Стаття 3 Конституції України: судова практика Верховного Суду

«Про важливість містобудівної документації Містобудівна документація на місцевому рівні істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6650»

«З ВІДСТУПОМ! Дія в часі п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо заборони нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання Пункт 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" установлює винятки щодо можливості нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на прострочену суму боргу за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, стосовно окремих суб'єктів господарювання - державних підприємств та/або господарських товариств, більше ніж 50% акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі й щодо яких ухвалено рішення про приватизацію та припинено провадження у справі про банкрутство внаслідок прийняття рішення компетентного органу про приватизацію. Положення пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають зворотну силу в часі та поширюють свою дію на правовідносини, які виникли до ухвалення положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", яким унесено пункт 4-3 до Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство. Відсутність у чинному з 21.10.2019 Кодексі України з процедур банкрутства положень щодо заборони нарахування інфляційних втрат та 3 % річних у зобов'язаннях такого суб'єкта господарювання не виключає правильності застосування приписів цієї норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка є наслідком припинення провадження у справі з підстав приватизації боржника та була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. БП КГС ВС відступила від висновку, викладеного КГС ВС у постанові від 11.11.2020 у справі № 904/5083/19, про те, що товариство звернулось до суду першої інстанції у березні 2017 року, а тому застосування до даних правовідносин положення пункту 4-3 частини 4 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", які набрали чинності з 07.03.2018, порушує конституційний принцип незворотності дії законів в часі та є помилковим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6491 Наслідки відсутності у КзПБ України положень щодо заборони нарахування інфляційних втрат та 3 % річних у зобов'язаннях Відсутність у чинному з 21.10.2019 Кодексі України з процедур банкрутства положень щодо заборони нарахування інфляційних втрат та 3 % річних у зобов'язаннях такого суб'єкта господарювання не виключає правильності застосування приписів цієї норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка є наслідком припинення провадження у справі з підстав приватизації боржника та була чинною на момент виникнення спірних правовідносин Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6942»

«Про індивідуальний підхід під час застосування встановлених у Законі України «Про очищення влади» заборон Відсутність у   Законі України «Про очищення влади» № 1682-VII   процедури та механізму, які б визначали індивідуальний підхід під час застосування встановлених ним заборон, не знімає обов`язку із суду застосовувати індивідуальний підхід при вирішенні кожного конкретного спору за критеріями правомірності та законності рішень суб`єктів владних повноважень, визначених частиною третьою статті 2 КАС України   (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), що кореспондує положенням частини другої   статті 2 КАС України   (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року). Цей обов`язок випливає із завдань адміністративного судочинства, змістом яких є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8479»

«Про оскарження висновку Головного управління Національної поліції про призначення одноразової грошової допомоги Висновок не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, яким закінчується розгляд питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Такий документ виступає у якості джерела інформації, у якому зафіксовано дані та інформацію про заявника, причини і підстави призначення такої допомоги, розрахунок її розміру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6066»

«Про вирішення колізії між Законом України «Про загальну середню освіту» і Законом України «Про освіту» Закон України «Про загальну середню освіту» є спеціальним у галузі загальної середньої освіти, яка відповідно до статті 29 Закону України «Про освіту» входить до структури освіти. За приписами частини першої статті 26 вказаного Закону трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються, зокрема цим Законом та Законом України "Про освіту". Так, частина друга статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» не містить вимоги погодження кандидатури та звільнення з посади керівника комунального загальноосвітнього навчального закладу із органами місцевого самоврядування. За загальним правилом, норми права мають забезпечувати однозначні орієнтири правомірності поведінки як суб`єктів приватного, так і публічного права, а також не повинні суперечити одна одній та мають взаємно узгоджуватись. При цьому, у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом, застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Закон України «Про загальну середню освіту». У разі, якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6124»

«Про ознаки законного інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6131 Про обставини, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України; (в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); (г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6136»

«Про підстави розгляду місцевої ініціативи у визначеному статтею 9 Закону України №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» порядку Невизначення порядку внесення місцевої ініціативи на розгляд місцевої ради відповідним рішенням цієї ради або статутом територіальної громади не може бути підставою для нерозгляду місцевої ініціативи у визначеному статтею 9 Закону України №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6375»

«Про критерії, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Частина третя статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6027»

