«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/972»
«Незабезпечення судом апеляційної інстанції проведення належної перевірки заяв про застосування недозволених методів розслідування Незабезпечення судом апеляційної інстанції проведення належної перевірки заяв про застосування недозволених методів досудового розслідування, внаслідок яких затримана особа змушена була дати проти себе визнавальні показання, а також перевірки можливих порушень прав людини, гарантованих статтями 28, 29 Конституції України, що ставить під сумнів покладені в основу вироку докази вчинення особою кримінального правопорушення, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3495»
«Зворотна дія у часі закону України про кримінальну відповідальність, яким виключено найбільш суворий вид покарання з санкції статті Особливої частини КК. Призначення найбільш суворого покарання зміненої санкції статті Особливої частини КК. Закон України про кримінальну відповідальність, яким виключено найбільш суворий вид покарання з санкції статті Особливої частини КК, вважається таким, що пом’якшує кримінальну відповідальність особи, а отже має зворотну дію у часі. Якщо особі призначено найбільш суворе покарання, передбачене у санкції статті Особливої частини КК, однак законом про внесення змін до КК таке покарання виключено, то особі слід призначити найбільш суворе покарання зміненої санкції статті Особливої частини КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3270»
«Крадіжка з проникненням (ч. 3 ст. 185 КК) у випадку потрапляння до приміщення з обмеженим доступом з дозволу чи за запрошенням уповноваженої особи Для правильної кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 185 КК важливим є встановлення спрямованості умислу особи. Так, для основного складу крадіжки характерним є наявність у особи умислу на заволодіння чужим майном. Саме тому така кваліфікуюча ознака, як «проникнення», має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. У випадку, якщо особа формально безперешкодно увійшла (потрапила) у приміщення з обмеженим доступом (наприклад, з дозволу чи за запрошенням уповноваженої особи), при цьому способом доступу до майна обрала обман чи зловживання довірою, з метою заволодіння майном, такі дії з урахуванням фактичних обставин справи слід кваліфікувати як крадіжка, поєднана із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 185 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/85»
«Застосування стандарту доказування «поза розумним сумнівом» в кримінальних провадженнях Обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в кримінальних провадженнях, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Стандарт «поза розумним сумнівом» означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів і всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3730»
«Вирішення в порядку виконання судових рішень питання виключення житла, що належить на праві власності засудженому, з переліку майна, на яке звертається стягнення Питання про виключення житла, що належить на праві власності засудженому, з переліку майна, на яке звертається стягнення, повинно вирішуватися в порядку виконання судових рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4548»
«Застосування апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів при скасуванні виправдувального вироку. Випадки, коли нове безпосереднє дослідження доказів апеляційним судом не вимагається. Положення ст. 23 КПК не слід розглядати як такі, що автоматично висувають вимогу про нове дослідження доказів у суді апеляційної інстанції кожного разу, коли йдеться про скасування виправдувального вироку. У випадку, якщо апеляційний суд робить лише юридичну оцінку ситуації, але не ставить під сумнів установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, то це не вимагає нового безпосереднього дослідження доказів цим судом. Тобто, апеляційний суд в кожному конкретному випадку, визначає обсяг дослідження доказів, який буде достатнім для встановлення обставин кримінального провадження, з дотриманням норм кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5664»
«Надання апеляційним судом у судовому рішенні мотивованої відповіді не на всі доводи, що містилися в апеляційній скарзі, є істотним порушенням вимог КПК Надання апеляційним судом у судовому рішенні мотивованої відповіді не на всі доводи, що містилися в апеляційній скарзі та стосувалися відсутності належних і допустимих доказів на обґрунтування винуватості особи у вчиненні злочинів, зосередження уваги виключно на висновках, викладених у вироку, формальне перерахування доказів, показань свідків і документів, зазначених у ньому, які оспорювалися разом з висновком місцевого суду, залишення без розгляду доводів, що містилися у доповненнях до апеляційної скарги обвинуваченого, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3368»
«Зворотна дія у часі закону України про кримінальну відповідальність, яким виключено найбільш суворий вид покарання з санкції статті Особливої частини КК. Призначення найбільш суворого покарання зміненої санкції статті Особливої частини КК. Закон України про кримінальну відповідальність, яким виключено найбільш суворий вид покарання з санкції статті Особливої частини КК, вважається таким, що пом’якшує кримінальну відповідальність особи, а отже має зворотну дію у часі. Якщо особі призначено найбільш суворе покарання, передбачене у санкції статті Особливої частини КК, однак законом про внесення змін до КК таке покарання виключено, то особі слід призначити найбільш суворе покарання зміненої санкції статті Особливої частини КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3270»
«Кваліфікація умисного вбивства, вчиненого з корисливих мотивів, та розбою за сукупністю злочинів Учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв’язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов’язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також, коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину. Якщо мотивом позбавлення життя потерпілого, який виник саме під час розбійного нападу, а не після нього, було бажання особи отримати матеріальні блага для себе, то її підлягають кваліфікації дії за ч. 4 ст.187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК (як ідеальна сукупність злочинів). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5638»
