«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Недотримання судом вимог ст. 337 КПК та неприйняття рішення за двома епізодами за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 209 КК). Безпідставне застосування конфіскації майна. Та обставина, що суд усупереч вимогам ст. 337 КПК не прийняв рішення за двома епізодами щодо обвинувачення підсудного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК, у зв’язку з чим його не було ані засуджено, ані виправдано, вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Рішення суду про конфіскацію майна, одержаного обвинуваченим внаслідок кримінального правопорушення, у вчиненні якого його не було визнано винуватим, підлягає виключенню з вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7768»
«Відсутність необхідності щодо участі захисника під час відібрання біологічних зразків (крові) Норми КПК не передбачають обов’язкової участі захисника під час всіх, без винятку, процесуальних дій у межах кримінального провадження, зокрема і під час відібрання біологічних зразків (крові). Процесуальна дія пов’язана з необхідністю отримання доказів (отримання зразків для експертизи), які носять об’єктивний характер, а тому вона не може розглядатися як така, що порушує право особи зберігати мовчання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10960»
«Заборона призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації Передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого, як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації, становить неправильне застосування кримінального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4113»
«Крадіжка з проникненням (ч. 3 ст. 185 КК) у випадку потрапляння до приміщення з обмеженим доступом з дозволу чи за запрошенням уповноваженої особи Для правильної кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 185 КК важливим є встановлення спрямованості умислу особи. Так, для основного складу крадіжки характерним є наявність у особи умислу на заволодіння чужим майном. Саме тому така кваліфікуюча ознака, як «проникнення», має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. У випадку, якщо особа формально безперешкодно увійшла (потрапила) у приміщення з обмеженим доступом (наприклад, з дозволу чи за запрошенням уповноваженої особи), при цьому способом доступу до майна обрала обман чи зловживання довірою, з метою заволодіння майном, такі дії з урахуванням фактичних обставин справи слід кваліфікувати як крадіжка, поєднана із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 185 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/85»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Умови, за яких огороджена територія може охоплюватися поняттям «сховище» Огороджена територія може охоплюватися поняттям «сховище», виходячи з характеру огорожі, наявності інших пристосувань, засобів, які об’єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, та дозволяють ідентифікувати вказану територію як таку, що має призначення постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2893 Проникнення на огороджену територію Викрадення майна з території, огорожа якої об’єктивно перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, охоплюється ознакою «проникнення у сховище». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5101 Проникнення до ганку літньої кухні шляхом подолання перешкод у виді паркану (ч. 3 ст. 186 КК) Проникнення до іншого володіння особи як кваліфікуюча ознака грабежу має місце у випадку, коли обвинувачені потрапили до такого володіння, долаючи перешкоду – паркан, яким було огороджено домоволодіння. При цьому домоволодіння, а саме ганок літньої кухні, де зберігалося майно, яким заволоділи обвинувачені, є іншим володінням особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5102»
«Визначення моменту, з якого грабіж (ст. 186 КК) є закінченим злочином Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном. Таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпорядитися вилученим майном (винести, передати іншим особам тощо). Якщо особа, яка протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати як замах на грабіж. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/23»
«Кваліфікація дій учасників організованої групи При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, ключовим моментом є сама участь у групі, а не індивідуальна роль кожного учасника у посяганні, характер виконуваних ним дій. Кожному учаснику організованої групи має інкримінуватися спільний злочинний результат, якого досягла група, – всі злочини, вчинені такою групою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5605»
«Малозначне діяння (ч. 2 ст. 11 КК) та грабіж (ст. 186 КК) Визнаючи діяння малозначним, суду потрібно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було направлено діяння і до яких втрат могло це призвести. Хоча для такого злочину як грабіж не встановлено нижньої межі шкоди, яка може бути завдана власнику майна, проте ця обставина лише свідчить про підвищену суспільну небезпечність цього злочину. А тому вчинене обвинуваченим діяння характеризується всіма ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, становить притаманну злочину суспільну небезпеку, що виключає малозначність цього діяння в розумінні ч. 2 ст. 11 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/17»
«Проникнення відсутнє. Момент виникнення умислу на викрадення майна (ст. 185 КК) Кваліфікуюча ознака «проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища» відсутня, якщо умисел на викрадення майна виник вже під час перебування у зазначених приміщеннях. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/91»
