«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Зв’язування потерпілого та залишення його зв’язаним як ознаки насильства, небезпечного для життя і здоров’я потерпілого при розбої (ст. 187 КК) Заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а так само вчинення насильницьких дій, які не призвели до наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я потерпілого в момент їх заподіяння внаслідок застосування спеціально пристосованих предметів, зв’язування потерпілого та залишення його зв’язаним у зачиненому ззовні неопалюваному приміщенні узимку є насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а заволодіння майном із застосуванням такого насильства має бути кваліфіковано за ст. 187 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/48»
«Звільнення від відбування покарання за законом про амністію при призначенні остаточного покарання за правилами про сукупність злочинів або сукупність вироків Враховуючи принципи призначення покарання, а також те, що за вироком суду при сукупності злочинів чи вироків, засудженому призначається остаточне покарання, на осіб, які вчинили кілька злочинів передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті КК, або засуджених за сукупністю злочинів, поширюється дія закону про амністію, якщо жоден із злочинів, що входить до сукупності не виключає можливості застосування амністії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/190»
«Відсутність підстав для відшкодування шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» за відсутності повної реабілітації особи Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» виникає в особи у випадку повної реабілітації. У зв’язку з цим факт непідтвердження в суді однієї із кваліфікуючих ознак злочину, чи певного епізоду злочинної діяльності не свідчить про незаконність притягнення особи до кримінальної відповідальності та не тягне за собою права на відшкодування шкоди в порядку статті 1176 ЦК України та Закону. При цьому за умови часткового виправдання особи, але визнання її винною за іншими інкримінованими кримінальними правопорушеннями, не свідчить про незаконність дій органів досудового слідства у цілому, а звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, не може бути підставою для висновку про незаконний характер дій органів досудового слідства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/363»
«Юрисдикція господарських судів щодо вирішення спорів між суб'єктами господарської діяльності про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК». У цій справі позивачем було заявлено вимогу лише про відшкодування шкоди, заподіяної діями суб'єкта владних повноважень, така вимога не об'єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом така вимога повинна була розглядатися в господарському судочинстві. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/392»
«Недопустимість як доказів показань свідків щодо обставин вчинення злочину, про які їм стало відомо зі слів слідчого Показання свідків (понятих), які не були безпосередньо присутніми при проведенні слідчого експерименту, щодо обставин вчинення злочину, про які їм стало відомо зі слів слідчого, є недопустимими доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4286»
«Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5033»
«Відмежування розбою, вчиненого з погрозою застосування насильства (ст. 187 КК) від вимагання (ст. 189 КК) Відмежовуючи вимагання від розбою, слід виходити з того, що під час розбою насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування, а під час вимагання такі дії спрямовані на одержання майна в майбутньому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/46»
«Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5033»
«Зв’язування потерпілого та залишення його зв’язаним як ознаки насильства, небезпечного для життя і здоров’я потерпілого при розбої (ст. 187 КК) Заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а так само вчинення насильницьких дій, які не призвели до наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я потерпілого в момент їх заподіяння внаслідок застосування спеціально пристосованих предметів, зв’язування потерпілого та залишення його зв’язаним у зачиненому ззовні неопалюваному приміщенні узимку є насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а заволодіння майном із застосуванням такого насильства має бути кваліфіковано за ст. 187 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/48»
«Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5033»
«Ознаки активного сприяння розкриттю злочину. Добровільна допомога слідству. Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом’якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом’якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4786»
«Крадіжка, поєднана з проникненням до іншого приміщення (проникнення до телекомунікаційного колодязя) (ч. 3 ст. 185 КК) Крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням до колодязя ККЗ (телекомунікаційного колодязя), слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК як крадіжку, поєднану з проникненням до іншого приміщення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/698»
«Грабіж (обман або зловживання довірою як спосіб отримання доступу до майна, відкрите вилучення майна) Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а вилучення майна відбувалося відкрито, то дії особи потрібно кваліфікувати як грабіж (ст. 186 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/718»
«Кваліфікація нападу на потерпілого, поєднаного із заподіянням легкого тілесного ушкодження, яке не потягло короткочасного розладу здоров’я, якщо він втратив свідомість одразу після нападу При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб. Якщо потерпілому, внаслідок вчиненого нападу, заподіяно легкі тілесні ушкодження, які не потягли короткочасного розладу здоров’я, але він втратив свідомість одразу після вчиненого нападу на нього – це свідчить про те, що застосоване до нього насильство було небезпечним для його життя чи здоров’я. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/41»
«Відмінність повторності злочинів від продовжуваного злочину Вчинення особою тотожних діянь, що були об’єднані загальною метою, від самого початку охоплювалися єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном та були скоєні протягом одного дня, повторності не утворюють, а є одним продовжуваним злочином. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5599»
«Відмежування примушування до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов’язання (ст. 355 КК) від вимагання (ст. 189 КК) Вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК, має місце, коли особу, яка взяла на себе цивільно-правові зобов'язання, примушують виконати їх чи відмовитись від виконання. Якщо потерпілий не має ніяких цивільно-правових зобов'язань, а його примушують, зокрема, передати майно чи права на нього або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, має місце злочин, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 189 «Вимагання» КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/95»
«Юрисдикція спору щодо скарження бездіяльності посадової особи Національної поліції України щодо здійснення контролю за станом досудового розслідування у кримінальних провадженнях Спір щодо скарження бездіяльності посадової особи Національної поліції України щодо належного розгляду звернень і скарг потерпілої та здійснення контролю за станом досудового розслідування у кримінальних провадженнях підлягають розгляду у порядку кримінального судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1405»
«Повторність як кваліфікуюча ознака крадіжки. Вчинення нової крадіжки до закінчення строків погашення судимості за попередню крадіжку (ч. 2 ст. 185 КК) Вчинення особою, засудженою за ст. 185, нового злочину (крадіжки) до закінчення строків погашення судимості, слід кваліфікувати як крадіжка, вчинена повторно (ч. 2 ст. 185 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3175»
«Кваліфікація дій щодо заволодіння майном, яке забуте власником у громадському місці з обмеженим простором (ст. 185 КК) Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна. Якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію «забутості» речі її власником: у подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним. На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4103»
«Ексцес виконавця, внаслідок якого його дії підлягають кваліфікації як розбій (ст. 187 КК), а не грабіж (ст. 186 КК) Якщо за попередньою домовленістю співучасники мали намір відкрито викрасти майно потерпілої особи без застосування насильства, тоді як двоє з них під час вчинення злочину за допомогою знаряддя застосували до потерпілої особи насильство, небезпечне для її життя чи здоров’я, то має місце ексцес виконавця у діях тих співучасників, які вийшли за межі попередньої домовленості між співучасниками на вчинення грабежу. У такому випадку дії співучасників, які застосовували до потерпілої особи насильство, небезпечне для життя чи здоров’я, слід кваліфікувати як розбій (ст. 187 КК), а дії інших співучасників, які такого насильства не застосовували – як грабіж (ст. 186 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5639»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?