«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Умови призначення більш м’якого покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин (ст. 69 КК) В частині правильності застосування ст. 69 КК, Суд зазначає, що частина 1 цього положення надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м’яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Таке формулювання призводить до висновку, що застосування ст. 69 КК можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом’якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 ст. 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Хоча в статті 69 КК закон передбачає, що можуть існувати й інші обставини чи сукупність обставин, за яких призначення покарання в межах санкції статті кримінального закону може бути явно несправедливим, однак, виходячи з системного тлумачення кримінального закону, обставини чи сукупність обставин, які відповідно до статті 69 КК надають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають бути такого ж характеру і сили, які зумовили створення привілейованих складів злочинів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/625»
«Зґвалтування, вчинене з використанням безпорадного стану Стан сп’яніння може бути визнаний безпорадним станом лише у тому разі, коли внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або токсичних речовин особа не усвідомлювала оточуючу обстановку або була позбавлена фізичної можливості протидіяти ґвалтівникові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5578 Обставини, які не свідчать про згоду на статеві зносини Не є свідченням згоди на статеві зносини згода на спільне вживання алкоголю чи інших речовин, на перебування в інтимній обстановці, яка сприяє фізичному зближенню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5580»
«Підстави для суддівського розсуду при призначенні покарання Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно визначені (якими встановлюються межі покарання) та альтернативні (якими передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб’єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання – конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб’єкта. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/106 Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК. Врахування думки потерпілого та висновку органу пробації щодо застосування ст. 75 КК Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК, може застосовуватися судом у разі врахування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення. Думка потерпілої особи та висновок органу пробації щодо можливості застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК можуть бути враховані судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 цього Кодексу, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальними під час прийняття судом відповідного рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/643»
«Щодо вироку суду за результатами спрощеного провадження Згідно ч. 1 ст. 302 КПК прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (ч. 2 ст. 302 КПК). Частиною 2 ст. 381 КПК передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Згідно ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 цього Кодексу (ч. 5 ст. 382 КПК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10887»
«Прийняття судом рішення про включення інформації про обвинуваченого до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК) Суд зобов’язаний у резолютивній частині вироку, яким особу засуджено за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, прийняти рішення про включення інформації про обвинуваченого до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК). Вирішення цього питання апеляційним судом під час ухвалення нового обвинувального вироку не може залежати від наявності чи відсутності відповідного клопотання про це в апеляційній скарзі прокурора. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7941»
«Підстави для суддівського розсуду при призначенні покарання Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно визначені (якими встановлюються межі покарання) та альтернативні (якими передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб’єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання – конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб’єкта. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/106»
«Умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК). Врахування щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Намагання засудженого працевлаштуватися та відшкодувати шкоду потерпілому є щирим каяттям, що було враховано судом під час призначення особі покарання як обставина, що його пом’якшує, та не вказує на можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5830»
«Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, можливе лише у випадку наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/413»
«Забезпечення повноти дослідження доказів при встановленні апеляційним судом певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено у суді першої інстанції Якщо в апеляційному суді постає питання про встановлення певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено судом першої інстанції, то повнота дослідження доказів щодо цього факту має бути забезпечена в повному обсязі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1232»
«Кваліфікація умисного вбивства, вчиненого з корисливих мотивів, та розбою за сукупністю злочинів Учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв’язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов’язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також, коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину. Якщо мотивом позбавлення життя потерпілого, який виник саме під час розбійного нападу, а не після нього, було бажання особи отримати матеріальні блага для себе, то її підлягають кваліфікації дії за ч. 4 ст.187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК (як ідеальна сукупність злочинів). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5638 Розмежування умисного вбивства з корисливих мотивів та умисного вбивства під час розбою Кваліфікація діяння особи за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК та ч. 4 ст. 187 КК (як ідеальна сукупність злочинів) можлива лише у разі, коли доведено, що умислом особи спочатку охоплювалося вчинення розбою, під час якого вчиняється умисне вбивство. Оскільки узгодженість і послідовність дій засуджених, а також спосіб, характер, локалізація і значна кількість нанесених ударів у життєво важливий орган, зокрема по голові потерпілого, вказує безпосередньо на наявність в їх діях попередньої змови щодо реалізації єдиного умислу, спрямованого на позбавлення життя потерпілого, кваліфікація їх дій за ч. 4 ст. 187 КК є зайвою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5641»
«Відсутність підстав для зупинення або переривання перебігу строку давності, які передбачені частинами 2 і 3 ст. 49 КК, у разі ненадання обвинуваченим документального підтвердження причин неявки на одне із судових засідань Ненадання обвинуваченим документального підтвердження причин неявки на одне із судових засідань суду апеляційної інстанції не може свідчити про його систематичне та цілеспрямоване ухилення від суду та служити підставами для зупинення або переривання перебігу строку давності, які передбачені частинами 2 і 3 ст. 49 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7463»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?