«Щодо юрисдикції спору щодо передачі в оренду нерухомого майна для здійснення підприємницької діяльності Спір щодо передачі в оренду нерухомого майна для комерційного використання є господарським, якщо фізична особа бере участь у спірних правовідносинах як фізична особа-підприємець, а правовідносини…»
«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Щодо належного способу захисту прав територіальної громади у разі помилкової реєстрації права власності на тимчасову споруду У разі помилкової державної реєстрації права власності на тимчасову споруду, яка не є об'єктом нерухомості, пред'явлення міською радою позову про припинення права власності є…»
«Розмежування цивільної та господарської юрисдикції при вирішенні спорів про визнання недостовірною поширеної інформації Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний…»
«Щодо юрисдикції спорів спортсмена-професіонала з футбольним клубом за наявності арбітражного застереження та провадження у справі про банкрутство Наявність арбітражного застереження у контракті спортсмена-професіонала сама по собі не позбавляє його права на судовий захист у трудовому спорі.…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Щодо врахування найкращих інтересів дитини при вирішенні питання про зупинення справи про стягнення аліментів Конституційне право дитини на утримання та право на судовий захист є фундаментальними цінностями, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану. Обов’язкове зупинення судом…»
«Строк звернення до суду охоплює час, необхідний для отримання додаткової інформації про проведений розрахунок з працівником при звільненні Якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Юрисдикція спору щодо виконавчого напису нотаріуса, вчиненого у зв'язку з невиконанням кредитного зобов'язання між юридичними особами Спір щодо виконавчого напису нотаріуса, вчиненого у зв'язку з невиконанням кредитного зобов'язання між юридичними особами, є похідним від кредитних правовідносин…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Щодо юрисдикції спору щодо стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури із замовника будівництва — фізичної особи Наявність в особи статусу фізичної особи-підприємця не означає, що всі наступні правовідносини за її участю мають ознаки господарських. Спори щодо стягнення коштів пайової…»
«Про порядок зміни цільового призначення земельної ділянки Власник земельної ділянки має повноваження щодо зміни цільового призначення земельної ділянки в межах однієї категорії земель (зокрема, з земель громадської на землі житлової або змішаної забудови у межах категорії - землі громадської та житлової забудови), однак, такі зміни мають здійснюватися у встановленому порядку та у відповідній містобудівній документації з урахуванням ієрархії, а саме - такі зміни мають відображатися, передусім, у Генеральному плані населеного пункту, оскільки саме цей вид містобудівної документації є основним та з його положеннями мають узгоджуватися всі інші види містобудівної документації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13173»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну ділянку та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, підлягає розгляду за правилами господарського або цивільного судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3040 Належний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Належними вимогами, які може заявити особа – власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС, викладеного в постанові від 21.12.2022 у справі № 263/18985/19, щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9746 Належний відповідач за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва Оскільки вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову, обов’язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, зокрема, шляхом знесення будинків, будівель і споруд, покладено на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду. Тож відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва має бути не забудовник, а останній набувач цього об’єкта. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13840 Правовий режим самочинного будівництва Самочинне будівництво як майно має визначений правилами статті 376 ЦК України спеціальний правовий режим, елементом якого є умови та порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а також наслідки відмови у такому визнанні. Цей механізм ґрунтується на судовому порядку вирішення питань, пов`язаних як із рішенням про визнання права власності, так і з наслідками цього рішення та захистом осіб, права яких порушено самочинним будівництвом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13841»
«Про визначення цільового і функціонального призначення земельної ділянки "Цільове призначення земельної ділянки" за Земельним кодексом України та "функціональне призначення території" за генеральним планом населеного пункту не є тотожними поняттями. Цільове призначення визначається документацією із землеустрою відповідно до категорій земель, тоді як функціональне призначення встановлюється містобудівною документацією і визначає вид використання території. В межах однієї функціональної зони можуть існувати земельні ділянки з різним цільовим призначенням. Землекористувач самостійно визначає порядок використання ділянки в межах її категорії, але з обов'язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою. Функціональне призначення території визначається генеральним планом та уточнюється планом зонування або детальним планом, які не повинні суперечити генеральному плану. У документах на земельну ділянку функціональне призначення не зазначається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13359»
«Щодо збереження арешту майна за відсутності виконавчих проваджень Збереження арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника, оскільки необґрунтовано обмежує його право користування та розпорядження належним на праві власності майном Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13265»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?