ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/18752/25

11. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивачка оскаржила їх у касаційному порядку, просила скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

12. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржниця визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

На обґрунтування цієї підстави скаржниця посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 2, 242 КАС України, частини другої статті 40 Закону №1058-ІV, статті 13 Закону №1788-XII без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, у якому наведено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років згідно Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV.

13. Скаржниця вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно залишили поза увагою протиправну відмову Управління у перерахунку її пенсії за віком, застосувавши для її обрахунку середній показник заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, з якої сплачуються страхові внески за три календарні роки - тобто за 2022-2024 роки, що передують року звернення.

14. Скаржниця доводить, що вона має право на перерахунок пенсії, оскільки їй пенсію було призначено за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а з 20.03.2025 переведено за її заявою на інший вид пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV з підстав досягнення нею 60 років. Вважає, що орган Пенсійного фонду помилково ототожнює пенсію за вислугу років, призначену за Законом №1788-ХІІ, з пенсією за віком відповідно до положень Закону №1058-ІV.

15. У касаційній скарзі скаржниця, окрім наведеного, покликається на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове та важливе значення для самої скаржниці, оскільки вона є пенсіонером та має право на належний рівень пенсійного забезпечення.

16. Відповідач у строк, встановлений судом, відзив на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

19. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом №1058-ІV.

20. Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

21. За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

22. Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

23. Водночас частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

24. З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

25. За обставинами цієї справи позивачці було призначено пенсію за вислугу відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивачка звернувся вперше із заявою 20.03.2025 після досягнення нею 60-річного віку.

26. Статтею 55 Закону №1788-XII визначено окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років.

27. Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

28. Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

29. Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 та Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 31.07.2019 у справі №720/208/17.

30. Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з часу набрання чинності Законом №1058-IV (за історичним та нормативним підходами до розуміння положень Закону №1058-IV) більшість положень Закону №1788-XII утратили чинність, у зв`язку із чим державні пенсії, які раніше призначалися на підставі вказаного Закону, призначаються на підставі Закону №1058-IV.

Під втратою чинності нормативно-правового акта необхідно розуміти передбачений правовими приписами момент закінчення дії нормативно-правового акта, що є наслідком настання передбачених у законодавстві обставин. Такими обставинами можуть бути: скасування нормативно-правового акта (його частини); визнання нормативно-правового акта недійсним (неконституційним, незаконним); завершення дії тимчасового нормативно-правового акта (настання передбаченої у ньому дати або невідкладної обставини).

Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років визначалися Законом №1788-XII, як на момент виникнення спірних правовідносин між учасниками справи, так і на час розгляду цієї справи в судах різних інстанцій.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.

При цьому положеннями статті 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина третя статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV, а тому позиція судів попередніх інстанцій, що пенсія за вислугу років призначається Законом №1058-IV, є необґрунтованою.

Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17.

Таким чином, позивачка у доводах касаційної скарги слушно зауважила, що у цьому випадку має місце саме призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV.

31. Колегія суддів дійшла висновку, що за обставинами цієї справи відповідач необґрунтовано використав механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому у даному випадку при обчисленні пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-IV.

32. Верховний Суд зауважує, що суди безпідставно до спірних правовідносин у цій справі застосували висновки Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 22.10.2024 у справі №300/5450/23 про відсутність у осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, оскільки за обставинами цієї справи розглядається питання призначення пенсії за віком на загальних підставах, а у справі №300/5450/23 розглядалось питання переходу з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком на загальних підставах.

33. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень попередніх інстанцій і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

34. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355 КАС України, Верховний Суд