«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Щодо законності проведення огляду місця події (службового кабінету державного інспектора) При встановленні законності проведеного огляду службового кабінету і відмежування цієї слідчої дії від обшуку суд мав урахувати, що огляд службового кабінету державного інспектора та інших приміщень екологічної інспекції було проведено на підставі дозволу керівника установи, а самі приміщення не є житлом чи іншим приватним володінням у розумінні кримінального процесуального законодавства, що виключає необхідність отримання ухвали слідчого судді з урахуванням службового характеру зазначених приміщень і порядку доступу до них, не пов’язаного з захистом приватності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12399»
«Щодо сукупності обставин, які необхідно оцінити для висновку про наявність чи відсутність провокації Жодна з обставин сама по собі не може бути визначальною для висновку про наявність або відсутність провокації, адже лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності суди можуть зробити висновок про те, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання, і якщо НСРД розпочалися після отримання правоохоронними органами інформації, яка давала підстави вважати, що готується злочин, то факт того, що свідок не звертався із заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, а був залучений до проведення НСРД, не має вирішального значення для висновку про наявність чи відсутність провокації. Наявність у особи судимостей, а також його співпраця з органами розслідування в інших кримінальних провадженнях, самі по собі не свідчать про наявність провокації. НСРД, у тому числі, контроль за вчиненням злочину, можуть проводитися і штатними працівниками правоохоронного органу, тому багаторазова участь у таких операціях не може свідчити про наявність провокації Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10150 Нормативна вимога проведення процесуальних дій уповноваженими суб’єктами покликана забезпечити вчинення цих дій особами з необхідною кваліфікацією, які виконують свої професійні обов’язки. Інститут підслідності покликаний оптимізувати діяльність органів, що здійснюють досудове розслідування, з метою його найбільш ефективної та результативної організації для досягнення завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК. Разом з цим забезпечення ефективного розслідування і, як складова цієї діяльності, визначення органу розслідування є по суті управлінською діяльністю прокурора, у якого можуть бути найрізноманітніші підстави для передачі справи тому чи іншому органу. Це можуть бути відомості про особисту зацікавленість посадових осіб «правильного» органу розслідування в результатах справи, і їхня функціональна залежність від сторін у справі, і відсутність достатнього досвіду, ресурсів та інформації в того органу, який має проводити розслідування за визначеною законом підслідністю, тощо. Водночас специфіка корупційних злочинів та особливості здійснення досудового розслідування у них потребують недопущення зволікання у фіксації відомостей про такий злочин, термінового вжиття заходів, спрямованих на збирання доказів, та залучення співробітників правоохоронного органу до розслідування в обсязі, необхідному для прийняття рішення щодо ініціювання проведення комплексу НСРД. Нормативна вимога проведення процесуальних дій уповноваженими суб’єктами покликана забезпечити вчинення цих дій особами з необхідною кваліфікацією, які виконують свої професійні обов’язки в умовах передбаченого законом контролю і у визначений правовий спосіб. Якщо у провадженні відповідно до вимог ст. 36, ч. 7 ст. 214 КПК прокурор надав доручення про проведення досудового розслідування визначеному ним слідчому відділу УП ГУ НП, а сторона захисту не наводила аргументів щодо порушення будь-яких конвенційних або конституційних прав, свобод чи інтересів підозрюваного в результаті здійснення досудового розслідування визначеним слідчим відділом УП ГУ НП, так само як і конкретних фактів, які би вказували на упередженість слідчого чи прокурора, що могли б свідчити про їх особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження або перешкоджали участі в ньому в силу інших прямих заборон, передбачених КПК, то такі дії не порушують права підозрюваного. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10461 Щодо наслідків відсутності захисника під час обшуку та не роз'яснення права на правову допомогу особі, у якої проводиться обшук За вимогами ч. 1 ст. 236 КПК прокурор зобов`язаний допустити на місце його проведення захисника чи адвоката. У той же час зазначені положення не містять обов`язку прокурора або слідчого роз`яснювати особі, у якої проводиться обшук, її права на правову допомогу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10852 Відсутність в постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування, не тягне визнання отриманих доказів недопустимими У постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину дійсно немає згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування вчинення злочину. Однак прокурор в постанові, на підставі якої здійснюється контроль за вчиненням злочину, може викласти лише ті обставини, які йому відомі на час її ухвалення. У цій справі контроль за вчиненням злочину на підставі цієї постанови було здійснено майже через місяць, тому обставини, які склалися на час його проведення, у тому числі ті, що можуть мати значення для висновку про провокування до вчинення злочину, не могли бути відомі прокурору. Верховний Суд не вважає, що вказані судами попередніх інстанцій недоліки у викладенні тексту постанови свідчать про здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Тому є помилковим висновок судів про порушення прав людини і основоположних свобод здійсненими на підставі вказаної постанови діями і, відповідно, недопустимість отриманих в процесі їх здійснення відомостей. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14812»
«Щодо наявності в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Якщо начальник відділу вимагає та отримує неправомірну вигоду за використання свого службового становища для впливу на укладення договорів поставки директором підприємства, то він є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. Про вимагання неправомірної вигоди начальником відділу свідчить те, що він поставив співпрацю з ТОВ у залежність від систематичної сплати йому неправомірної винагороди, а директор цього ТОВ був вимушений погодитися на незаконні умови начальника відділу з метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та інтересів через втрату можливості укласти господарські договори на збут профнастилу і отримати за це дохід. Водночас обставини проведення тендеру на закупівлю профнастилу на кваліфікацію дій начальника відділу за ознакою вимагання не впливають, оскільки вони не були спрямовані на надання директору ТОВ переваги як учаснику торгів, знаходились за межами процедури проведення тендеру, у площині процедури допорогових закупівель, яка передбачала самостійний вибір підприємством постачальника продукції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12288»
«Щодо правових наслідків проведення судово-медичної екпертизи з метою виявлення тілесних ушкодженнь у потерпілого через тривалий час (4 роки) пісдля ДТП Якщо у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи за ч. 2 ст. 286 КК, з метою виявлення у потерпілого відповідних тілесних ушкоджень, отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, судово-медична експертиза була проведена через 4 роки після такої пригоди на підставі рентгенографії, проведеної через 3 роки після такої пригоди, то вирішення судом питання належності зазначеного доказу має вагоме значення для доведеності чи недоведеності винуватості засудженого Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10147»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?