«Відсутність впливу ступеню втрати працездатності для обрахування розміру одноразової грошової допомоги працівнику органів внутрішніх справ Ступінь втрати працездатності застосовується органами медико-соціальної експертної комісії для визначення групи інвалідності особи при її встановленні, а не для обрахування розміру одноразової грошової допомоги працівнику органів внутрішніх справ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7141»

«Про відсутність у суб`єкта владних повноважень права на оскарження акта індивідуальної дії (будівельного паспорта) Будівельний паспорт за своєю суттю є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а його скасування, у разі якщо він ще не вичерпав свою дію, впливає на права, обов`язки та інтереси саме його замовника, а не органу, що його видав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5959»

«Про право депутата місцевої ради представляти у судах інтереси такої ради Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не вбачається, що депутат місцевої ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5958»

«Про нормативно-правове регулювання порядку відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води При вирішенні питання порядку відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води мають застосовуватись положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими передбачено право окремих споживачів відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а не підзаконного нормативно-правового акта - Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4, оскільки вказаний закон має вищу юридичну силу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5957»

«Про Концепцію стратегічного розвитку міста Києва Концепція стратегічного розвитку міста Києва є проміжним документом, спрямованим на розробку Генерального плану, але не є містобудівним документом, який рівнозначний чинному Генеральному плану. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5929 Про значення конституційних положень щодо права власності у сфері будівництва Значення конституційних положень щодо права власності у сфері будівництва полягає в обов'язку суб'єктів містобудівної діяльності неухильно дотримуватися вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про архітектурну діяльність», «Про благоустрій населених пунктів», вимог державних будівельних норм та стандартів, містобудівної документації на місцевому рівні з тим, щоб створення нових об'єктів будівництва (реконструкція існуючих об'єктів) здійснювались з урахуванням прав та інтересів мешканців відповідного населеного пункту, включаючи необхідність створення сприятливих умов для життя та здоров'я людини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5930»

«Про поширення правил пожежної безпеки на будівлі і споруди Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 поширюються на всі будівлі і споруди різного призначення, в тому числі ті, що експлуатуються, незалежно від року їхнього спорудження і є обов`язковими для виконання Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5431»

«Призначення судом аліментів на утримання подружжя, який потребує матеріальної допомоги у зв’язку з інвалідністю, не може ставитись у залежність від факту призначення державою пенсії по інвалідності Положення частини четвертої статті 75 СК України варто тлумачити системно, враховуючи встановлений іншими статтями СК України обов’язок подружжя утримувати іншого з подружжя й міжнародні стандарти правового захисту осіб з інвалідністю, яким є один з подружжя, що потребує матеріальної допомоги. Тому, призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії по інвалідності або іншої соціальної виплати не може знаходитися у зв’язку із виплатами, які здійснює подружжя на утримання іншого подружжя, яке є особою із інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання подружжя або ж виключати його. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5156»

«Про поширення на фізичну особу, яка є майновим поручителем, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні КУзПБ Перелік підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, визначений частиною другою статті 115 КУзПБ, не є вичерпним, оскільки пунктом четвертим частини другої цієї статті передбачено можливість «існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності)». При цьому право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не узалежнюється від наявності у сукупності всіх чотирьох підстав, передбачених частиною другою статті 115 КУзПБ. З огляду на те, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, передбачених книгою четвертою названого Кодексу, а також на встановлені обставини у цій конкретній справі, на фізичну особу, що є майновим поручителем, поширюється статус боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні КУзПБ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5337»

«Про обов`язок суду щодо встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності Встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5425»

«Про рекомендаційний характер висновку виконавчого органу сільських, селищних, міських рад щодо надання земельних ділянок у власність чи користування Висновок виконавчого органу сільських, селищних, міських рад щодо надання земельних ділянок у власність чи користування у встановленому законом порядку носить лише рекомендаційний характер, а його наявність не є самостійною підставою для відмови у наданні заявнику дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення певної земельної ділянки відповідною радою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4992»

«Про підстави для анулювання сертифіката інженера-землевпорядника Чинним законодавством не встановлено, що наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації свідчить про грубе порушення інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4989»

«Про порядок виконання заходів реагування Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який у цій справі звернувся з позовом, а саме на ГУ ДСНС. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. ГУ ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5423»