«Зворотна дія у часі закону України про кримінальну відповідальність, яким виключено найбільш суворий вид покарання з санкції статті Особливої частини КК. Призначення найбільш суворого покарання зміненої санкції статті Особливої частини КК. Закон України про кримінальну відповідальність, яким виключено найбільш суворий вид покарання з санкції статті Особливої частини КК, вважається таким, що пом’якшує кримінальну відповідальність особи, а отже має зворотну дію у часі. Якщо особі призначено найбільш суворе покарання, передбачене у санкції статті Особливої частини КК, однак законом про внесення змін до КК таке покарання виключено, то особі слід призначити найбільш суворе покарання зміненої санкції статті Особливої частини КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3270»
«Проведення радіотехнічної розвідки без ухвали слідчого судді. Відсутність вимоги участі захисника в момент затримання особи у порядку ст. 208 КПК. Роз’яснення затриманому права мати захисника. Радіотехнічна розвідка полягає в установленні постачальників послуг рухомого зв’язку технічного обладнання, яким охоплюється певна територія або місце. Тому вона не є різновидом втручання в приватне спілкування, а тому проводиться без ухвали слідчого судді. Участь захисника в момент затримання особи у порядку ст. 208 КПК не передбачена. Уповноважена особа зобов’язана роз’яснити затриманому його право мати захисника та негайно повідомити про це орган (установу), що уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3358»
«Кваліфікація умисного вбивства, вчиненого з корисливих мотивів, та розбою за сукупністю злочинів Учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв’язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов’язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також, коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину. Якщо мотивом позбавлення життя потерпілого, який виник саме під час розбійного нападу, а не після нього, було бажання особи отримати матеріальні блага для себе, то її підлягають кваліфікації дії за ч. 4 ст.187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК (як ідеальна сукупність злочинів). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5638»
«Момент закінчення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК, вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних у законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7331 Відмежування шкоди, визначеної ст. 126-1 КК, від шкоди, визначеної ст. 173-2 КУпАП Шкода фізичному або психологічному здоров’ю потерпілої особи, передбачена ст. 173-2 КУпАП, саме з метою відмежування від шкоди, визначеної ст. 126-1 КК, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7361 Закриття кримінального провадження за ст. 126-1 КК При вирішенні питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, оскільки за вчинені епізоди домашнього насильства його вже було притягнуто до адміністративної відповідальності, а інший інкримінований епізод домашнього насильства не утворює складу зазначеного кримінального правопорушення через відсутність ознаки систематичності, апеляційний суд повинен був зіставити фактичні обставини правопорушення в адміністративному та кримінальному провадженнях, з’ясувати наявність у справі умов, які не виключають подвійного провадження в рамках кримінального та адміністративного права, а також врахувати, що наслідки застосування домашнього насильства у виді психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи охоплюються ст. 126-1 КК, а не ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7362»
«Ухвалення рішення судом присяжних Кримінальний процесуальний закон не передбачає ухвалення присяжними власного рішення, а усі питання пов’язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого ч. 3 ст. 331 КПК, судді і присяжні вирішують спільно. Ухвалення судом присяжних вироку в нарадчій кімнаті, про що свідчать підписи як суддів, так і всіх присяжних, вказує на відсутність порушень вимог КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13622»
«Використання факсимільного відтворення підпису для посвідчення процесуальних документів у кримінальному провадженні Використання факсимільного відтворення підпису для посвідчення процесуальних документів не передбачено чинним КПК. Якщо на дорученні про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від імені начальника слідчого відділу, використовується факсимільне відтворення підпису, то це є порушенням (неістотним) процесуальної форми, що не зумовлює порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження та не має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2821»
«Щодо оцінки судом пропорційності втручання у права і свободи особи-кривдника при вирішенні питання про застосування тимчасового обмеження його права власності або користування житловим приміщенням Тимчасове обмеження права власності або користування кривдника житловим приміщенням з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. Під час вирішення питання щодо застосування такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи-кривдника, враховуючи, що ці заходи пов’язані із протиправною поведінкою останнього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4240»
«Правила призначення покарання у випадку наявності вироку, яким особа була звільнена від відбування покарання з випробуванням, та встановлення факту вчинення нею інших злочинів до постановлення попереднього вироку Якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку. У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно. У разі встановлення судом, що кримінальні правопорушення за новим вироком були вчиненні особою до постановлення декількох попередніх вироків, за які особа засуджена до покарань, що належить відбувати реально, остаточне покарання призначається на підставі ч. 4 ст. 70 КК за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених особі покарань за новим вироком та попередніми вироками. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2063»
«Вчинення неповнолітнім двох тотожних діянь, що утворюють повторність, як підстава звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 105 КК) Звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 105 КК) може бути застосовано у випадку вчинення ним двох тотожних діянь, що утворюють повторність кримінальних правопорушень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2813»
«Визнання нововиявленими обставин, які вже існували на час постановлення рішення, але не були відомі і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою Постійний догляд засудженим за близьким родичем (батьком, бабусею тощо) не є нововиявленою обставиною, оскільки ця обставина повинна була бути відомою засудженим під час постановлення вироку. Нововиявленими можуть визнаватися лише такі обставини, які вже існували на час постановлення рішення, але не були відомі і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5137»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?