«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК. Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6681»
«Встановлення попередньої домовленості між співучасниками Факт попередньої домовленості між співучасниками залежить не від конкретного часового проміжку перед вчиненням злочину (місяць, тиждень, день тощо), а від встановлення того, що до початку виконання об’єктивної сторони злочину учасники вже діяли спільно, узгоджено для досягнення спільних наслідків їхньої злочинної домовленості і з єдиною метою. Поведінка засуджених після вчинення умисного вбивства також додатково може підтверджувати спільність їхніх дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13037»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, незалежно від того, чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, якщо в апеляційній скарзі прокурора, потерпілого чи його представника порушується питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8904»
«Допустимість як доказу відеозапис події, який зроблений на мобільний телефон поліцейського, а не відеореєстратором його нагрудної камери Відеозапис події, який зроблений на мобільний телефон поліцейського, а не відеореєстратором його нагрудної камери, отриманий на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ, є допустимим доказом, адже внутрішні інструкції Національної поліції України щодо використання відеореєстраторів до використання телефону не застосовні, а існування таких інструкцій не свідчить про заборону поліцейським використовувати власні мобільні телефони/ Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14050 Можливість допиту поліцейського як свідка. Використання як доказу в апеляційному суді показань свідка, отриманих під час допиту судом першої інстанції із застосуванням технічних засобів аудіо- відеофіксації Працівник поліції може бути допитаний як свідок, оскільки він не входить до виключного переліку осіб, які не можуть бути допитані як свідки згідно зі ст. 65 КПК. Показання свідка, отримані під час допиту судом першої інстанції із застосуванням технічних засобів аудіо- відеофіксації у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в апеляційному суді на підставі ч. 3 ст. 404, ч. 11 ст. 615 КПК/ Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14051»
«Факти, що свідчать про наявність щирого каяття, як обставини, що пом’якшує покарання Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом’якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4549»
«Правозастосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, якщо особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, життя та здоров’я особи у якому є основним або додатковим об’єктом посягання. Прийняття судом рішення, що суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Поняття «злочин проти життя та здоров’я особи» (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) охоплює склади злочинів, у яких основним або додатковим об’єктом є життя та здоров’я особи. Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, необхідно виходити з фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, інкримінованого особі, і враховувати тяжкість злочину, об’єктом якого (основним або додатковим) є життя та здоров’я особи. Для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК тяжкий або особливо тяжкий злочин, додатковим об’єктом якого є життя та здоров’я особи, охоплюється поняттям «тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи». Неприйняття до розгляду судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, що висловлені учасником кримінального провадження, та ненадання відповідей на доводи такого заперечення суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8589»
«Правозастосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, якщо особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, життя та здоров’я особи у якому є основним або додатковим об’єктом посягання. Прийняття судом рішення, що суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Поняття «злочин проти життя та здоров’я особи» (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) охоплює склади злочинів, у яких основним або додатковим об’єктом є життя та здоров’я особи. Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, необхідно виходити з фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, інкримінованого особі, і враховувати тяжкість злочину, об’єктом якого (основним або додатковим) є життя та здоров’я особи. Для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК тяжкий або особливо тяжкий злочин, додатковим об’єктом якого є життя та здоров’я особи, охоплюється поняттям «тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи». Неприйняття до розгляду судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, що висловлені учасником кримінального провадження, та ненадання відповідей на доводи такого заперечення суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8589»
«Відсутність у суду обов’язку залучення захисника за відсутності відповідного клопотання обвинуваченого у кримінальному провадженні, де участь захисника не обов’язкова Повідомлення від обвинуваченого про розірвання договору про надання правової допомоги із захисником у кримінальному провадженні, де його участь не є обов’язковою, не є безумовною підставою для постановлення судового рішення про доручення відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити обвинуваченому адвоката для здійснення захисту за призначенням за відсутності клопотання обвинуваченого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13995»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?