«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Про належний спосіб повідомлення про винесення припису у разі невстановлення власника тимчасової споруди Спосіб доведення припису про надання проєктно-дозвільної документації на розміщення елементу благоустрою до відома особи зумовлюється тим, чи є встановленим власник (користувач) виявленого…»
«Про неможливість оскарження в судовому порядку розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не містить самостійного владного рішення або індивідуального припису щодо прав чи інтересів підприємства, не встановлює, не…»
«Про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, що перебуває на тимчасово окупованій території Cуд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги,…»
«Про наслідки розгляду заяви про перегляд постанови ВЛК Словосполучення «заява чи скарга щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК» визначає предмет звернення особи, а не те, що кожний розгляд скарги обов'язково завершується скасуванням постанови або прийняттям нової постанови ВЛК. Перегляд…»
«Про відсутність підстав для переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, не реалізованого спадкодавцем за життя Чинне законодавство не визначає можливості переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, яке не було реалізовано…»
«Про надання коментарів до проєкту аудиторського звіту та їх значення для подальшої процедури аудиту Надання коментарів підконтрольною установою на проєкт аудиторського звіту насамперед є правом такої установи, реалізація/нереалізація якого жодним чином не впливає на подальшу процедуру оформлення…»
«Про порядок відкликання підпису найманого працівника під висунутими вимогами у колективному трудовому спорі Вимоги найманих працівників на виробничому рівні вважаються законно сформованими та чинними з моменту, коли їх підтримала більшість членів трудового колективу, що фіксується у підписних…»
«Про наслідки ненадання під час громадських слухань з оцінки впливу на довкілля документа, що підтверджує повноваження представника субєкта господарювання (замовника планованої діяльності) Ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб’єкта господарювання (замовника планованої…»
«Про протиправність встановлення підзаконним нормативно-правовим актом спеціального порядку виплати нарахованих сум пенсії внутрішньо переміщеним особам Положення абзацу другого пункту 1 та пункту 4 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця…»
«Про протиправність відмови органу Держгеокадастру у проведенні інвентаризації земель з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо земельної ділянки Інвентаризація земель є формою реалізації публічних повноважень у сфері землеустрою, яка здійснюється на підставі рішень…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Підтвердження повноважень прокурора при поданні апеляційної скарги в порядку представництва інтересів держави Прокурор, який подає апеляційну скаргу в порядку здійснення конституційної функції представництва інтересів держави відповідно до частини третьої статті 56 ЦПК України та частини третьої статті 24 Закону України «Про прокуратуру», діє не в порядку самопредставництва органу прокуратури як юридичної особи, а як процесуальний представник інтересів держави, тому вимоги частини четвертої статті 356 ЦПК України щодо додання до апеляційної скарги документів, що підтверджують повноваження представника юридичної особи, не можуть бути підставою для повернення такої скарги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14664»
«Про поновлення строку звернення до адміністративного суду Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6104»
«Про розмежування повноважень НКРЕКП як галузевого регулятора та Держпродспоживслужби як органу загального державного контролю у сфері формування та застосування тарифів на комунальні послуги НКРЕКП є спеціальним галузевим регулятором у сфері комунальних послуг, зокрема у сфері послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення суб'єктами природних монополій: вона формує тарифну політику, здійснює ліцензування та контролює дотримання ліцензійних умов і галузевого законодавства.Держпродспоживслужба є органом загального державного контролю (нагляду) у сфері ціноутворення: вона здійснює контроль за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, у тому числі у сфері комунальних послуг, зокрема у сфері надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення суб'єктами природних монополій.Тобто, повноваження НКРЕКП та Держпродспоживслужби мають різну правову природу та різний предмет регулювання.НКРЕКП забезпечує галузеве регулювання та контроль за діяльністю суб'єктів природних монополій, тоді як Держпродспоживслужба здійснює загальний державний контроль за дотриманням ними вимог щодо встановлення, формування та застосування державних регульованих тарифів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13758 Про розмежування відповідальності за порушення ліцензійних умов (перед НКРЕКП) та за порушення державної дисципліни цін (перед Держпродспоживслужбою) у сфері комунальних послуг Порушення ліцензійних умов спричиняє відповідальність перед НКРЕКП, яка може застосовувати передбачені законом заходи впливу, зокрема накладення штрафу, зупинення або анулювання ліцензії. Натомість, порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, тобто порушення державної дисципліни цін, спричиняє відповідальність у межах законодавства про ціни, зокрема перед Держпродспоживслужбою. Така відповідальність полягає, зокрема, у вилученні необґрунтовано одержаної виручки та її поверненні споживачам відповідно до статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13760»
«Про випадок коли сума виконавчого збору не стягується У разі скасування рішення суду, що підлягає виконанню, чи визнанні судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, після завершення виконавчого провадження у зв’язку з поверненням виконавчого документу стягувачу за його заявою та під час виконання постанови про стягнення виконавчого збору в окремому провадженні, що відкрите відповідно до частини третьої статті 40 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», то надалі виконавчий збір не стягується. У разі стягнення виконавчого збору на момент скасування рішення, що підлягало виконанню, чи визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. У такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, що здатний відновити й захистити права боржника, полягає у визнанні постанови про стягнення виконавчого збору такою, що не підлягає виконанню, та поверненні стягнутого виконавчого збору (у разі стягнення виконавчого збору та закінченні виконавчого провадження), чи закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору (у разі виконання постанови про стягнення виконавчого збору в окремому провадженні, що відкрите відповідно до частини третьої статті 40 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження»). Отже, у випадку визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, сума виконавчого збору, що нараховано пропорційно (10%) сумі, яка зазначена у виконавчому документі, не підлягає стягненню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13763»
«Про порядок оскарження процесуальних дій у судовій справі іншої юрисдикції Якщо позивач вважає, що справу розглянуто неповноважним складом суду, то вона повинна захищати свої права шляхом подання апеляційної скарги на відповідне судове рішення у цивільній справі, а не шляхом звернення за судовим захистом в порядку адміністративного судочинства про оскарження розпорядження голови суду щодо передачі справи за підсудністю. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді). Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності. Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно, ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9084»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?