«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Прокурор як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Прокурор, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, є працівником правоохоронного органу з огляду на положення Законів України «Про прокуратуру», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та КПК. При цьому основним критерієм віднесення певного органу до категорії правоохоронних є його функціональне призначення, а саме визначений напрям діяльності щодо охорони прав людини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7843»
«Щодо обов’язку сторони обвинувачення відкрити всі матеріали, у тому числі, й виділені Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання. Також відповідно до принципу рівності сторін, сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитися від кримінальної відповідальності чи отримати менш суворий вирок. З огляду на зазначене, доводи сторони захисту про відмову сторони обвинувачення в доступі до виділених матеріалів є слушними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11849»
«Повноваження Верховного Суду щодо передачі кримінального провадження з одного суду до іншого. Передача кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду Повноваження Верховного Суду щодо передачі кримінального провадження з одного суду до іншого поширюються лише на вирішення такого питання в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також у разі направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого. Передача кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду, передбачена ст. 34 КПК, вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого і не потребує вирішення Верховним Судом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7832 Визначення підслідності кримінальних правопорушень детективам НАБУ. Підслідність злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, вчиненого директором інституту, заснованого на державній формі власності Для визначення підслідності кримінальних правопорушень детективам Національного антикорупційного бюро України, а саме якщо правопорушення вчинено службовою особою суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 % (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК), слід виходити з того, що ключовим у цьому є не наявність статутного капіталу як такого, а частка державної власності в майні відповідного суб’єкта господарювання, яка повинна перевищувати 50% його статутного капіталу (чи майна). Якщо суб’єкт господарювання заснований повністю на державній власності, то ця частка не визначається, а відповідна юридична особа належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК, вчинений директором Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, заснованого на державній формі власності, підслідний детективам Національного антикорупційного бюро України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7844 Про допустимість речових доказів, виявлених на сидінні в салоні відкритого автомобіля під час його огляду Факт відкриття органом досудового розслідування (окрім візуального огляду автомобіля) різних секцій та багажного відділення, за відсутності предметів, які становлять інтерес для кримінального провадження, не вказує сам по собі на проведення обшуку. Оскільки грошові кошти та імітаційні засоби виявлені на сидінні в салоні відкритого автомобіля без відкриття закритих відділень, схованок (тих дій, які можуть бути кваліфіковані як обшукові), то підстав вважати складений протокол огляду місця події недопустимим доказом немає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7846 Розгляд клопотань щодо надання дозволу на проведення НСРД головою апеляційного суду, єдиним уповноваженим суддею, що виконує функції слідчого судді. Визначення слідчого судді автоматизованою системою документообігу в апеляційному суді Розгляд клопотань щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій головою апеляційного суду, який згідно з КПК є єдиним уповноваженим суддею, що виконує функції слідчого судді в апеляційному суді, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, якщо інші судді апеляційного суду, уповноважені виконувати функції слідчого судді, можуть у разі необхідності бути визначені саме його розпорядчим рішенням. Випадковий характер визначення слідчого судді автоматизованою системою документообігу суду в апеляційному суді (порівняно із судами першої інстанції) для розгляду клопотань у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, має особливості, які зумовлені встановленим законом порядком визначення кола суддів, уповноважених розглядати такі клопотання (голова суду чи інший суддя за його визначенням, тобто на його розсуд). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7934 Відсутність предмета фіксування (зокрема, обговорення позицій протилежних сторін) та відсутність секретаря судового засідання під час розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НСРД Відсутність предмета фіксування (зокрема, обговорення позицій протилежних сторін), а також відсутність секретаря судового засідання під час розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не є істотним порушенням вимог КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7935»
