Стаття 46 Конституції України: судова практика Верховного Суду

«Про розмежування вислуги років та страхового стажу при визначенні права на пенсійне забезпечення Вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14845»

«Про неприпустимість зміни порядку обчислення розміру пенсії у разі втрати годувальника відомостями довідки про грошове забезпечення При призначенні пенсії у разі втрати годувальника на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що враховуються при обчисленні пенсії, визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням годувальника. Порядок розрахунку розміру пенсії, встановлений нормативно-правовим актом, не може змінюватися відомостями, викладеними у довідці органу, в якому проходив службу годувальник. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14846»

«Про обчислення пенсії державного службовця особі, яка на час звернення за такою пенсією не перебуває на державній службі Законодавець не ставить право особи, яка на час звернення за призначенням пенсії державного службовця вже не перебуває на державній службі, на обчислення такої пенсії з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця в залежність від особистої сплати цією особою єдиного внеску із сум, зазначених у довідці про складові заробітної плати. Умова про сплату єдиного внеску, передбачена частиною першою статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» та пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, стосується не суб'єкта, який звертається за призначенням пенсії, а видів оплати праці, які можуть бути включені до заробітної плати як бази для обчислення пенсії. Для особи, яка на час звернення за призначенням пенсії державного службовця вже не є державним службовцем, юридично значущим є те, чи визначена заробітна плата відповідно до встановленого законом механізму - як заробітна плата працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи заявника на державній службі, а також чи включені до неї саме ті види оплати праці, з яких сплачено єдиний внесок. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14844»

«Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від проживання чи роботи на цих територіях станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року та від наявності у зв’язку з цим статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» від 27 грудня 2024 року № 1524, які встановлюють такі умови і фіксований розмір цієї доплати, не підлягають застосуванню як такі, що звужують гарантоване статтею 46 Конституції України право на соціальний захист. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14344»

«Про умови виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця від захворювання Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв’язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов’язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14448»

«Про відсутність у прийомних батьків права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Прийомні батьки не відносяться до категорії батьків в розумінні статті 16-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якою встановлено виключне коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а тому не мають права на її призначення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14525»

«Про доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексацію пенсії у зв’язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб Перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12184»

«Про підстави для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця після 01 травня 2016 року Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4730»

«Про умови відмови у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім’ї загиблого військовослужбовця у разі виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних або токсичних речовин У спорах щодо призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого або померлого військовослужбовця за наявності алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі військовослужбовця сам факт їх виявлення не є достатньою підставою для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги. Підставою для відмови за умови належного доказування може бути лише: 1) доведена сукупність таких обставин: перебування військовослужбовця у стані сп`яніння, вчинення ним у такому стані конкретних юридично значущих дій та причинний зв`язок між цими діями і смертю; 2) доведений прямий медичний причинний зв`язок між алкогольним, наркотичним або токсичним сп`янінням та його безпосередніми наслідками і смертю. Разом з тим смерть військовослужбовця, яка настала під час виконання військового обов`язку, внаслідок бойового ураження, захворювання, пов`язаного зі службою, або протиправних дій іншої особи, не може вважатися такою, що підпадає під обмеження статті 16-4 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» лише з огляду на виявлення алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі загиблого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14183»

«Про протиправність обмеження розміру військових пенсій шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів у 2026 році Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень статті 30 Закону України 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14451»