«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 369-2 КК. Тлумачення поняття «особа, уповноважена на виконання функцій держави», що містилось у примітці ст. 369-2 КК. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 369-2 КК, може бути будь-яка особа, яка на думку того, хто надає неправомірну вигоду, здатна реально вплинути на особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Дефініція поняття «особа, уповноважена на виконання функцій держави», що містилася у примітці ст. 369-2 КК з вказівкою на Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність, має тлумачитися з урахуванням того, що особа, яка надає неправомірну вигоду особи повинна безсумнівно усвідомлювати належність її до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з огляду на її правовий статус і повноваження. Слідчий безсумнівно належить до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, зважаючи на його правовий статус. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3266»
«Щодо кваліфікації дій особи за ст. 111-2 КК у разі передачі представникам збройних формувань рф матеріальних ресурсів над якими особа безпосередньо не має контролю Передача представникам збройних формувань рф матеріальних ресурсів, які не перебувають у безпосередньому володінні або користуванні особи, або які є в загальному обігу, але особа безпосередньо не має над ними контролю, кваліфікується за ст. 111-2 КК як пособництво державі-агресору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12870»
«Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК. Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6681»
«Ненадання стороні захисту можливості виступати з вступною промовою не є підставою для скасування вироку, ухваленого у провадженні в якому докази досліджувалися у порядку ч. 3 ст. 349 КПК Непроголошення захисником вступної промови, передбаченої ч. 1 ст. 349 КПК, не підставою для скасування вироку, ухваленого у провадженні в якому докази досліджувалися у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, якщо сторона захисту не вказує, яким чином таке порушення перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення, а також за умови, що захисник не був позбавлений процесуальних можливостей висловити позицію сторони захисту під час судового розгляду, на стадії судових дебатів та оскаржити рішення в апеляційному і касаційному порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14738»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/972»
«Визначення порядку покладення витрат, пов’язаних з залученням експерта у разі закриття кримінального провадження Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов’язані із залученням експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України. Тому за змістом ч. 2 ст. 124 КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12806»
«Призначення додаткового покарання за ст.332 КК тоді, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не обіймала певні посади або не займалася певною діяльністю Санкція ч. 3 ст. 332 КК передбачає обов’язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна. Тобто законодавцем передбачена обов’язковість додаткового покарання, передбаченого в санкції ч. 3 ст. 332 КК. Призначення цього покарання має відбуватися й тоді, коли особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не обіймала певні посади або не займалася певною діяльністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15244»
«Обставини, що свідчать про вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб Розбій за попередньою змовою групою осіб має місце, якщо під час нападу кожен із співучасників мав змогу бачити й усвідомлювати дії інших нападників, погоджувався з ними і продовжував активну протиправну поведінку. Виконання кожним із засуджених під час нападу на потерпілого різних дій (завдання ударів, вилучення речей) не може бути підставою для їх кваліфікації за статтями КК, які передбачають відповідальність за окремі злочинні дії (зокрема, за ч. 1 ст. 122 цього Кодексу), з огляду на те, що суди беззаперечно, поза розумним сумнівом установили наявність єдиної спільної мети та узгодженість дій нападників, що свідчать про їхню попередню домовленість саме на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7860»
«Обставини, які свідчать про відсутність щирого каяття Невизнання обвинуваченим своєї винуватості, заперечення факту вчинення протиправних дій та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, відсутність доказів вибачення перед потерпілим та добровільного відшкодування шкоди свідчать про те, що він не усвідомив протиправності своїх дій та їх наслідків, не зробив належних висновків, що виключає можливість визнання наявності в нього щирого каяття як обставини, яка пом'якшує покарання Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12712»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?