«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Відмежування розбою, вчиненого з погрозою застосування насильства (ст. 187 КК) від вимагання (ст. 189 КК) Відмежовуючи вимагання від розбою, слід виходити з того, що під час розбою насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування, а під час вимагання такі дії спрямовані на одержання майна в майбутньому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/46»
«Проникнення у під’їзд багатоквартирного будинку, обладнаного дверима із замком, з метою вчинення крадіжки, грабежу чи розбою Під приміщенням, в тому числі, треба розуміти внутрішню частину будівлі, споруди або багатоповерхового будинку, які належать колективу, організації, державі чи приватній особі. А дії особи, направлені на проникнення до під'їзду багатоквартирного будинку, доступ до якого є обмеженим шляхом використання охорони, замків (кодованих, електронних тощо) та замикання дверей з метою перешкоди та заборони для вільного доступу у це приміщення стороннім особам, якщо такі дії вчинені з метою крадіжки, грабежу чи розбою, необхідно кваліфікувати за відповідною нормою кримінального закону з кваліфікуючою ознакою, як вчинення таких дій з проникненням у приміщення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/87»
«Умови застосування Закону «Про амністію у 2016 році» до особи, яка після постановлення вироку вчинила новий умисний злочин. У випадку, якщо особа, яка була звільнена судом від відбування покарання з випробуваннями, і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинила умисний злочин, який не є тяжким та особливо тяжким, вона підлягає звільненню від відбування покарання за вчинення останнього злочину на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», за умови, якщо вона являється суб'єктом застосування цього Закону. У випадку, якщо особа попереднім вироком була засуджена за злочин, який виходячи з його тяжкості або переліку статей КК України не підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році», питання щодо застосування амністії може бути вирішено тільки щодо останнього злочину, і в таких випадках правила встановлені ст. 71 КК України, при призначенні покарання не застосовуються і попередній вирок виконується окремо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/644»
«Наслідки вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення Вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення є порушенням умов застосування ст. 75 КК. У такому випадку суд повинен призначити особі остаточне покарання на підставі ст. 71 цього Кодексу у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. Повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням у такому випадку є неприпустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/635»
«Вчинення двох замахів на крадіжку майна, якщо вартість у кожному випадку не перевищує розміру, необхідного для притягнення до кримінальної відповідальності Якщо особа двічі вчинила замах на таємне викрадення чужого майна, вартість якого щоразу не перевищувала розміру, необхідного для притягнення до кримінальної відповідальності, підстав для визнання її дій кримінально караними немає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7»
«Небезпечне для життя чи здоров’я насильство, що застосовується при розбої. Момент закінчення розбою (ст. 187 КК) Обов'язковою ознакою розбійного нападу є небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, насильство. При цьому фізичне насильство полягає у силовому впливові на потерпілого, який призводить до заподіяння йому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я або незначною втратою працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також в інших насильницьких діях, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх заподіяння. В останньому випадку винна особа повинна усвідомлювати можливість заподіяння таких тілесних ушкоджень. Розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/89»
«Проведення часткового допиту одного обвинуваченого, а також позбавлення іншого обвинуваченого можливості надати показання та проголосити останнє слово Частковий допит обвинуваченого ОСОБА_3 та з’ясування у обвинуваченого ОСОБА_2, чи все було так, як показав ОСОБА_3 без допиту ОСОБА_2 в судовому засіданні про обставини вчинення кримінального правопорушення, і без надання йому останнього слова, під час розгляду судом справи в порядку ч. 3 ст. 439 КПК, є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3116»
«Віднесення платіжної банківської картки до офіційних документів, а не до важливих особистих документів (ст. 357 КК) Платіжні картки як платіжні інструменти, засоби доступу до банківських рахунків відповідають визначенню поняття «офіційний документ» і є різновидом офіційних документів. Віднесення платіжної банківської картки до важливих особистих документів має бути обґрунтованим з наведенням доводів на підтвердження того, що ці документи були особистими та важливими для потерпілої особи. Питання про те, чи є відповідний документ для особи важливим, має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку з урахуванням, зокрема, важливості фактів, які засвідчуються документом, можливості його відновлення, розміру збитків від втрати документа. У справі не встановлено, що платіжна банківська картка відповідала ознакам важливого особистого документа, тобто була предметом складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/198»
«Врахування пенсійного віку особи при застосуванні положень ст. 75 КК Пенсійний вік особи, яка вчинила тяжкий злочин, не може виступати основною підставою, для можливості застосування положень ст. 75 КК, без врахування інших пом’якшуючих покарання обставин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/641»
«Розмежування умисного вбивства з корисливих мотивів та умисного вбивства під час розбою Кваліфікація діяння особи за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК та ч. 4 ст. 187 КК (як ідеальна сукупність злочинів) можлива лише у разі, коли доведено, що умислом особи спочатку охоплювалося вчинення розбою, під час якого вчиняється умисне вбивство. Оскільки узгодженість і послідовність дій засуджених, а також спосіб, характер, локалізація і значна кількість нанесених ударів у життєво важливий орган, зокрема по голові потерпілого, вказує безпосередньо на наявність в їх діях попередньої змови щодо реалізації єдиного умислу, спрямованого на позбавлення життя потерпілого, кваліфікація їх дій за ч. 4 ст. 187 КК є зайвою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5641»
«Проникнення на огороджену територію Викрадення майна з території, огорожа якої об’єктивно перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, охоплюється ознакою «проникнення у сховище». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5101»
