«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Основна форма прояву щирого каяття. Приховування суттєвих обставин злочину як обставина, що вказує на відсутність щирого каяття Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/113»
«Надання позивачем доказів, які підтверджують факт упущеної вигоди внаслідок неправомірних дій відповідача Позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов’язаний надати суду докази, які підтверджують той факт, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7189»
«Вирішення судом питання визнання особи неосудною чи обмежено осудною Визнання особи неосудною чи обмежено осудною є правовим питанням, а тому прийняття відповідного рішення здійснюється виключно судом з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи. Нездатність особи за своїм психічним станом повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними на момент вчинення злочину не є підставою для визнання такої особи неосудною, однак повинна враховуватися судами при призначенні покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5295»
«Умови, за яких допускається використання формулювання «вважати особу засудженою до покарання» у вироку апеляційного суду, яким скасовано вирок місцевого суду у зв’язку з відсутністю підстав для застосування ст. 75 КК У резолютивній частині вироку апеляційного суду, яким скасовано вирок місцевого суду у зв’язку з відсутністю підстав для застосування до засудженого звільнення від покарання з випробуванням, якщо при цьому вид та розмір покарання, призначеного особі, залишився незмінним, допускається використовувати формулювання «вважати особу засудженою до покарання». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5309»
«Вплив на кваліфікацію опору потерпілого, здійсненого після висловлення на його адресу погрози застосування насильства при розбої (ст. 187 КК) Оскільки у момент висунення вимоги про передачу коштів погрозу застосування пістолета потерпілий сприйняв як таку, що дійсно може бути реалізована та враховуючи, що розбій вважається закінченим з моменту вчинення нападу, опір, який потерпілий згодом почав чинити, у цьому випадку на кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 187 КК не впливає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4112»
«Правила призначення покарання особі, яка вчинила нові злочини як до, так і після постановлення двох попередніх вироків, які виконувалися самостійно Якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, яким їй призначається покарання у виді позбавлення волі, до постановлення двох вироків в інших провадженнях, кожен із яких виконується самостійно, зокрема, по одному із яких призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, а інший вирок виконується самостійно у зв'язку з призначенням покарання у виді позбавлення волі, але зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, то при призначенні покарання вимоги ч. 4 ст. 70 КК застосовуються тільки до вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі, яке належить відбувати реально. Якщо особа вчинила принаймні одне кримінальне правопорушення після постановлення двох попередніх вироків, які виконуються самостійно, і останнім (третім) вироком особі призначається покарання, яке належить відбувати реально, то припиняється окреме виконання обох попередніх вироків. Правовою підставою такого припинення щодо першого вироку є положення ч. 3 ст. 78 та ст. 71 КК, а правовою підставою припинення виконання другого вироку – положення ст. 71 КК. Остаточне покарання в такому випадку особі призначається на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків з урахуванням покарань, призначених за всіма (трьома) вироками. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5166»
«Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5033»
«Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини як обставини, яка пом’якшує покарання, якщо засуджений фактично її заперечує Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини та щирого каяття як обставин для призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК, у випадку, коли засуджений під час судового розгляду заперечує свою вину, та неврахування судом у повній мірі ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, скоєння його у співучасті, а також усіх даних, що характеризують особу засудженого, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3521»
«Щодо переривання перебігу строку давності відповідно до ч. 3 ст. 49 КК Перебіг строку давності переривається відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, якщо на момент розгляду судом питання про застосування до особи ст. 49 КК ухвалено вирок суду, що набрав законної сили, яким цю особу засуджено за вчинення нового злочину за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12685»
«Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5033»
«Обставини, що свідчать про умисел на умисне вбивство з особливою жорстокістю Про наявність умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю може свідчити, зокрема спосіб вчинення злочину (умисний підпал потерпілої), засіб його вчинення (бензин), взаємовідносини між винуватим та потерпілою. Спроба винної особи загасити полум’я на тілі потерпілої не виключає умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3291»
«Кваліфікація дій як розбою у випадку погрози кишеньковим ножем, який потерпілий сприймав як холодну зброю Якщо обвинувачений заволодів майном потерпілого, погрожуючи йому кишеньковим ножем, який потерпілий сприймав як холодну зброю, з використанням якої йому могли б бути спричинені тілесні ушкодження, то вказані дії слід кваліфікувати як розбій (ст. 187 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5177»
