«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність ознак провокації. Критерії, які дозволяють відокремити правомірну діяльність з розслідування злочину від провокації Розрив у часі між внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та безпосереднім одержанням неправомірної вигоди не може сам по собі свідчити про те, що йдеться про провокацію злочину, оскільки орган досудового розслідування не може чітко спрогнозувати конкретну дату вчинення злочину. Його завдання – лише фіксація такої протиправної діяльності, яка інколи відбувається тривалий проміжок часу через специфіку вчинюваного злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8646»
«Обставини, які свідчать про провокацію У разі наявності за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд має перевірити це у судовому засіданні шляхом безпосереднього дослідження відповідних доказів і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) факту провокації злочину і, як наслідок, щодо допустимості та достатності доказів, наявних у справі, для ухвалення відповідного процесуального рішення. Про наявність провокації свідчить те, що свідок, який є агентом правоохоронних органів, не мав жодного наміру навчатись у коледжі, де директором була виправдана, всі телефонні дзвінки їй надходили виключно від агента, який постійно розпитував про кошти, які потрібно оплатити за навчання (на що виправдана повідомляла про необхідність отримання розрахункового рахунку у комісії та внесення коштів на відповідний рахунок), й він, маючи змогу звернутись до працівників приймальної комісії, яка працювала у ті дні, з власної ініціативи постійно шукав особистих зустрічей з виправданою. Оскільки за підтримки правоохоронних органів свідок впливав на виправдану, постійно шукаючи зустрічей, телефонних розмов, і цього кримінального провадження не було б апріорі в разі відсутності такого «зручного» свідка для правоохоронних органів, а тому у даному кримінальному провадженні мала місце провокація свідка та працівників правоохоронних органів до вчинення виправдною відповідного злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14785»
«Дії службової особи, яка займає відповідальне становище, що свідчать про одержання нею неправомірної вигоди за невчинення дій з використанням службового становища (ч. 3 ст. 368 КК) Якщо начальник районного відділу державної виконавчої служби управління Міністерства юстиції України, державний службовець категорії «Б» (службова особа, яка займає відповідальне становище), який відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» наділений повноваженнями щодо витребування виконавчого провадження для перевірки, передання його іншому державному виконавцю, прийняття до свого провадження, маючи детальну інформацію про виконавче провадження, що перебувало на виконанні районного відділу державної виконавчої служби, який він очолював, одержав неправомірну вигоду від боржника у цьому провадженні, за нестягнення заборгованості, то його дії потрібно кваліфікувати за ч. 3 ст. 368 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8436»
«Вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, який закінчувався після оголошення в Україні 24.02.2022 воєнного стану. Відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, який закінчувався після оголошення в Україні 24.02.2022 воєнного стану, апеляційний суд для визначення поважності причин пропуску процесуального строку повинен урахувати, зокрема, місцезнаходження суду та режим його роботи, поточний хід бойових дій, місце перебування учасників справи або їхніх представників, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду з дотриманням процесуального строку й те, як конкретно обставини, пов’язані з воєнним станом, завадили вчинити указану процесуальну дію в межах строку. Подання прокурором, який був присутній у судовому засіданні під час проголошення вироку 26.01.2022 Дарницьким судом м. Києва і того ж дня отримав його копію, апеляційної скарги на цей вирок більш ніж через два місяці після закінчення встановленого КПК процесуального строку попри те, що він продовжував працювати в органах прокуратури м. Києва, а безпосередніх бойових дій на території м. Києва після 25.02.2022 упродовж березня – квітня не відбувалося, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо прокурор в апеляційній скарзі не навів достатньо переконливих пояснень неможливості зробити це в більш стислі терміни. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7944»
«Відсутність у КПК вимоги дослівного викладу у вироку показань свідків КПК не передбачає обов’язку суду дослівно викладати у вироку показання свідків. Таке джерело доказів суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні. Якщо зі змісту технічних записів судових засідань випливає, що показання свідків викладено у вироку з достатньою повнотою, без зайвої деталізації, відображено сутнісну (змістовну) складову показань, що має значення для встановлення судом обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні за приписами ст. 91 КПК, то це свідчить про відсутність порушень вимог кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8011 Розбіжність інформації, викладеної в заяві про вчинення кримінального правопорушення та у витягу з ЄРДР. Необов’язковість внесення до ЄРДР відомостей про суб’єкта, який ухвалив процесуальне рішення. Роздруківка відомостей з ЄРДР. Якщо в заяві про вчинення кримінального правопорушення та у витягу з ЄРДР не повністю збігається інформація, надана заявником, то це