«Право суду на застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Передбачене ст. 79 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням є спеціальним видом звільнення і допустимість його застосування лише до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, визнається обов’язковою умовою такого звільнення. Застосування цього виду звільнення від відбування покарання є правом, а не обов’язком суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/147 Умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Для правильного застосування ст. 79 КК суд має встановити не лише факт наявності на утриманні жінки дитини віком до семи років, але й дати належну оцінку тяжкості та обсягу вчинених суспільно небезпечних діянь, всім даним про особу обвинуваченої, з’ясувати, чи сприяє її спосіб життя забезпеченню інтересів дитини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5586»
«Порушення вимог ст. 290 КПК. Відкриття матеріалів кримінального провадження на стадії досудового розслідування до моменту направлення обвинувального акту на розгляд суду Системне тлумачення указаних положень ст. 290 КПК України дає підстави вважати, що відкриття матеріалів кримінального провадження відбувається саме на стадії досудового розслідування до моменту направлення обвинувального акту на розгляд суду (за виключенням випадків, прямо передбачених кримінальним процесуальним законом, зокрема, ст. 330 КПК). Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 16 березня 2017 року № 5-364кс16 та від 12 жовтня 2017 року № 5-237кс(15)17, чинний КПК України не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який згідно з ч. 12 ст. 290 КПК України, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування. Цей висновок mutatis mutandis (з урахуванням відмінностей) було підтверджено й Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року (справа № 751/7557/15-к). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1019»
«Обов’язки, які визначені у ст. 76 КК, як умови звільнення особи від відбування покарання. Процесуальна форма рішення апеляційного суду у разі збільшення кола обов’язків, передбачених ст. 76 КК. Визначені у ст. 76 КК обов’язки, які суд покладає на особу в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК , не є видом покарання з огляду на систему покарань, визначену в КК, а є умовами звільнення особи від відбування покарання, невиконання яких тягне за собою припинення випробування. Збільшення апеляційним судом кола обов’язків, передбачених ст. 76 КК, що покладаються на засудженого, не вимагає ухвалення нового вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6401»
«Недопустимість як доказів відомостей, що містяться у процесуальних документах, які стали підставою для проведення НСРД і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5093»
«Випадки відмови суду в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання. Умови застосування амністії до осіб. Суд може відмовити особі в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання виключно у випадку, коли особа, щодо якої ставиться таке питання, не належить до осіб, до яких амністія може застосовуватися, або належить до осіб, застосування амністії щодо яких заборонено законом. Вказівка в Законі України «Про застосування амністії в Україні» на те, що амністія «може бути застосована», зобов’язує суд перевірити, чи є суб’єктом амністії особа, щодо якої таке питання ставиться, та не дає права суду відмовити в задоволенні такого клопотання на інших підставах. Згадані вище норми закону передбачають застосування амністії за наявності певних умов саме до осіб, а не до покарання, а тому вид та розмір призначеного такій особі покарання, якщо вона є суб’єктом амністії, не впливає на можливість її звільнення від його відбування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5174»
«Випадки відмови суду в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання. Умови застосування амністії до осіб. Суд може відмовити особі в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання виключно у випадку, коли особа, щодо якої ставиться таке питання, не належить до осіб, до яких амністія може застосовуватися, або належить до осіб, застосування амністії щодо яких заборонено законом. Вказівка в Законі України «Про застосування амністії в Україні» на те, що амністія «може бути застосована», зобов’язує суд перевірити, чи є суб’єктом амністії особа, щодо якої таке питання ставиться, та не дає права суду відмовити в задоволенні такого клопотання на інших підставах. Згадані вище норми закону передбачають застосування амністії за наявності певних умов саме до осіб, а не до покарання, а тому вид та розмір призначеного такій особі покарання, якщо вона є суб’єктом амністії, не впливає на можливість її звільнення від його відбування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5174»
«Відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення Положення статті 1177 ЦК України передбачають можливість компенсації шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, за рахунок Державного бюджету України виключно у випадках та порядку, передбачених законом. Проте на даний час у національному законодавстві відсутній відповідний нормативно-правовий акт, який визначає такий порядок відшкодування шкоди. В ухвалі Європейського суду з прав людини від 30 вересня 2014 року у справі «Петро Якович Петльований проти України», суд зауважив, що відповідно до ЦК України питання державної компенсації жертвам злочину врегульовано таким чином, що будь-яка вимога про таку компенсацію є умовною, і ці умови частково викладені у першому пункті статті 1177 ЦК України, який містить слова «якщо особа, яка вчинила злочин, не ідентифікована або неплатоспроможна». Подальші умови полягають у тому, що вони мають бути встановлені окремим законом, який не було прийнято до цього часу. Такий закон має також містити процедуру присудження та сплати компенсації. Ясно видно з цих застережень, що право на компенсацію з боку держави жертвам злочину, передбачене вищевказаною статтею Кодексу, ніколи не було призначене, щоб бути безумовним. Практика національних судів підтверджує, що за відсутності закону, який формулює такі положення, право на компенсацію не може виникнути згідно статті 1177 ЦК України як окремо взятої. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/355»
«Проникнення на огороджену територію Викрадення майна з території, огорожа якої об’єктивно перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, охоплюється ознакою «проникнення у сховище». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5101»
«Приєднання невідбутої частини покарання при призначенні покарання за сукупністю вироків Приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов’язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків. У разі вчинення нового злочину до закінчення іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув’язнення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/195»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?