«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру Предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи. Відтак у разі виявлення неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність (посилання на спрямованість умислу, мету і мотив дій, як на складові злочину, у той час коли вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру) апеляційний суд повинен виправити допущену місцевим судом помилку та виключити із ухвали посилання на спрямованість умислу, мету і мотив дій особи при вчиненні суспільно небезпечного діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5570»
«Проникнення до ганку літньої кухні шляхом подолання перешкод у виді паркану (ч. 3 ст. 186 КК) Проникнення до іншого володіння особи як кваліфікуюча ознака грабежу має місце у випадку, коли обвинувачені потрапили до такого володіння, долаючи перешкоду – паркан, яким було огороджено домоволодіння. При цьому домоволодіння, а саме ганок літньої кухні, де зберігалося майно, яким заволоділи обвинувачені, є іншим володінням особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5102»
«Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів при оцінці доказів, яких не було досліджено під час апеляційного перегляду вироку Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо цих доказів не було досліджено при апеляційному перегляді вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4158»
«Відмежування крадіжки від грабежу у випадку відвернення винним уваги сторонніх осіб під час відкритого заволодіння майном Якщо винний усвідомлює, що протиправне заволодіння майном відбувається відкрито (в присутності інших осіб), вжиття ним заходів для відвернення на короткий час уваги сторонніх осіб не свідчить про таємне заволодіння майном, оскільки такі дії спрямовані лише на полегшення вчинення злочину та усунення перешкод для заволодіння чужим майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/29»
«Відсутність співзалежності між сумою відшкодування за цивільним позовом і розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, вказаним в обвинуваченні. Неврахування витрат на усунення наслідків крадіжок при вирішенні цивільного позову. Сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов’язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов’язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками. Вирішуючи цивільний позов, суд задовольнив його частково в розмірі заподіяної обвинуваченими матеріальної шкоди, тобто у межах залишкової балансової вартості викраденого майна, у зв’язку з чим усупереч вимогам ст. 28 КПК та ст. 22 ЦК безпідставно не врахував витрат на усунення наслідків крадіжок, не дав оцінки доказам на підтвердження таких витрат і не навів у вироку мотивів, через які не взяв їх до уваги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3947»
«Проникнення у сховище (ч. 3 ст. 185 КК) Проникненням особи до сховища є незаконне вторгнення до нього будь-яким способом, у тому числі й без подолання засобів захисту сховища. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/83»
«Умови застосування Закону «Про амністію у 2016 році» до особи, яка після постановлення вироку вчинила новий умисний злочин. У випадку, якщо особа, яка була звільнена судом від відбування покарання з випробуваннями, і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинила умисний злочин, який не є тяжким та особливо тяжким, вона підлягає звільненню від відбування покарання за вчинення останнього злочину на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», за умови, якщо вона являється суб'єктом застосування цього Закону. У випадку, якщо особа попереднім вироком була засуджена за злочин, який виходячи з його тяжкості або переліку статей КК України не підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році», питання щодо застосування амністії може бути вирішено тільки щодо останнього злочину, і в таких випадках правила встановлені ст. 71 КК України, при призначенні покарання не застосовуються і попередній вирок виконується окремо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/644»
«Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами та, незважаючи на це, продовжені винуватою особою з метою заволодіння чужим майном (ст. 186 КК) Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами та, незважаючи на це, продовжені винуватою особою з метою заволодіння чужим майном, кваліфікуються як грабіж. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3172»
«Фіксація на технічному носії запису судових засідань нероз'яснення обвинуваченим права на суд присяжних Відсутність на технічному носії запису судових засідань даних про те, що місцевий суд роз'яснив обвинуваченим можливості та особливості розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних свідчить про не виконання вимог ч. 1 ст. 384 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13584»
