«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Заборона призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації Передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого, як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації, становить неправильне застосування кримінального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4113»
«Обставини, що свідчать про умисел на умисне вбивство з особливою жорстокістю Про наявність умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю може свідчити, зокрема спосіб вчинення злочину (умисний підпал потерпілої), засіб його вчинення (бензин), взаємовідносини між винуватим та потерпілою. Спроба винної особи загасити полум’я на тілі потерпілої не виключає умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3291»
«Встановлення причетності особи до вчинення злочину шляхом відібрання зразків для проведення експертизи та пред’явлення її для упізнання, та пред`явлення їй підозри у подальшому Встановлення причетності особи до вчинення злочину шляхом відібрання зразків для проведення експертизи, пред’явлення її для упізнання іншим особам з подальшим пред’явленням їй підозри не є підставою для визнання доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/341»
«Апеляційне оскарження ухвали суду про виправлення описки Ухвала суду про виправлення описки не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції в порядку, передбаченому для апеляційного оскарження вироку або ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру (п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК), та підлягає окремому апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1076»
«Відсутність ознак необхідної оборони (ст. 36 КК) За умови заподіяння шкоди потерпілому після відвернення нападу та встановленого судом бажання особи не відвернути напад, а – спричинити шкоду потерпілому, такі дії за своїми ознаками не можуть становити необхідної оборони. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/604»
«Відсутність співзалежності між сумою відшкодування за цивільним позовом і розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, вказаним в обвинуваченні. Неврахування витрат на усунення наслідків крадіжок при вирішенні цивільного позову. Сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов’язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов’язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками. Вирішуючи цивільний позов, суд задовольнив його частково в розмірі заподіяної обвинуваченими матеріальної шкоди, тобто у межах залишкової балансової вартості викраденого майна, у зв’язку з чим усупереч вимогам ст. 28 КПК та ст. 22 ЦК безпідставно не врахував витрат на усунення наслідків крадіжок, не дав оцінки доказам на підтвердження таких витрат і не навів у вироку мотивів, через які не взяв їх до уваги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3947»
«Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5033»
«Вирішення питання застосування примусових заходів медичного характеру в межах кримінального провадження, в якому було проведено судово-психіатричну експертизу Питання щодо застосування до особи примусових заходів медичного характеру повинно вирішуватися судом у тому кримінальному провадженні, в якому було проведено судово-психіатричну експертизу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1208»
«Звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ст. 105 КК без призначення конкретного покарання Звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ст. 105 КК здійснюється без призначення неповнолітньому конкретного покарання, передбаченого санкцією статті закону України про кримінальну відповідальність, за якою його було визнано винуватим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/652»
«Кваліфікація дій при добровільній відмові на стадії закінченого замаху на умисне вбивство Добровільна відмова на стадії закінченого замаху на умисне вбивство можлива лише в тих випадках, коли між здійсненим діянням і ймовірним настанням суспільно небезпечних наслідків є певний проміжок часу, у ході якого особа контролює розвиток причинного зв’язку, може втрутитися і перешкодити настанню суспільно небезпечного наслідку. Добровільна відмова у цих випадках можлива лише завдяки активним діям. Усвідомлення засудженим можливості настання тяжкого наслідку у вигляді смерті потерпілого та спрямування своїх дій на запобігання цьому шляхом вжиття заходів для надання йому медичної допомоги свідчить про наявність добровільної відмови засудженого від вчинення умисного вбивства потерпілого, що виключає його відповідальність за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК. У такому випадку дії засудженого повністю охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 121 КК як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5584»
«Заборона призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації Передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого, як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації, становить неправильне застосування кримінального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4113»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/972»
«Проникнення до ганку літньої кухні шляхом подолання перешкод у виді паркану (ч. 3 ст. 186 КК) Проникнення до іншого володіння особи як кваліфікуюча ознака грабежу має місце у випадку, коли обвинувачені потрапили до такого володіння, долаючи перешкоду – паркан, яким було огороджено домоволодіння. При цьому домоволодіння, а саме ганок літньої кухні, де зберігалося майно, яким заволоділи обвинувачені, є іншим володінням особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5102»
«Тлумачення положень ст. 416 КПК в системному зв’язку з положеннями ст. 415 КПК (застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання) Частина 2 ст. 416 КПК визначає вичерпний перелік випадків, коли при новому розгляді суд першої інстанції може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а саме тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. При цьому положення ч. 2 ст. 415 КПК не слід розглядати як такі, що дозволяють зробити виключення з указаного правила. У разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, 416 ч. 2 КПК він не може залишити поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора чи потерпілого щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведе до неможливості застосування такого закону при новому розгляді в суді першої інстанції. Перевіривши обґрунтованість відповідних доводів апеляційних скарг прокурора чи потерпілого, апеляційний суд, крім випадку, якщо знайде їх безпідставними, при скасуванні оскарженого судового рішення з підстав істотних порушень кримінального процесуального закону і призначенні нового розгляду в суді першої інстанції, повинен також указати на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання, як на додаткову підставу для скасування судового рішення. При цьому, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 415 КПК, суд апеляційної інстанції повинен формулювати свої висновки та вказівки лише в такій формі, щоб це не призводило до вирішення наперед указаних в цій нормі питань, але водночас давало би достатні підстави для застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та призначення більш тяжкого покарання у випадку, якщо під час нового розгляду в суді першої інстанції винуватість особи у вчиненні відповідного злочину буде доведено в установленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1177»
«Підтвердження повноважень адвоката у кримінальному провадженні (ст. 50 КПК) Відповідно до чинного національного законодавства повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/837»
«Ухвала слідчого судді про задоволення скарги чи заяви про відвід не є правовою підставою для відшкодування учасникам кримінального провадження моральної шкоди Сама по собі ухвала слідчого судді про задоволення скарги чи заяви про відвід не є правовою підставою для відшкодування учасникам кримінального провадження моральної шкоди. Такий висновок узгоджується із висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішеннях у справі «Перна проти Італії» та у справі «Білуха проти України», де встановлено, що визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за шкоду, завдану особі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/385»
«Заборона надання апеляційним судом іншої оцінки доказам без безпосереднього їх дослідження Не дослідивши доказів безпосередньо, для підтвердження або спростування фактичних обставин кримінального провадження апеляційний суд не вправі давати доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1133»
«Провокація злочину. Спонукання працівниками правоохоронного органу особи до вчинення злочину, зафіксованого під час проведення НСРД Наявність ознак провокації: спонукання працівниками правоохоронного органу особи до вчинення злочину має наслідком недопустимість доказів, отриманих на підставі проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5089»
«Допустимість як доказів всіх результатів НСРД у разі невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД як доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4313»
«Постановлення одночасно вироку та ухвали щодо різних засуджених за результатами апеляційного розгляду кримінального провадження З урахуванням положень ч. 1 ст. 407, ч. 1 ст. 418 та ч. 1 ст. 420 КПК, які не містять заборони щодо постановлення одночасно двох різних процесуальних рішень за результатами апеляційного розгляду кримінального провадження, колегія суддів вважає, що у випадках порушення в апеляціях питання про погіршення становища одних засуджених (виправданих) та про скасування чи зміну вироку суду першої інстанції щодо інших таких осіб з інших підстав, апеляційний суд, за наявності для того підстав, постановляє вирок тільки щодо тих засуджених (виправданих), становище яких погіршується, а щодо решти виносить ухвалу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1135»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?