«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Особливості призначення покарання за злочини, які отримують однакову кримінально-правову кваліфікацію і вчинені як до, так і після постановлення попереднього вироку Якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2064»
«Проникнення на огороджену територію Викрадення майна з території, огорожа якої об’єктивно перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, охоплюється ознакою «проникнення у сховище». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5101»
«Втрата особою суспільної небезпечності як умова, за якої її може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК) Особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК), якщо вона перестала бути суспільно небезпечною, навіть якщо кримінальне правопорушення на момент розгляду справи в суді не втратило суспільної небезпечності. Про втрату особою суспільної небезпечності може свідчити, зокрема, її працевлаштування на момент судового розгляду, тоді як кримінальне правопорушення було вчинено особою у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем, а сама вона на момент його вчинення не працювала. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2811»
«Істотне порушення вимог КПК при проголошенні судом після виходу з нарадчої кімнати лише вступної та резолютивної частин вироку Проголошення судом після виходу з нарадчої кімнати лише вступної та резолютивної частин вироку є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2829»
«Часткове дослідження доказів за спрощеною процедурою без роз’яснення наслідків такого судового розгляду та за відсутності згоди учасників судового провадження Ухвалення судом рішення про часткове дослідження доказів за спрощеною процедурою (ч. 3 ст. 349 КПК) без роз’яснення наслідків такого судового розгляду, а також за відсутності згоди учасників судового провадження є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2827»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого та/або невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі обвинуваченої через м’якість або суворість. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1461»
«Суб’єкт ухилення від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт (ч. 2 ст. 389 КК). Обов’язковість висновків ВСУ щодо застосування норми права. Суб’єктом ухилення від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт (ч. 2 ст. 389 КК у редакції Закону № 1492-ІІІ від 07.09.2016) може бути не лише особа, якій одне з указаних покарань призначено за вироком суду, а й особа, якій інші види покарань за рішенням суду було замінено на одне із цих покарань. Висновок ВСУ щодо застосування норми права має обов’язковий характер лише в тому випадку, якщо відповідна норма на момент прийняття судових рішень діє у тій же редакції, що й на момент прийняття вказаного висновку. Якщо законом України про кримінальну відповідальність було істотно змінено зміст статті, яка підлягає застосуванню, то висновок ВСУ щодо застосування норми права не обов’язковим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1451»
«Притягнення присяжного до відповідальності не виключає його участі у судовому розгляді разом з іншим суддею Відсутні підстави вважати, що присяжний, який постановою місцевого суду (під час судового розгляду кримінального провадження щодо засуджених) був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 195-2 КУпАП, був упереджений чи мав конфлікт інтересів під час розгляду кримінального провадження, якщо суддя, який притягнув присяжного до адміністративної відповідальності, не брав разом з присяжним участі у судовому розгляді кримінального провадження/ Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13606»
«Заміна апеляційним судом засудженому покарання, від якого його було звільнено з випробуванням, на покарання, яке слід відбувати реально, здійснюється у формі вироку З огляду на положення статей 420, 421 КПК рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від відбування якого її було звільнено з випробуванням, ухвалюється судом апеляційної інстанції у формі вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1181»
«Умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки трудовому колективу (ст. 47 КК) Особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки трудовому колективу (ст. 47 КК) незалежно від кількості членів такого колективу, а також часу, упродовж якого особа, яку передають на поруки, була членом цього трудового колективу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3191»