«Юрисдикція спору щодо оскарження дій органів досудового розслідування у кримінальних провадженнях під час відкриття кримінального провадження та здійснення досудового розслідування Вимоги про визнання незаконними дій органів досудового розслідування у кримінальних провадженнях під час відкриття кримінального провадження та здійснення досудового розслідування, мають вирішуватися за правилами КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1404»
«Платіжна картка як різновид офіційних документів (ч. 1 ст. 357 КК) Платіжна картка є різновидом офіційних документів і, відповідно, предметом складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/197»
«Нез'ясування у обвинуваченого, чи є зрозумілими йому його права та обов'язки, і в разі необхідності не роз'яснено їх - є порушенням права засудженого на захист Якщо судом не в повному обсязі виконані вимоги ст. 345 КПК, а саме суд лише перевірив питання щодо вручення обвинуваченому пам'ятки про його права та обов'язки, однак не з'ясував, чи зрозумілі йому його права та обов'язки і у разі необхідності не роз'яснив їх, то це є порушенням права засудженого на захист. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3105»
«Юрисдикція спору щодо оскарження рішення Міністерства юстиції України про відмову в переведенні особи з однієї установи відбування покарання до іншої Рішення Міністерства юстиції щодо відмови в переведенні особи з однієї установи відбування покарання до іншої є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскарження якого здійснюється в порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/724»
«Застосування особливостей, що поширюються на неповнолітніх осіб, до особи, яка під час кримінального провадження щодо неї досягла повноліття Якщо особа вчинила кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці, однак під час здійснення кримінального провадження вона досягла 18-річного віку, то суд повинен призначити їй покарання та застосовувати інші статті Загальної частини КК з урахуванням особливостей, передбачених у цьому Кодексі стосовно неповнолітніх. Наприклад, суд не може призначити такій особі покарання у виді обмеження волі з огляду на положення ч. 2 ст. 62 КК, а звільнення від відбування покарання з випробуванням повинен здійснити з підстав та умов, визначених у ст. 104 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5597»
«Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) лише після призначення особі остаточного покарання Звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням (ст. 75 КК) може застосовуватися (за наявності відповідних підстав) лише після призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (ст. 70 КК) та/або сукупністю вироків (ст 71 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5583»
«Заборона застосування покарання у виді обмеження волі до жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років (ст. 61 КК) Застосування судом покарання у виді обмеження волі до жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років (ст. 61 КК), є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5582»
«Кваліфікація доступу до майна шляхом обману або зловживання довірою з подальшим таємним заволодіння цим майном (ст. 185 КК) Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а вилучення майна відбувалося таємно, то такі дії слід кваліфікувати як крадіжку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11»
«Визначення наявності судимості й повторності у випадку, коли особа за переднім вироком відбула частину призначеного покарання, а потім була звільнена по амністії (питання про застосування ч. 3 ст. 88 КК і ст. 89 КК) Правила ч. 3 ст. 88 КК не поширюються на засуджених, які були звільнені від відбування покарання на підставі акту амністії не за вироком суду, а на підставі ухвали суду після відбуття ними частини призначеного покарання; до них застосовуються положення ст. 89 КК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5569»
«Самостійний захист обвинуваченим своїх прав та інтересів у кримінальному провадженні, де участь захисника не є обов'язковою Особа є вільною у своєму виборі щодо залучення захисника в кримінальному процесі у разі, коли участь останнього не є обов’язковою для реалізації та захисту таких прав. У кримінальному провадженні де участь захисника не є обов'язковою, реалізація обвинуваченим свого права на захист у спосіб захищати свої права та інтереси самостійно не заборонена кримінальним процесуальним законом, не є порушенням конституційних прав та свобод і не вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3125»
«Проведення апеляційним судом судового розгляду без з’ясування, чи належним чином засуджений та його захисник повідомлені про дату і час такого розгляду Проведення судового розгляду апеляційним судом без належного переконання у тому, що засуджений та його захисник належним чином повідомлені про дату і час розгляду провадження, є порушенням принципу рівності під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції у зв'язку з практичним позбавленням засудженого та його захисника можливості виступити на підтримку апеляційної скарги та викласти доводи на підтримку своєї позиції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3102»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?