«Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від…»
«Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від…»
«Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому…»
«Невирішення судом клопотання належним чином повідомленого учасника справи про відкладення розгляду справи як підстава для скасування судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 411 ЦПК України Якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але суд не розглянув її…»
«Про доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексацію пенсії у зв’язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб Перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом…»
«Щодо заборони використання імені особи у публікації про кримінальне провадження до набрання законної сили обвинувальним вироком Використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заборонено до набрання законної сили…»
«Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від…»
«Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК. Скасування постанови ВЛК з висновком про придатність особи до військової служби як підстава неможливості визнання особи суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК Суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, може…»
«Усиновлення іноземцем без дозволу уповноваженого органу не перешкоджає поновленню батьківських прав Усиновлення іноземцем за межами України дитини, яка є громадянином України за народженням («за правом крові»), визнається дійсним в Україні виключно за умови отримання попереднього дозволу…»
«Загальний суб’єкт злочину, передбаченого ст. 110 КК Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110 КК, – загальний, а диспозиція вказаної статті в системному тлумаченні із ч. 2 ст. 18 КК не містить посилань про вчинення цього злочину лише певною особою. З огляду на це твердження…»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Про індивідуальний характер щомісячної грошової виплати членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною Передбачена Законом України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» від 27 липня 2022 року № 2454-IХ (у редакції, чинній…»
«Умови безпечності нехарчової продукції Нехарчова продукція вважається безпечною, якщо вона не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, зокрема, за умови відповідності такої продукції національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами, технічним регламентам, очікування споживачів (користувачів) щодо безпечності продукції за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов її використання, у тому числі з урахуванням особливостей використання такої продукції певними категоріями осіб. Отже, побутова техніка, інша нехарчова продукція, щодо якої відсутня повна та вичерпна інформація щодо безпечності її використання, застереження щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо), а також інформація про інші важливі попередження щодо способу та особливостей її використання, не може вважатися безпечною, оскільки може становити загрозу для життя та здоров`я особи при недотриманні відповідних умов та застережень щодо її використання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7339 Обов’язок розповсюджувача перевірити продукцію на відповідність вимогам законодавства перед початком її реалізації Суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання є не лише особа, у якої було придбано продукцію, а також виробник продукції, імпортер. При цьому з метою усунення формальної невідповідності, приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, суб`єкт господарювання має право звернутись до будь-якого суб`єкта господарювання в ланцюгу постачання, в тому числі до виробника даної продукції, а також вжити всіх можливих заходів для повідомлення постачальника про виявлену невідповідність встановленим вимогам.Отже, Законом не обмежено розповсюджувачів, котрими всупереч вимогам чинного законодавства було надано на ринку продукцію що не відповідає встановленим вимогам, у виборі способів співпраці с суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання з метою усунення формальної невідповідності. Однак необхідність ефективної співпраці між собою з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, визначено як обов`язок з метою досягнення встановлених Законом цілей. З викладеного слідує, що розповсюджувач перед наданням продукції на ринку, забезпечує перевірку на відповідність продукції встановленим вимогам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7341»
«Презумпція легітимності рішень органів управління юридичної особи та обов’язковість їх виконання до моменту визнання недійсними Із правової природи рішень органів управління юридичної особи, зокрема рішень загальних зборів учасників (акціонерів), як актів індивідуальної дії (ненормативних актів) випливає презумпція їх легітимності. Такі рішення породжують юридичні наслідки для юридичної особи та її учасників і вважаються такими, що відповідають вимогам закону, доки інше не встановлено судом. Відповідно, рішення органу управління юридичної особи не може вважатися недійсним автоматично або ставитися під сумнів поза встановленою законом процедурою. До моменту визнання такого рішення недійсним у судовому порядку воно зберігає свою юридичну силу та є обов’язковим для виконання. Зазначена презумпція легітимності спрямована на забезпечення стабільності корпоративних відносин та правової визначеності у діяльності юридичної особи. Її існування унеможливлює довільне і безперешкодне ігнорування або скасування рішень органів управління, що могло б призвести до дестабілізації діяльності юридичної особи та фактичного блокування її функціонування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14485»
«Наявність у особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, права на виплату одноразової грошової допомоги після отримання одноразової компенсації Отримання особою одноразової компенсації відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не позбавляє її права отримати одноразову грошову допомогу, передбачену Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7292»
«Відмінність між стягненням збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та обмеженням/зупиненням діяльності суб'єкта господарювання Стягнення збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є видом майнової відповідальності учасника господарських відносин, а застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій. При цьому, різними є й підстави для застосування таких видів відповідальності, зокрема, передумовою для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди/збитків є їх фактичне завдання внаслідок порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, а підставою для застосування такої санкції як обмеження або зупинення господарської діяльності, є здійснення такої з порушенням екологічних вимог і нерозривно пов`язана з наявністю загрози життю та здоров`ю людей. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7322 Застосування строків притягнення до відповідальності, передбачених статтею 250 ГК України, до триваючих порушень природоохоронного законодавства Якщо за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) виявлено факти допущення суб`єктом господарювання у своїй діяльності порушень вимог природоохоронного законодавства, екологічних вимог, які є триваючими і створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей внаслідок забруднення довкілля, встановлений у статті 250 Господарського кодексу України строк не може слугувати способом легалізації таких правопорушень і не повинен застосовуватися на шкоду суспільству стосовно заходів відповідальності, які спрямовані на припинення (зупинення або обмеження) господарської діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав. З метою виконання державою свого конституційного обов`язку - захищати життя людини, утверджувати і забезпечувати невід`ємне право кожної людини на життя, яке нерозривно пов`язане з правом кожного на безпечне для життя і здоров`я довкілля, а також беручи до уваги мету і завдання застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), зокрема, у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, надання послуг, та у разі дотримання контролюючим органом порядку та строків, встановлених законом для звернення з відповідним позовом до адміністративного суду, право на застосування таких заходів зберігається до моменту повного усунення суб`єктом господарювання допущених ним триваючих порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, які створюють загрозу для життя і здоров`я людей. У такому випадку передбачені статтею 250 Господарського кодексу України строки не можуть бути застосовані. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7323»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?