«Ознаки активного сприяння розкриттю злочину. Добровільна допомога слідству. Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом’якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом’якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4786»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі (статті 152-153 КК в редакціях Закону № 2295-VI та Закону № 2227-VIII) 1. Вирішуючи питання про застосування положень ст. 5 КК, висновок про те, чи скасовує закон про кримінальну відповідальність злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, чи навпаки - встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, можна робити лише в контексті конкретних обставин справи, щодо конкретного діяння та конкретної особи. 2. Зміна диспозицій ч. 4 ст. 152 і ч. 3 ст. 153 КК у зв`язку з набранням чинності Законом № 2227-VIII від 06.12.2017 не свідчить про декриміналізацію чи навпаки - криміналізацію окремих дій. Між попередньою та новою редакціями зазначених норм закону про кримінальну відповідальність має місце правова наступність. 3. Відповідно до ч. 1 ст. 152 КК (в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017) зґвалтування є кримінальним правопорушенням з альтернативними ознаками об`єктивної сторони. Вчинення особою різних форм статевого проникнення щодо однієї і тієї ж особи слід розглядати як одиничне кримінальне правопорушення. Якщо в межах єдиного умислу особи одні з цих форм виявилися вдалими, а ніші - ні, скоєне все одно слід розглядати як закінчене кримінальне правопорушення. 4. Санкція ч. 4 ст. 152 (в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017) пом`якшує кримінальну відповідальність особи порівняно з санкціями ч. 4 ст. 152 та ч. 3 ст. 153 КК (в редакції Закону № 2295-VI від 01.06.2010), що передбачали кримінальну відповідальність за ці ж самі дії. Тому, в даному випадку, має місце застосування положень ч. 1 ст. 5 КК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/692 Кваліфікація дій особи у разі умисного заподіяння в процесі зґвалтування легкого тілесного ушкодження Умисне заподіяння в процесі зґвалтування легкого тілесного ушкодження повністю охоплюється об’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 152 КК, і додаткової кваліфікації за ст. 125 КК не потребує. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7561»
«Зміна колегії суддів як підстава для початку нового судового розгляду Під час судового розгляду суду потрібно врахувати, що зміна колегії суддів є підставою для початку нового судового розгляду, якщо сторона захисту заперечує проти продовження розгляду кримінального провадження у складі нової колегії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1039»
«Проникнення у житло (заволодіння чужим майном із зачиненої кімнати, права доступу до якої орендар не мав) Викрадення майна вважається вчиненим із проникненням у житло, якщо обвинувачений, який орендував одну кімнату у двокімнатній квартирі, таємно заволодів чужим майном з іншої кімнати, що була зачинена власником та доступу до якої він не мав відповідно до умов договору оренди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/715»
«Виправлення помилки, допущеної апеляційним судом у резолютивній частині рішення щодо призначеного покарання, є компетенцією касаційного суду Помилка, допущена апеляційним судом у резолютивній частині вироку щодо покарання, призначеного засудженому, не вважається опискою, а її виправлення належить до компетенції суду касаційної інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1072»
«Умови обрахунку єдиного внеску нотаріусом Сума доходу приватного нотаріуса, з якої розраховується єдиний внесок, має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. До зазначеної суми, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, застосовується ставка, визначена у частині одинадцятій статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (34.7 %). Водночас самозайняті особи не зобов'язані проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців. Приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця та можливість переносити такі дані. Єдиною вимогою при цьому є відповідність загальної суми за період 12 місяців річній податковій декларації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6411»
«Умови застосування спеціальної конфіскації судом При застосуванні спеціальної конфіскації суд повинен не лише послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар» (критерії, визначені Європейським судом прав людини). Приймаючи рішення про застосування спеціальної конфіскації, судам слід перевіряти, чи не порушує цей захід кримінально-правового характеру вказані критерії, ураховуючи при цьому обставини кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5585»
«Формальність розгляду провадження апеляційним судом у разі неналежної перевірки виконання вимог ст. 384 КПК Про формальність розгляду провадження апеляційним судом за апеляційними скаргами прокурора, засуджених та захисника та про постановлення ухвали, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, свідчить залишення поза увагою порушення вимог ст. 384 КПК, зокрема відсутність у матеріалах кримінального провадження письмового роз’яснення прокурора засудженій про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних, а також не роз’яснення судом під час підготовчого судового засідання засудженій її права на розгляд провадження судом присяжних. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13527»
«Доказування вартості викраденого майна і розміру відшкодування завданих збитків Оскільки положення п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції, чинній на час проведення досудового розслідування, передбачали, що розмір матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, визначається виключно шляхом проведення відповідної експертизи, задоволення цивільного позову в частині матеріальної шкоди в сумі, встановленій на підставі висновку експерта, є обґрунтованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3948»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?