«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5033»
«Наслідки вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення Вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення є порушенням умов застосування ст. 75 КК. У такому випадку суд повинен призначити особі остаточне покарання на підставі ст. 71 цього Кодексу у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. Повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням у такому випадку є неприпустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/635»
«Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5033»
«Ознаки активного сприяння розкриттю злочину. Добровільна допомога слідству. Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом’якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом’якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4786»
«Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5033»
«Звільнення від відбування покарання за законом про амністію при призначенні остаточного покарання за правилами про сукупність злочинів або сукупність вироків Враховуючи принципи призначення покарання, а також те, що за вироком суду при сукупності злочинів чи вироків, засудженому призначається остаточне покарання, на осіб, які вчинили кілька злочинів передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті КК, або засуджених за сукупністю злочинів, поширюється дія закону про амністію, якщо жоден із злочинів, що входить до сукупності не виключає можливості застосування амністії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/190»
«Обставини, що свідчать про умисел на умисне вбивство з особливою жорстокістю Про наявність умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю може свідчити, зокрема спосіб вчинення злочину (умисний підпал потерпілої), засіб його вчинення (бензин), взаємовідносини між винуватим та потерпілою. Спроба винної особи загасити полум’я на тілі потерпілої не виключає умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3291»
«Усвідомлення потерпілим факту заволодіння майном як розмежувальна ознака крадіжки і грабежу Відповідно до положень ч. 1 ст. 185 КК крадіжкою є таємне викрадення чужого майна. При цьому основною умовою є те, що, здійснюючи викрадення, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Згідно з ч. 1 ст. 186 КК грабежем є відкрите викрадення чужого майна, а саме викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка, у свою чергу, усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. При цьому, розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв’язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп’яніння). Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж. Втеча засудженого лише з метою уникнення затримання не може бути підставою для кваліфікації дій засудженого за ознаками відкритого викрадення чужого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10»
«Допустимість доказів (сторона захисту скористалась правом на доступ до матеріалів досудового розслідування та відмовилася від їх отримання) Якщо сторона захисту на власний розсуд скористалася своїм правом на доступ до матеріалів досудового розслідування та відмовилася від їх (ознайомлення) отримання, а стороною обвинувачення з іншого боку здійснено всі дії передбачені ст. 290 КПК, то у такому разі підстави для визнання доказів недопустимими відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1021»
«Заміна апеляційним судом засудженому покарання, від якого його було звільнено з випробуванням, на покарання, яке слід відбувати реально, здійснюється у формі вироку З огляду на положення статей 420, 421 КПК рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від відбування якого її було звільнено з випробуванням, ухвалюється судом апеляційної інстанції у формі вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1181 Визначення розміру штрафу у НМДГ з визначенням його у грошовій сумі. Розмір НМДГ для кваліфікації адміністративних і кримінальних правопорушень При призначенні покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, цей розмір визначається в певній кількості НМДГ, встановленого законодавством України на час постановлення вироку, з визначенням його у грошовій сумі, здійснивши перерахування розміру в гривнях, виходячи з вимог закону щодо визначення суми одного НМДГ. При цьому згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України в разі, якщо норми інших законів містять посилання на НМДГ, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15235»
«Визначення терміну «найманий працівник», яке вживається у п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК (в редакції Закону № 767-VII) Терміном «найманий працівник» у п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК охоплюються не тільки фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, але і фізичні особи, які перебувають із вказаними суб'єктами у фактичних трудових відносинах (у тому числі, якщо особа виконувала роботу на підставі цивільно-правового договору, зміст якого складають умови, що фактично визначають взаємні права та обов'язки працівника і роботодавця за трудовим договором). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3069»