«Тягар доказування наявності провокації злочину. Встановлення наявності в діях працівників правоохоронних органів провокації злочину, передбаченого ст. 368 КК Якщо сторона захисту заявила в суді першої інстанції та/або в апеляційній скарзі небезпідставні доводи про наявність провокації злочину з боку працівників правоохоронних органів, то тягар доказування того, чи мало місце підбурювання, покладається саме на сторону обвинувачення. Для з’ясування того, чи була в діях працівників правоохоронних органів провокація злочину, передбаченого ст. 368 КК, необхідно перевірити: хто був ініціатором зустрічей, чи були факти відмови з боку обвинуваченого на одержання неправомірної вигоди, чи мали місце наполегливі дії з боку свідка, чи було б вчинено злочин без втручання працівників правоохоронного органу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7936»
«Недопустимість протоколу огляду місця події (злочин вчинено в іншому місці, ніж те, в якому проведено огляд місця події) Оскільки злочин було вчинено в іншому місці, ніж те, в якому проведено огляд місця події (в полі, а не на подвір’ї житлового будинку), то такий огляд місця події фактично є обшуком, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК мав здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді. У зв’язку із цим протокол огляду місця події є недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/970»
«Дії службової особи, які свідчать про вимагання нею неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК). Надання неправомірної вигоди в конкретній валюті та встановлення виду такої валюти. Дії засудженого, який, будучи службовою особою, обіймаючи посаду оперуповноваженого, використовуючи службове становище і владні повноваження, зініціював здійснення кримінального провадження щодо особи з метою створення несприятливих умов для неї, за яких вона б погодилася систематично сплачувати неправомірну вигоду у вигляді щомісячних платежів за можливість здійснювати господарську діяльність з обробки бурштину без втручання правоохоронних органів, є вимаганням неправомірної вигоди. З урахуванням того, що саме засуджений призначав зустрічі та надалі спрямовував їх на обговорення теми систематичного надання неправомірної вигоди, сам визначав у завуальованій формі порядок виплати, розмір неправомірної вигоди, що було обумовлено його побоюваннями бути викритим унаслідок можливого документування його дій, підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 368 КК. Якщо службова особа просить надати неправомірну вигоду в конкретній валюті, то сукупністю доказів у справі має бути встановлено вид цієї валюти. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7529»
«Перелік обставин, що не мають значення для кваліфікації дій особи за ст. 368 КК Для встановлення в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК, не мають значення такі обставини: 1) чи була неправомірна вигода одержана до або після вчинення (невчинення) службовою особою обумовлених такою вигодою дій із використанням службового становища; 2) чи було заздалегідь обумовлено одержання неправомірної вигоди; 3) чи вчинила службова особа дії (бездіяльність) в інтересах того, хто пропонує, обіцяє, надає неправомірну вигоду, або в інтересах третьої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9708»
«Керівник структурного підрозділу органу місцевого самоврядування як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Керівник структурного підрозділу органу місцевого самоврядування є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. З урахуванням затвердженого Положення про управління, яке очолювала службова особа, та її повноважень, зафіксованих у ньому, а також із показань свідків було встановлено, що коли висновок негативний, то замовник повідомляє підрядника, який після усунення недоліків повторно направляє документацію для перевірки, а якщо недоліки не будуть усунуті, об’єкт не приймається в експлуатацію і підряднику не перераховуються гроші за виконані роботи. Було звернено увагу й на Акт комісії за результатами службового розслідування, у якому, окрім висновку про відсутність порушень під час проведення перевірки та попереднього погодження кошторисної вартості робіт з капітального ремонту, констатовано наявність корупційних ризиків як у працівників відділу, так і в керівника структурного підрозділу органу місцевого самоврядування під час здійснення перевірки, попереднього погодження кошторисної документації та термінів їх проведення, оскільки висновок цього структурного підрозділу впливає на отримання коштів за виконані роботи й отримання авансу перед початком робіт, а маніпуляції із часом проведення перевірки – на дотримання підрядником строків виконання або здачі робіт. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9709»
«Відсутність необхідності повторного призначення слідчого (групи слідчих) чи доручення на проведення досудового розслідування конкретному слідчому в об’єднаному кримінальному провадженні КПК не передбачає необхідності повторного призначення слідчого (групи слідчих) чи доручення на проведення досудового розслідування конкретному слідчому в об’єднаному кримінальному провадженні. Якщо у двох окремих кримінальних провадженнях, внесених у ЄРДР до їх об’єднання, здійснення досудового розслідування було доручено тому ж слідчому, то в разі об’єднання цих кримінальних проваджень цей слідчий не втрачає повноважень на здійснення досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні. А тому вчинені ним процесуальні дії є такими, що відповідають вимогам КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7618»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?