не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Внесення до ЄРДР відомостей про суб’єкта, який ухвалив процесуальне рішення, є необов’язковим. Роздруківка відомостей з ЄРДР не належить до кримінально-процесуальних рішень. Якщо з такої роздруківки випливає, що прокурор як користувач реєстру вніс до нього відомості за типом дії «повідомлення про підозру», однак у матеріалах кримінального провадження є доручення заступника Генерального прокурора ‒ керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури детективу вручити повідомлення про підозру судді у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а також відповідні розписки про те, що саме детектив вручив письмове повідомлення про підозру судді, то це не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8016 Відсутність вимог у КПК щодо необхідності зазначення у протоколі огляду та вручення грошових коштів посилання на те, що така слідча дія проводиться на виконання рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину Незазначення детективом у протоколі огляду та вручення грошових коштів відомостей про те, що вказаний огляд та вручення особі, яка залучена до проведення слідчої дії, грошей проводилися на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, не впливає на правильність ухваленого рішення, оскільки не свідчить, що відповідна слідча дія проводилася не на підставі вказаної постанови. У статтях 104 і 237 КПК не передбачено вимог щодо необхідності зазначати у протоколі огляду та вручення грошових коштів посилання на те, що така слідча дія проводиться на виконання рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину. Законодавство України не передбачає обов’язку складати кожного дня протоколи огляду та вручення грошових коштів особі, яка залучена для проведення певних слідчих дій, чи повернення цих коштів працівникам правоохоронного органу, якщо такі кошти не були використані в день їх вручення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8017 Відсутність окремого протоколу про перебіг та результати контролю за вчиненням злочину з огляду на наявність у матеріалах справи протоколів про результати проведення НСРД Відсутність окремого протоколу про перебіг та результати контролю за вчиненням злочину з огляду на одночасну наявність у матеріалах справи протоколів про результати проведення такої НСРД, як аудіо- і відеоконтроль особи, а також протоколу огляду та вручення грошових коштів і протоколу проведення обшуку сама собою не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства. У вказаних документах і на доданих до них носіях відео- та аудіозаписів у їх сукупності відображено всю необхідну інформацію, яка стосується результатів контролю за вчиненням злочину. Їх перегляд надає можливість зрозуміти перебіг проведення такої дії, встановити, чи були перевірені під час її проведення справжні наміри обвинуваченої особи та чи відбулося спостереження за її поведінкою і прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8022 Відсутність у КПК вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД КПК не містить вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД. Відсутність у матеріалах кримінального провадження рішення про таке залучення із зазначенням даних про особу, яка залучала іншу особу до конфіденційного співробітництва, не свідчить про наявність порушень КПК, які могли призвести до ухвалення незаконного та/або необґрунтованого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8023 Отримання від особи згоди на її залучення до конфіденційного співробітництва й участь у НСРД. Виключне право прокурора приймати рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. День і час отримання від особи згоди на її залучення до конфіденційного співробітництва й участь у НСРД кримінальний процесуальний закон не пов’язує з тим, чи було на момент отримання такої згоди наявне рішення слідчого судді про дозвіл на проведення аудіо- та відеоконтролю особи, оскільки виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, натомість слідчий суддя здійснює судовий контроль за законністю проведення цієї дії, а не за підготовчими діями сторони обвинувачення, спрямованими на підготовку до контролю за вчиненням злочину і проведенням спостереження, відео- та аудіоконтролю особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8024 Щодо правових наслідків не долучення носія інформації з відеозаписом обшуку у зв`язку з його пошкодженнями Положення частин 7 і 8 ст. 236 КПК (у редакції на час проведення обшуку) при обшуку надають слідчому, прокурору право проводити відеозапис. Необхідність дослідження відеозапису обшуку зазвичай виникає, коли захист оскаржує відповідність інформації щодо виявлених коштів неправомірної вигоди, відображеної у протоколі обшуку, реальним подіям. Якщо сторона захисту, цього не оспорювала й поняті власними підписами засвідчили правильність відображення у протоколі обшуку даних щодо його проведення та виявленої неправомірної вигоди в кабінеті судді, то відсутність носія інформації з відеозаписом обшуку не є підставою для визнання фактичних даних протоколу обшуку недопустимими доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10831 Обмеження в пересуванні засудженої під час обшуку не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК Обмеження в пересуванні засудженої під час обшуку не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК, яка надає слідчому, прокурору право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10854»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?