«Кваліфікація. Вчинення у різний час незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів і психотропних речовин без мети збуту (повторність злочинів) Вчинене обвинуваченим у різний час незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів і психотропних речовин без мети збуту утворюють повторність злочинів. Кваліфікація дій особи за ч. 1, ч. 2 ст. 309 КК у такому випадку є зайвою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/775»
«Умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Для правильного застосування ст. 79 КК суд має встановити не лише факт наявності на утриманні жінки дитини віком до семи років, але й дати належну оцінку тяжкості та обсягу вчинених суспільно небезпечних діянь, всім даним про особу обвинуваченої, з’ясувати, чи сприяє її спосіб життя забезпеченню інтересів дитини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5586»
«Вирішення питання застосування спеціальної конфіскації у разі, якщо предметом спеціальної конфіскації є майно особи, яка хоча й зазначена у документах як власник майна, але яка не має дійсного права на таке майно та інтересу в його поверненні Якщо предметом спеціальної конфіскації є майно особи, яка хоча й зазначена у документах як власник майна, але яка не має дійсного права на таке майно та інтересу в його поверненні, то факт її обізнаності у злочинному використанні відповідного майна не вимагає доведення. Питання про застосування спеціальної конфіскації у такому випадку має вирішуватися залежно від виконання умов, передбачених відповідними нормами кримінального та кримінального процесуального закону, по відношенню до законного володільця такого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3169»
«При заміні судді не постановлено ухвалу про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій Непостановлення місцевим судом при здійсненні заміни судді письмової ухвали про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, не є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1047»
«Небезпечне для життя чи здоров’я насильство, що застосовується при розбої. Момент закінчення розбою (ст. 187 КК) Обов'язковою ознакою розбійного нападу є небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, насильство. При цьому фізичне насильство полягає у силовому впливові на потерпілого, який призводить до заподіяння йому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я або незначною втратою працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також в інших насильницьких діях, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх заподіяння. В останньому випадку винна особа повинна усвідомлювати можливість заподіяння таких тілесних ушкоджень. Розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/89»
«Обставини, що свідчать про умисел на умисне вбивство з особливою жорстокістю Про наявність умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю може свідчити, зокрема спосіб вчинення злочину (умисний підпал потерпілої), засіб його вчинення (бензин), взаємовідносини між винуватим та потерпілою. Спроба винної особи загасити полум’я на тілі потерпілої не виключає умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3291»
«Випадки відмови суду в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання. Умови застосування амністії до осіб. Суд може відмовити особі в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання виключно у випадку, коли особа, щодо якої ставиться таке питання, не належить до осіб, до яких амністія може застосовуватися, або належить до осіб, застосування амністії щодо яких заборонено законом. Вказівка в Законі України «Про застосування амністії в Україні» на те, що амністія «може бути застосована», зобов’язує суд перевірити, чи є суб’єктом амністії особа, щодо якої таке питання ставиться, та не дає права суду відмовити в задоволенні такого клопотання на інших підставах. Згадані вище норми закону передбачають застосування амністії за наявності певних умов саме до осіб, а не до покарання, а тому вид та розмір призначеного такій особі покарання, якщо вона є суб’єктом амністії, не впливає на можливість її звільнення від його відбування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5174»
«Наявність кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» у разі вчинення розбійного нападу у будинку охоронця, метою потрапляння до якого було безперешкодне заволодіння майном, яке при цьому знаходилося у іншому місці У разі вчинення розбійного нападу у будинку охоронця, метою потрапляння до якого було безперешкодне заволодіння майном (рибою), яке перебувало під охороною потерпілого, наявна така ознака як проникнення у інше приміщення, при цьому знаходження майна, умисел на заволодіння яким був у засудженого, не в приміщенні охорони, а на території яку він охороняв (у ставку), не змінює правову кваліфікацію його дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5649»
«Незастосування зворотної дії у часі кримінального закону (ст. 5 КК) у випадку зміни положень інших нормативно-правових актів, до яких відсилає закон про кримінальну відповідальність Закон про кримінальну відповідальність, який визначає діяння як злочин, може містити посилання на положення інших нормативно-правових актів. Якщо ці положення надалі змінюються, загальний зміст кримінального закону (в цьому випадку – диспозиція його норм) змін не зазнає, а тому ст. 5 КК щодо зворотної дії кримінального закону в часі не застосовується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/569»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?