«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження (ст. 107 КПК) (погана якість в окремих місцях звукозапису судового засідання) Погана якість в окремих місцях звукозапису судового засідання у суді першої інстанції не є безумовною підставою для скасування судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/918»
«Проникнення у сховище (викрадення чужого майна з шафи спортивного центру) (ч. 3 ст. 185 КК) Викрадення чужого майна з шафи у жіночій роздягальні спортивного центру вважається вчиненим з проникненням у сховище. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/699»
«Кваліфікація. Переростання крадіжки в грабіж (викрадення чужого майна у два етапи: дії, розпочаті як крадіжка, але були помічені потерпілою) Викрадення засудженим чужого майна у два етапи, перший з яких був таємним та закінченим, а другий – відкритим і незакінченим із причин, що не залежали від його волі, свідчить про переростання крадіжки у грабіж та підлягає кваліфікації за ст.186 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/815»
«Допустимість протоколу огляду житла, проведеного без ухвали слідчого судді з метою перевірки повідомлення про смерть власника житла за письмовою згодою його близьких родичів Огляд житла, проведений без ухвали слідчого судді з метою перевірки повідомлення про смерть власника житла за письмовою згодою його близьких родичів є невідкладною слідчою дією, а протокол такого огляду – допустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/863»
«Кваліфікація за наявності єдиного прямого визначеного умислу, спрямованого на заподіяння смерті двом або більше особам, вбивство однієї людини і замах на життя другої За встановлення судом єдиного прямого визначеного умислу, спрямованого на заподіяння смерті двом або більше особам, вбивство однієї людини і замах на життя другої має кваліфікуватись як незакінчений злочин - убивство двох або більше осіб, оскільки єдиного злочинного наміру вбити двох осіб не було реалізовано з причин, що не залежали від волі винної особи, за відповідною частиною ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК незалежно від послідовності злочинних дій та за ч. 1 ст. 115 КК чи відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 КК (або іншими спеціальними нормами, передбаченими в інших розділах Особливої частини КК) у разі наявності таких підстав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/656»
«Про недопустимість протоколу пред’явлення потерпілим речей для впізнання у разі не зазначення у ньому ознак, за якими потерпілі впізнали особисті речі. Протокол пред’явлення потерпілим речей для впізнання, в якому не зазначено ознак, за якими потерпілі впізнали особисті речі, а наведено лише загальні фрази про ознаки таких речей, не описано їх деталей, є недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/883 Про недопустимість протоколу обшуку, якщо у ньому відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей Протокол обшуку, в якому відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей (не зазначено марки, моделі, номера, а також характерних ознак), є недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11286»
«Допустимість як доказу висновку товарознавчої експертизи у разі ненадання експертові речових доказів та матеріалів провадження Те, що речові докази та матеріали провадження не надавалися безпосередньо експертові, не є підставою для визнання висновку товарознавчої експертизи недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4304»
«Підстави для кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторно» Єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторно» без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторно», є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів у одному кримінальному провадженні. Таким чином, у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Проте у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи, така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочини в іншому кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/603»
«Суть поняття звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням інших заходів примусу Системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» ( ст. ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітньої від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині, керуючись ст. 105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5563»
«Переростання таємного викрадення чужого майна з транспортного засобу у відкрите Переростання таємного викрадення чужого майна з транспортного засобу у відкрите має місце у разі розбиття скла дверцят автомобіля, спрацювання сигналізації, на які повинні були зреагувати, як потерпілий, так і особи, які перебували поруч, що усвідомлював винний, а також намагання останнього зникнути з викраденим майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4853»
«Умови одночасного застосування двох різних інститутів, пов'язаних із пом'якшенням покарання та звільненням особи від його відбування Врахування одних і тих же обставини справи як таких, що дають підстави для одночасного застосування до засудженого положень ст. 69 КК і призначення йому покарання, нижчого від найнижчої межі санкції статті, так і положень ст. 75 КК та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, є недостатнім. Одночасне застосування двох різних інститутів, пов'язаних із пом'якшенням покарання та звільненням особи від його відбування за вчинення особливо тяжкого злочину, повинно мати для цього достатні підстави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5601»