«Дії суду у випадку, якщо адвокат всупереч проханню свого підзахисного висловив позицію, відмінну від позиції підзахисного Захисник всупереч проханню свого підзахисного про пом'якшення покарання висловив позицію, відмінну від його позиції, про залишення вироку без змін, чим порушив право обвинуваченого на захист, а тому суд мав здійснити дії для забезпечення дотримання права обвинуваченого і усунути допущені порушення закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3107»
«Кваліфікація дій щодо заволодіння майном, яке забуте власником у громадському місці з обмеженим простором (ст. 185 КК) Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна. Якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію «забутості» речі її власником: у подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним. На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4103»
«Заміна апеляційним судом засудженому покарання, від якого його було звільнено з випробуванням, на покарання, яке слід відбувати реально, здійснюється у формі вироку З огляду на положення статей 420, 421 КПК рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від відбування якого її було звільнено з випробуванням, ухвалюється судом апеляційної інстанції у формі вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1181»
«Проведення огляду житла чи іншого володіння за добровільною згодою особи, яка ним володіє Виходячи із аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ч. 1 ст. 233, ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/967»
«Крадіжка з проникненням (ч. 3 ст. 185 КК) у випадку потрапляння до приміщення з обмеженим доступом з дозволу чи за запрошенням уповноваженої особи Для правильної кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 185 КК важливим є встановлення спрямованості умислу особи. Так, для основного складу крадіжки характерним є наявність у особи умислу на заволодіння чужим майном. Саме тому така кваліфікуюча ознака, як «проникнення», має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. У випадку, якщо особа формально безперешкодно увійшла (потрапила) у приміщення з обмеженим доступом (наприклад, з дозволу чи за запрошенням уповноваженої особи), при цьому способом доступу до майна обрала обман чи зловживання довірою, з метою заволодіння майном, такі дії з урахуванням фактичних обставин справи слід кваліфікувати як крадіжка, поєднана із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 185 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/85»
«Щодо можливості призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом (ст. 69 КК) при встановленні лише однієї обставини, яка пом'якшує покарання Встановлення судом лише однієї обставини, яка пом'якшує покарання, – визнання вини, свідчить про відсутність правових підстав для призначення засудженому покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/112»
«Відсутність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону у разі несвоєчасного роз’яснення обвинуваченому права на розгляд справи судом присяжних Усунення судом під час судового розгляду порушення, яке було допущено під час підготовчого засідання у частині роз’яснення обвинуваченому його право на розгляд справи судом присяжних, не позбавляє останнього реальної можливості скористатися додатковими процедурними гарантіями, зумовленими тяжкістю висунутого звинувачення. Усвідомлена та добровільна відмова обвинуваченого, який користувався професійною правничою допомогою захисника, у розгляді провадження судом присяжних і наполягання на продовженні розгляду справи у тому ж складі суду не свідчить про допущення місцевим судом такого істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що може тягнути за собою скасування судових рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13528»
«Заборона використовувати докази, здобуті за допомогою методів примусу чи утиску Сторона обвинувачення в кримінальному провадженні, намагаючись довести свою версію щодо обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті за допомогою методів примусу чи утиску всупереч волі обвинуваченого, з огляду на право обвинуваченого не свідчити проти себе. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/299»
«Призначення покарання у разі вчинення нового злочину до закінчення іспитового строку. Поняття «попередній вирок» (ч. 1 ст. 71 та ч. 3 ст. 78 КК) Норма ч. 1 ст. 71 КК містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин. У випадку вчинення нового злочину до закінчення іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, оскільки на момент вчинення нового злочину воно ще не відбувалось засудженим. З огляду на положення ч. 3 ст. 78 та ч. 1 ст. 71 КК у їх взаємозв’язку поняття «попередній вирок» вказує не на кількісну ознаку, а на часову складову – передування у часі постановлення одного вироку перед іншим. Якщо вироком суду особу засуджено за злочин, що був вчинений у період іспитових строків за двома попередніми вироками щодо неї, за якими її було звільнено від відбування покарання з випробуванням та які виконувались самостійно, остаточне покарання у такому випадку визначається на підставі ст. 71 КК з урахуванням невідбутих частин покарання за всіма вироками. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5650»
«Кваліфікація. Розмежування замаху на умисне вбивство та умисного тяжкого тілесного ушкодження При розмежуванні замаху на умисне вбивство та умисного тяжкого тілесного ушкодження необхідно встановити зміст і спрямованість умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб’єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/580»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?