«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів при оцінці доказів, яких не було досліджено під час апеляційного перегляду вироку Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо цих доказів не було досліджено при апеляційному перегляді вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4158»
«Відсутність порушень вимог ст. 290 КПК у разі відкриття стороною захисту інформації про медичних працівників, які в подальшому були допитані судом Порушення ст. 290 КПК відсутні, якщо сторона захисту надіслала на адресу місцевої прокуратури в порядку ст. 290 КПК копію відповіді з обласної психіатричної лікарні з додатками для ознайомлення, в якій зазначалась інформація про медичних працівників, які в подальшому були допитані судом, прокурор підтвердив факт отримання такої інформації, не висловлював заперечень чи застережень щодо цього, не заявляв клопотань щодо перевірки наданої інформації та брав активну участь у перехресному допиті свідків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11871»
«Випадки незастосування спрощеної процедури судового розгляду (ч. 3 ст. 349 КПК) Спрощена процедура судового розгляду (ч. 3 ст. 349 КПК) не може застосовуватися у випадку, якщо принаймні одна з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується учасниками кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1060»
«Умови застосування спеціальної конфіскації судом При застосуванні спеціальної конфіскації суд повинен не лише послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар» (критерії, визначені Європейським судом прав людини). Приймаючи рішення про застосування спеціальної конфіскації, судам слід перевіряти, чи не порушує цей захід кримінально-правового характеру вказані критерії, ураховуючи при цьому обставини кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5585»
«Кваліфікація дій щодо заволодіння майном, яке забуте власником у громадському місці з обмеженим простором (ст. 185 КК) Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна. Якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію «забутості» речі її власником: у подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним. На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4103»
«Апеляційне оскарження ухвали про відмову в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший захід, непов’язаний із триманням під вартою Ухвала місцевого суду про відмову в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший захід, непов’язаний із триманням під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК, не підлягає окремому апеляційному оскарженню. Рішення Конституційного Суду України, яким окремі положення КПК визнано неконституційними, враховується судами лише щодо застосування правових норм у цій частині та не поширюється на подібні правовідносини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1098»
«Звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ст. 105 КК без призначення конкретного покарання Звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ст. 105 КК здійснюється без призначення неповнолітньому конкретного покарання, передбаченого санкцією статті закону України про кримінальну відповідальність, за якою його було визнано винуватим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/652 Суть поняття звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням інших заходів примусу Системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» ( ст. ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітньої від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині, керуючись ст. 105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5563»
«Звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ст. 105 КК без призначення конкретного покарання Звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ст. 105 КК здійснюється без призначення неповнолітньому конкретного покарання, передбаченого санкцією статті закону України про кримінальну відповідальність, за якою його було визнано винуватим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/652»
«Крадіжка, поєднана з проникненням до іншого приміщення (проникнення до телекомунікаційного колодязя) (ч. 3 ст. 185 КК) Крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням до колодязя ККЗ (телекомунікаційного колодязя), слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК як крадіжку, поєднану з проникненням до іншого приміщення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/698»
«Врахування тяжкості вчиненого злочину при призначенні покарання за розбій (ст. 187 КК) Тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК), але і з обов’язковим урахуванням конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення. Зокрема, при призначенні покарання за розбій (ст. 187 КК) суду слід ураховувати форму суспільно небезпечного діяння та наслідки, що настали. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/578 Ознаки співучасті у злочині (ст. 28 КК). Кваліфікація різних дій співучасників розбою (ст. 187 КК) Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. При цьому під час вчинення злочину кожен зі співучасників може вчиняти різні дії (подолання опору потерпілого, заподіяння тілесних ушкоджень, заволодіння майном), які спрямовані на досягнення єдиної мети. Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження предмета злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі – усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. Якщо встановлено наявність єдиної спільної мети та узгодженості дій нападників, що свідчать про їх попередню домовленість саме на вчинення розбою, виконання кожним із них під час нападу різних дій (завдання ударів, вилучення речей) не може бути підставою для їх кваліфікації за статтями закону, які передбачають відповідальність за окремі злочинні дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5654»
«Кваліфікація. Умисне внесення працівником правоохоронного органу у постанову про закриття кримінального провадження недостовірної інформації (службове підроблення) (ст. 366 КК) Внесення працівником правоохоронного органу у постанову про закриття кримінального провадження недостовірної інформації, яка завідомо для нього не відповідає дійсності, свідчить про наявність прямого умислу на службове підроблення (ст. 366 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/785»
«Заборона призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації Передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого, як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації, становить неправильне застосування кримінального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4113»
«Забезпечення повноти дослідження доказів при встановленні апеляційним судом певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено у суді першої інстанції Якщо в апеляційному суді постає питання про встановлення певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено судом першої інстанції, то повнота дослідження доказів щодо цього факту має бути забезпечена в повному обсязі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1232»
«Недопустимість доказів, отриманих під час допиту потерпілих у режимі відеоконференції без постановлення мотивованої ухвали та без можливості бачити осіб, які допитуються Проведення допиту потерпілих під час судового провадження у режимі відеоконференції без постановлення мотивованої ухвали та без надання можливості бачити осіб, які допитуються, є підставою для визнання доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/882»
«Кваліфікація. Повідомлення органа досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів за умов усвідомлення неможливості і надалі безперешкодно зберігати предмети злочину (ч. 1 ст. 263 КК) Добровільна здача органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв в розумінні ч. 3 ст. 263 КК означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що й надалі безперешкодно може зберігати предмети цього злочину, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) здає їх органу влади. Якщо особа повідомила орган досудового розслідування про факт зберігання нею зброї і боєприпасів, усвідомлюючи, що вони неминуче будуть виявлені під час слідчої дії, то підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК немає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9974»
«Крадіжка, поєднана з проникненням до іншого приміщення (проникнення до телекомунікаційного колодязя) (ч. 3 ст. 185 КК) Крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням до колодязя ККЗ (телекомунікаційного колодязя), слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК як крадіжку, поєднану з проникненням до іншого приміщення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/698»
«Переростання крадіжки в розбій Оскільки розпочата засудженим крадіжка переросла в розбій з огляду на те, що заволодіння майном після викриття не було припинено, а погрози застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров’я, висловлені з метою утримання майна, сприймались потерпілим реально, то його дії підлягають кваліфікації за ст. 187 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5651»
«Необов’язковість участі захисника у випадку перебування обвинуваченого на спеціальних обліках і на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» У кримінальних провадженнях щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів проти здоров’я населення, факти перебування вказаних осіб на спеціальних обліках і на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» не можуть автоматично свідчити про нездатність обвинуваченого (засудженого) через фізичні чи психічні вади повною мірою реалізувати свої права, а отже, і про обов’язковість участі захисника (п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК). При здійсненні судового провадження питання про залучення захисника необхідно вирішувати, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням установленого характеру розладів, психічного або соматичного стану здоров’я особи, особливостей її поведінки, стилю комунікації з оточуючими тощо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/465»
«Необов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням (можливість встановити без спеціальних знань) Якщо розмір матеріальних збитків у кримінальному провадженні можна встановити без спеціальних знань за допомогою інших джерел доказування, зокрема, на підставі загальновідомої та загальнодоступної інформації, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, то проведення експертизи з цього питання не є обов’язковим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/973»
«Зарахування строку попереднього ув’язнення у попередньому кримінальному провадженні при призначенні покарання за сукупністю вироків Лише після зарахування строку попереднього ув’язнення у попередньому кримінальному провадженні суд може призначити покарання особі за сукупністю вироків (ст. 71 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/636»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?