«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Обґрунтування звільнення від відбування покарання з випробуванням у судовому рішенні Звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням суд повинен вказати, які конкретно дані про особу засудженого та обставини справи давали можливість судовим інстанціям дійти висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5566»
«Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК. Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6681»
«Корисливий мотив як кваліфікуюча ознака умисного вбивства (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК). Кваліфікація умисного вбивства, вчиненого на замовлення, з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру Корисливий мотив як кваліфікуюча ознака умисного вбивства (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК) має місце в разі обіцянки замовником передати грошову винагороду безпосереднім виконавцям цього злочину. На наявність корисливого мотиву не впливає, чи мав замовник кошти, які обіцяв надати виконавцям умисного вбивства, а також те, чи мали такі виконавці інші джерела заробітку. Якщо умисне вбивство на замовлення вчиняється з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру, то такі дії виконавця кваліфікуються за пунктами 6 та 11 ч. 2 ст. 115 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7822 Обставини, що свідчать про утворення обвинуваченим організованої групи для заняття злочинною діяльністю, зокрема умисного вбивства потерпілого Підтвердженням того, що обвинувачений утворив організовану групу у складі ще трьох осіб для заняття злочинною діяльністю, зокрема умисного вбивства потерпілого, є сукупність належних та допустимих доказів, які свідчать про доведення організатором до всіх учасників цієї групи детального плану вчинення злочинів, способу, засобів і знарядь, розподіл ролей кожного з учасників для досягнення спільної злочинної мети: наявність взаємозв’язків між учасниками групи під час та після умисного вбивства; перебування всіх учасників групи в одному місці згідно з трафіками телефонних з’єднань мобільних телефонів, що їм належать; заготовлення заздалегідь знарядь вчинення злочину (вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, дерев’яних бит, мотузки, кайданок, балона аерозольного та балаклави як засоби маскування); придбання та передача вогнепальної зброї та бойових припасів до неї організатором іншим учасникам групи, що в часі передувало моменту прибуття таких учасників на місце події та безпосередньо моменту нападу на потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7823 Умови, за яких фактичне затримання особи і складання протоколу можуть не збігатися в часі. Забезпечення участі захисника за наявності підстав вважати, що затримана особа вчинила особливо тяжкий злочин. Тлумачення ч. 5 ст. 208 КПК, відповідно до якої у протоколі про затримання особи має бути зазначено точний час (годину і хвилини затримання), вказує на те, що фактичне затримання особи і складання протоколу можуть не збігатися в часі з урахуванням певних умов (наприклад, віддаленість місця затримання особи від адміністративної будівлі уповноваженого органу, введення правового режиму воєнного стану тощо). Запізніле складання протоколу про затримання особи є виправданим у тій ситуації, коли об’єктивні причини спонукали уповноважену особу діяти саме таким чином. Після затримання особи, щодо якої є обґрунтовані підстави вважати, що вона вчинила особливо тяжкий злочин (ст. 12 КК), відповідна службова особа зобов’язана забезпечити участь захисника у такому кримінальному провадженні. При цьому КПК дає можливість особі мати захисника як за рахунок держави, так і за власним вибором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7839 Суб’єкти повідомлення прокурора про початок досудового розслідування Повідомити прокурора про початок досудового розслідування може будь-який слідчий, який входить у групу слідчих у відповідному кримінальному провадженні. КПК не покладає такого обов’язку виключно на керівника органу досудового розслідування. Крім того, КПК не зобов’язує кожного слідчого, який входить у групу слідчих у цьому кримінальному провадженні, повідомляти прокурора про початок проведення саме ним досудового розслідування. Таке повідомлення може здійснюватися одним зі слідчих відповідної групи слідчих. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7840 Право сторони захисту і сторони обвинувачення самостійно визначати докази для обстоювання своєї позиції перед судом. Призначення експертизи органом досудового розслідування та відсутність обов’язку повідомляти підозрюваного про її проведення. Сторона захисту та сторона обвинувачення мають право самостійно визначати, які докази слід надати для обстоювання своєї позиції перед судом, зокрема, стосовно проведення експертизи у кримінальному провадженні. Орган досудового розслідування може призначати експертизу у кримінальному провадженні, якщо це сприятиме ходу досудового розслідування в цілому, та зобов’язаний це робити, якщо відповідно до КПК проведення експертизи в конкретному кримінальному провадженні є обов’язковим. Слідчий не зобов’язаний повідомляти підозрювану особу про проведення експертизи в конкретному кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7848 Відсутність обов’язку у суду першої інстанції роз’яснювати підозрюваному право на розгляд справи судом присяжних під час розгляду питання про обрання, зміну чи продовження запобіжного заходу КПК не містить положень, які зобов’язують суд першої інстанції роз’яснювати підозрюваному право на розгляд справи судом присяжних під час розгляду питання про обрання, зміну чи продовження запобіжного заходу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7942»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?