ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2020 року та ухвалу того ж суду від 26 травня 2020 року про виправлення описки у вироку, а також захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 26 травня 2020 року про виправлення описки у вироку від 18 травня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020040000101, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироками Вінницького міського суду Вінницької області: від 13 листопада 2018 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн тавід 28 грудня 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді арешту на строк 3 місяці.
Згідно з ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України шляхом приєднання невідбутої частини покарання за попередніми вироками до призначеного покарання ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді арешту на строк 4 місяці та штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, із самостійним виконанням.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 ,у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж до 9 квітня 2020 року, та у строк відбування покарання зараховано строк перебування його під вартою з 12 по 13 листопада 2019 року та з 10 лютого 2020 року по день набрання вироком законної сили.
Задоволено цивільний позов ТОВ НВП «Аргон» та постановлено стягнути із ОСОБА_7 на користь цього товариства 2371,81 грн у рахунок відшкодування завданої злочинами матеріальної шкоди.
Прийнято рішення щодо розподілу процесуальних витрат на залучення експерта та долі речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 6 січня 2019 року біля 16:30, перебуваючи у приміщенні магазину «К-Маркет 6», що належить ТОВ - НВП «Аргон», у м. Вінниці (вул. Ширшова, 31), діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав продукти харчування загальною вартістю 378,04 грн.
За тих же обставин ОСОБА_7 вчинив крадіжку належних ТОВ – НВП «Аргон» продуктів харчування з приміщення магазину «К-Маркет» 12 січня 2019 року загальною вартістю 825,47 грн, 16 січня 2019 року загальною вартістю 388,46 грн, 20 січня 2019 року загальною вартістю 779,84 грн.
Вінницький апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання та в частині зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання і ухвалив новий вирок від 18 травня 2020 року, яким призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік та виключив із резолютивної частини вироку вказівку про приєднання невідбутої частини покарання за попередніми вироками.
Крім того, апеляційний суд згідно зі ст. 72 КК України зарахував засудженому у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 12 по 13 листопада 2019 та з 10 лютого по 18 травня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 травня 2020 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині вироку від 18 травня 2020 року, та зазначено, що ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців».
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 26 травня 2020 року про виправлення описки у вироку через істотне порушення кримінального процесуального закону. В обґрунтування вимог захисник зазначає, що учасники судового провадження не були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, в якому постановлено оскаржуване судове рішення.
У касаційній скарзі прокурор посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_7 та ухвалу про виправлення описки, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що зміст оголошеного апеляційним судом вироку в частині призначеного засудженому покарання не відповідає змісту вироку, який долучено до матеріалів справи. Ухвалу апеляційного суду про виправлення описки у резолютивній частині вироку вважає незаконною, оскільки у вирок було внесено зміни, які істотно вплинули на суть рішення в частині призначеного засудженому покарання та погіршили його становище.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора,який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, та просила задовольнити її з викладених підстав.
Мотиви суду
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Вирок, який ухвалюється іменем України, є найважливішим актом правосуддя у кримінальних провадженнях і до його ухвалення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо дотримуючись вимог статей 370, 371, 374 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 420 КПК України вирок апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинен відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції. Суперечливість висновків суду у вироку, прийняття необґрунтованого рішення є неприпустимим.
У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 вирок апеляційного суду містить істотні недоліки, у зв`язку з чим його не можна визнати законним і обґрунтованим.
Так, відповідно до вимог ст. 371 КПК України вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд, і викладається письмово у паперовій формі. Негайно після виходу суду з нарадчої кімнаті, за приписами ч. 1 ст. 371 КПК України, вирок проголошується прилюдно.
Статтею 374 КПК України встановлено, що вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. У резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, обов`язково зазначається, у тому числі, покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що на вирок місцевого суду захисник та прокурор подали апеляційні скарги, у яких просили виключити з вироку рішення про застосування положень ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_7 повністю відбув покарання за попередніми вироками. Разом із цим, прокурор з підстав, передбачених ст. 414 КПК України, просив ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України більш суворе покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
За результатом перегляду вироку суду першої інстанції апеляційний суд частково задовольнив апеляційні скарги, скасувавши вирок в частині призначеного ОСОБА_7 покарання та в частині зарахування у строк покарання строку попереднього ув`язнення, і постановив новий вирок.
Як убачається з аудіозапису судового засідання, Вінницький апеляційний суд після виходу з нарадчої кімнати 18 травня 2020 року проголосив у присутності учасників судового провадження вирок, яким, крім іншого, призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
Однак у резолютивній частині долученого до матеріалів кримінального провадження вироку апеляційного суду зазначено рішення про призначення ОСОБА_7 за вчинений злочин іншого строку покарання у виді позбавлення волі, а саме - 1 рік. Вирок саме у такій редакції було надіслано засудженому, прокурору та іншим учасникам судового провадження.
Допущення такого порушення під час ухвалення вироку є неприйнятним, адже це ставить під сумнів законність ухваленого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
З матеріалів провадження вбачається, що апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, з власної ініціативи винесено на розгляд питання про виправлення описки у вироку від 18 травня 2020 року.
Частиною другою статті 379 КПК України встановлено, що питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Тобто, ця норма процесуального закону передбачає, що неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень, якщо вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції розглянув питання про виправлення описки без участі засудженого, його захисника, прокурора та представника потерпілого, тоді як жодних даних про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання матеріали справи не містять.
При цьому постановлена апеляційним судом ухвала від 26 травня 2020 року, якою внесено зміни у резолютивну частину вироку та погіршено становище засудженого, не ґрунтується на законі, оскільки виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень. Натомість вирішення питання щодо допущених апеляційним судом порушень при призначенні покарання віднесено до компетенції суду касаційної інстанції і не є опискою, яка може бути виправлена судом апеляційної інстанції самостійно.
Отже, під час розгляду кримінального провадження суд апеляційної інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які призвели до порушення гарантії правової визначеності, «незмінності судового рішення», що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування вироку апеляційного суду та ухвали про виправлення описки і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати вищенаведене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи, що ОСОБА_7 тривалий час знаходиться під вартою, беручи до уваги, що вирок апеляційного суду підлягає скасуванню, а відповідно вирок районного суду є таким, що не набрав законної сили, Верховний Суд вважає за доцільне звільнити його з-під варти в рамках цього кримінального провадження. Питання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, у разі необхідності, апеляційному суду слід вирішити при розгляді справи в порядку апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції.
Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховий Суд