«Заміна апеляційним судом засудженому покарання, від якого його було звільнено з випробуванням, на покарання, яке слід відбувати реально, здійснюється у формі вироку З огляду на положення статей 420, 421 КПК рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від відбування якого її було звільнено з випробуванням, ухвалюється судом апеляційної інстанції у формі вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1181»
«Обставини, які враховуються при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК) При призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), необхідно враховувати наявність зв’язку між пом’якшуючими обставинами і метою та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Окрім того, необхідно встановити, що відповідні пом’якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчиненого злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/629»
«Погроза під час розбою у вигляді конклюдентних дій Форма висловлення погрози під час вчинення розбійного нападу не обмежується конкретними словами про можливе застосування насильства. Вона має місце і тоді, коли винна особа, зокрема, своїми жестами, демонстрацією зброї або інших предметів, які потерпілий об’єктивно може оцінити як такі, що при їх застосуванні його здоров’ю чи життю загрожуватиме небезпека, бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, то ця погроза буде реалізована, а в потерпілого дійсно таке враження складається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4787»
«Наявність психічної чи фізичної вади у особи як підстави для залучення адвоката (п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК), експерта у кримінальне провадження Залучення захисника є обов’язковим у випадку, якщо певна психічна чи фізична вада особи перешкоджає їй реалізовувати свої процесуальні права, у тому числі право на захист (п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК). Факт перебування особи на спеціальному обліку та проходження курсу замісної підтримувальної терапії не є безумовною підставою для обов’язкового залучення захисника. За наявності у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду обґрунтованих сумнівів у тому, що особа не здатна повною мірою реалізувати свої процесуальні права внаслідок фізичних або психічних вад, у кримінальне провадження залучається експерт. В іншому випадку залучення експерта є необов’язковим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/840 Процесуальні відмінності між збиранням та поданням доказів у кримінальному провадженні Збирання та подання доказів у кримінальному провадженні є різними способами одержання доказової інформації з огляду на їх відмінну правову природу, а саме збирання доказів відбувається через інститут слідчих дій, а подання доказів здійснюється особою добровільно шляхом передачі слідчому, прокурору предметів або документів, які, на її думку, мають значення для кримінального провадження. При отриманні предметів та документів, представлених особою для залучення їх до справи як докази, орган дізнання, слідчий або суд повинні допитати особу, яка подає даний предмет чи документ, з метою з’ясування джерела та обставин їх отримання, потім здійснити огляд цих предметів або документів і процесуально зафіксувати їх отримання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4790»
«Умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Для правильного застосування ст. 79 КК суд має встановити не лише факт наявності на утриманні жінки дитини віком до семи років, але й дати належну оцінку тяжкості та обсягу вчинених суспільно небезпечних діянь, всім даним про особу обвинуваченої, з’ясувати, чи сприяє її спосіб життя забезпеченню інтересів дитини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5586»
«Умови притягнення до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) є усвідомлення суб’єктом кримінального правопорушення того факту, що предмет кримінального правопорушення є чужим для нього, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Для кваліфікації дій обвинуваченого як шахрайства необов’язково встановлювати, чи усвідомлював він, кому саме та з яких підстав належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника цього майна чи іншу особу, у фактичному володінні якої воно перебуває, крім випадків, коли йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК. Для кваліфікації за ст. 190 КК не вимагається, щоб збігалися особа, яка вводиться винним в оману, та потерпілий від цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7502»
«Право потерпілого або його законного представника чи представника на касаційне оскарження судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості Потерпілий або його законний представник чи представник мають право на касаційне оскарження судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. У даному випадку оскарження потерпілим судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, враховуючи законодавчі обмеження, становлять приватний інтерес потерпілого у контексті права відстоювати свою позицію і намагатися встановленими законом засобами досягти зміни або скасування судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4519»
«Заборона призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації Передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого, як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації, становить неправильне застосування кримінального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4113»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?