«Обчислення строку погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення у випадку звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням за останнім вироком У випадку звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) за останнє з вчинених ним кримінальних правопорушень, строк погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення має обчислюватися з дня набрання законної сили обвинувальним вироком за останнє кримінальне правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/814»
«Наслідки вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення Вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення є порушенням умов застосування ст. 75 КК. У такому випадку суд повинен призначити особі остаточне покарання на підставі ст. 71 цього Кодексу у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. Повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням у такому випадку є неприпустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/635»
«Неможливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки у випадку вчинення кримінальних правопорушень, що утворюють реальну сукупність Однією з обов’язкових умов для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК є вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, вперше. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів вищевказаної тяжкості, які утворюють сукупність, не перешкоджає застосуванню ст. 47 КК лише за умови, що вони не складають реальної сукупності. Вирішуючи питання про те, чи має місце у цьому провадженні вчинення кримінального правопорушення вперше, суд не врахував, що особу обвинувачено у вчиненні в різний час двох окремих кримінальних правопорушень, що становить реальну сукупність злочинів та виключає можливість її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/608»
«Потрапляння у житло з метою продовження конфлікту та без мети заволодіння чужим майном. Виникнення умислу на заволодіння майном у житлі (ч. 1 ст. 186 КК) Проникнення до житла як кваліфікуюча ознака грабежу (ч. 3 ст. 186 КК) не може інкримінуватися обвинуваченому, якщо він зайшов до житла з метою продовження конфлікту, що виник між ним та потерпілим, не маючи умислу на викрадення чужого майном, проте такий умисел виник у обвинуваченого вже під час знаходження у житлі, після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3174»
«Грабіж (обман або зловживання довірою як спосіб отримання доступу до майна, відкрите вилучення майна) Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а вилучення майна відбувалося відкрито, то дії особи потрібно кваліфікувати як грабіж (ст. 186 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/718»
«Недопустимість як доказу протоколу про пред’явлення особи для впізнання у разі незазначення у ньому опису всіх осіб, які пред’являлись для впізнання, та відомостей про особу, яку свідок впізнав Незазначення у протоколі слідчої дії опису всіх осіб, які пред’являлись для впізнання та відсутність відомостей про особу, яку свідок впізнав на відповідних фото, становлять підстави для визнання протоколу про пред’явлення особи для впізнання недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4310»
«Відсутність захисника під час відібрання зразків крові при вирішенні питання про допустимість висновку судово-медичної експертизи. Відсутність захисника під час відібрання зразків крові в особи не є такою обставиною, що зумовлює недопустимість висновку судово-медичних експертиз через порушення права на захист, оскільки зразки крові містять інформацію, зміст якої не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/310 Відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення у випадку технічної помилки, внаслідок якої засудженому направлено копію ухвали апеляційного суду без однієї сторінки. Відібрання біологічних зразків без захисника не є порушенням КПК Технічна помилка працівника апарату суду, внаслідок якої була сформована, підписана, завірена та направлена засудженому копія ухвали апеляційного суду без однієї сторінки, не є підставою для зміни чи скасування судового рішення. Присутність чи відсутність захисника під час відібрання у засудженого біологічних зразків у цьому випадку не може позначитися на змісті цієї інформації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2950»
«Визначення співучасника розбійного нападу (ст. 187 КК) Співучасником розбійного нападу (ст. 187 КК) визнається особа, яка за попередньою домовленістю з іншими співучасниками вчиняла дії, що полягають у спостереженні за навколишньою обстановкою з метою запобігти викриттю протиправних дій інших співучасників, у сприянні вчиненню ними злочину шляхом надання порад та вказівок, у перебуванні в будинку потерпілої особи під час заподіяння їй тілесних ушкоджень, у збуті викраденого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/720»
«Допустимість висновку експерта як доказу у випадку відсутності понятих під час відібрання біологічних зразків для проведення експертизи Відповідно до положень ч. 3 ст. 245 КПК відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. А у частинах 2–5 ст. 241 КПК закріплені положення, за якими визначаються спеціальний порядок та умови проведення освідування особи. Проте положення самої ст. 241 КПК не містять вимоги щодо обов’язкової участі понятих при проведенніосвідування особи. У цьому випадку згадане положення ч. 3 ст. 245 КПК за способом викладення є відсильною нормою і містить відсилку виключно на правила ст. 241 КПК, без прив’язки до інших норм, якими регламентовано порядок проведення освідування особи, у тому числі й приписів ч. 7 ст. 223 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4303»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?