мотивів невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також заборони відділу поліції проводити будь-які дії, пов’язані зі зверненням особи Вимоги про визнання протиправною бездіяльності начальника відділення поліції щодо ненадання відповіді на звернення стосовно мотивів невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також заборони відділу поліції проводити будь-які дії, пов’язані зі зверненням особи, у тому числі робити перевірки, збирати докази чи опитувати осіб до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку жодного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5366»
«Оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України щодо господарської (або цивільної) юрисдикції спорів про скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, визначивши, що таке рішення органу місцевого самоврядування, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, а тому воно не може бути предметом спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1049»
«Необхідність подання для підтвердження повноважень адвоката договору про правничу допомогу разом із ордером Ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/533»
«Юрисдикція спору за позовом платника податків щодо стягнення надміру сплачених до бюджету грошових зобов'язань Спір за позовом платника податків про стягнення надміру сплачених до бюджету грошових зобов'язань підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. При цьому, вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства, якими регулюється відшкодування шкоди, не змінює суті та змісту спірних правовідносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/811»
«Про здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки Позивач у справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки площею не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом. Належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку. Здійснено відступ від висновку, викладеного у цьому судовому рішенні, про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2748 Про неможливість оскарження витягу із технічної документації про грошову оцінку землі Витяг із технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, а лише має інформаційний характер. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4638»
«Про порядок надання земельних ділянок з урахуванням збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, в тому числі з урахуванням ст. 54 Земельного кодексу України стосовно встановлення навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3038»
«Про витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України, оскільки не впливає на обсяг і зміст будь-яких прав і обов'язків особи, а лише носить інформаційний характер. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2933 Про визначення належного способу захисту у разі незгоди з фактичним значенням коефіцієнтів, застосованих під час здійснення нормативної грошової оцінки землі Визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації є неналежним способом захисту позивачем своїх прав, оскільки не вплине на обсяг прав та обов'язків, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнтів, застосованих під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, як і самого значення нормативної грошової оцінки землі. Належним способом захисту є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджена технічна документація щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідачів щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4423»
«Правило вирішення колізії законів у публічно-правовому спорі Колізія законів у публічно-правовому спорі, за загальним правилом, повинна застосовуватися на користь суб'єкта приватного права. У випадку наявності колізії між спеціальним та загальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону. При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом Lex specialis, відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3015 Про бездіяльність суб'єкта владних повноважень та межі "бажаного результату" Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб'єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи. Бездіяльність суб'єкта владних повноважень, яка не впливає на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної особи не породжує для такої фізичної особи жодних правових наслідків. Отже, у випадку протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень, належним способом захисту порушеного права фізичної особи є зобов'язання такого суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. "Ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції можливий за наявності двох обов'язкових умов: забезпечення поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Відсутність "бажаного результату" виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки "бажаний результат" встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах. Позивач не визначив способу відновлення порушених прав, тобто не вказав "бажаного результату" правового захисту, що виключає можливість такого захисту та є підставою для відмови в задоволенні позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4411»
«Про відсутність у Державної екологічної інспекції України, її органів, посадових осіб повноважень звертатися до адміністративного суду з вимогами про зобов’язання суб`єкта господарювання допустити посадових осіб інспекції до здійснення державного контролю У розумінні положень статей 8, 10, 11, 12 Закону №877-V, пункту 3 Положення, статей 2, 50 КАС у разі відмови суб`єкта господарювання допустити Державну екологічну інспекцію України в особі її органів до здійснення державного контролю (нагляду), Державна екологічна інспекція України, її органи та/чи посадові особи не мають повноважень звертатися до адміністративного суду з вимогами зобов`язати суб`єкта господарювання допустити посадових осіб інспекції до здійснення державного контролю. Передбачене у пункті 3 Положення повноваження виступати позивачем та відповідачем у судах не є тотожним поняттю (положенню) мати право (повноваження) на звернення до суду за захистом конкретного права, оскільки бути позивачем чи відповідачем у суді для органу державної влади означає насамперед мати право (повноваження) на здійснення дозволених йому нормативно визначених (приписаних) дій та рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5532»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?