«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Про відсутність ознак ідеальної сукупності кримінальних правопорушень передбачених частинами 1 та ч. 4 ст. 358 КК та неможливість звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК Однією з умов звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК є вчинення особою вперше кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості. Особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи не зняту судимість за попереднє, у тому числі необережне кримінальне правопорушення, звільняти від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК не можна. Інкриміновані обвинуваченому за ч. 1 ст. 358 КК та ч. 4 ст. 358 КК кримінальні правопорушення складають собою реальну сукупність. Немає жодних підстав вважати вказані вище діяння одним продовжуваним кримінальним правопорушенням, оскільки діяння, передбачені ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК, не є тотожними за своїми юридичними ознаками. Попри те, що за змістом висунутого обвинувачення вказані вище діяння об'єднані єдиним кримінально протиправним наміром, вони відрізняються між собою за ознаками об’єктивної сторони і, за версією сторони обвинувачення, є поетапним втіленням єдиного протиправного наміру шляхом вчинення різних за змістом суспільно небезпечних діянь, передбачених різними частинами однієї статті Особливої частини КК, які вчинені послідовно, одне за іншим, при тому, що вказані діяння є проступками з формальним складом, отже, кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту вчинення кожного окремо. Часом вчинення кримінального правопорушення з формальним складом є проміжок часу від початку до закінчення діяння, передбаченого у відповідній нормі КК. Не виключається повторного вчинення або реальної сукупності вчинених протягом одного календарного дня декількох самостійних одиничних кримінальних правопорушень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10075»
«Про встановлення відшкодування шкоди як підстави для застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК, до набрання вироком законної сили Відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням як підстава для застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК має бути встановлена на стадії судового розгляду кримінального провадження, до ухвалення вироку та призначення покарання, або ж на стадії оскарження такого вироку в апеляційному порядку, тобто до набрання вироком законної сили. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10087»
«Цивільно-правові відносини між обвинуваченим та потерпілим, закріплені у правочині, як частина реалізації умислу особи на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Можливість кваліфікації діяння особи як шахрайства Наявність цивільно-правових відносин між обвинуваченим та потерпілим, що були закріплені у правочині, можуть бути частиною реалізації умислу особи на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою та не виключають можливості кваліфікації діяння особи як шахрайства за наявності складу цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3330 Щодо переривання перебігу строку давності відповідно до ч. 3 ст. 49 КК Перебіг строку давності переривається відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, якщо на момент розгляду судом питання про застосування до особи ст. 49 КК ухвалено вирок суду, що набрав законної сили, яким цю особу засуджено за вчинення нового злочину за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12685»
«Правозастосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, якщо особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, життя та здоров’я особи у якому є основним або додатковим об’єктом посягання. Прийняття судом рішення, що суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Поняття «злочин проти життя та здоров’я особи» (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) охоплює склади злочинів, у яких основним або додатковим об’єктом є життя та здоров’я особи. Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, необхідно виходити з фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, інкримінованого особі, і враховувати тяжкість злочину, об’єктом якого (основним або додатковим) є життя та здоров’я особи. Для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК тяжкий або особливо тяжкий злочин, додатковим об’єктом якого є життя та здоров’я особи, охоплюється поняттям «тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи». Неприйняття до розгляду судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, що висловлені учасником кримінального провадження, та ненадання відповідей на доводи такого заперечення суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8589»
«Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до особи засудженої за ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду, який повною мірою не врахував ступінь тяжкості вчинених засудженим кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, конкретних обставин справи, адже засуджений у період активної стадії збройної агресії рф проти України, шляхом умисного та цілеспрямованого вираження в соціально-орієнтованій мережі «Одноклассники», висловив свою антигромадську/антиукраїнську позицію, тобто вчинив кримінальне правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Вчинивши інкриміновані кримінальні правопорушення, засуджений не просто засвідчив свою антиукраїнську позицію, а й створив уяву у ворога, що громадяни України підтримують позицію російської влади, бажають приходу «руського миру» до українських міст та сіл, що в свою чергу підживлює в них впевненість в успішності їхніх дій на території України та спонукає до продовження війни проти України, оскільки заборонена в Україні мережа «Одноклассники» користується популярністю саме в рф. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10243»
«Правозастосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, якщо особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, життя та здоров’я особи у якому є основним або додатковим об’єктом посягання. Прийняття судом рішення, що суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Поняття «злочин проти життя та здоров’я особи» (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) охоплює склади злочинів, у яких основним або додатковим об’єктом є життя та здоров’я особи. Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, необхідно виходити з фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, інкримінованого особі, і враховувати тяжкість злочину, об’єктом якого (основним або додатковим) є життя та здоров’я особи. Для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК тяжкий або особливо тяжкий злочин, додатковим об’єктом якого є життя та здоров’я особи, охоплюється поняттям «тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи». Неприйняття до розгляду судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, що висловлені учасником кримінального провадження, та ненадання відповідей на доводи такого заперечення суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8589»
«Правозастосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, якщо особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, життя та здоров’я особи у якому є основним або додатковим об’єктом посягання. Прийняття судом рішення, що суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Поняття «злочин проти життя та здоров’я особи» (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) охоплює склади злочинів, у яких основним або додатковим об’єктом є життя та здоров’я особи. Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, необхідно виходити з фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, інкримінованого особі, і враховувати тяжкість злочину, об’єктом якого (основним або додатковим) є життя та здоров’я особи. Для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК тяжкий або особливо тяжкий злочин, додатковим об’єктом якого є життя та здоров’я особи, охоплюється поняттям «тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи». Неприйняття до розгляду судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, що висловлені учасником кримінального провадження, та ненадання відповідей на доводи такого заперечення суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8589 Щодо вручення повідомлення про підозру близьким родичам особи у разі її смерті до офіційного набуття нею процесуального статусу підозрюваного Вручення повідомлення про підозру близьким родичам у разі смерті особи до офіційного набуття нею процесуального статусу підозрюваного має об’єктивно вимушений характер та водночас надає реальну процесуальну можливість близьким родичам заперечувати проти закриття кримінального. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10028»
«Проведення впізнання за фотознімками, незалежно від наявності реальної можливості пред’явити для впізнання саму особу У разі необхідності положення ч. 6 ст. 228 КПК дозволяють провести впізнання за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 вказаної статті, незалежно від наявності реальної можливості пред’явити для впізнання саму особу. Законодавством не передбачено необхідності обґрунтування та вмотивування слідчим проведення впізнання за фотознімками. Процесуальний закон не забороняє проведення впізнання в разі особистого знайомства з особою, яка впізнає. ОП ККС ВС відступила від позиції щодо оцінки недотримання положень ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону, викладеної у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.07.2022 в справі № 758/14965/14-к (провадження № 51-3876км21). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9866»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?