ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
виправданого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030000000027, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Озеряни Турійського району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 4 ст. 246, ч. 4 ст. 358 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він, будучи майстром цеху ТОВ «Верба-ВВ» та відповідальним за приймання й зберігання лісосировини та лісопродукції на підприємстві, в період з 16.01.2021 по 29.04.2021, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, прийняв на зберігання на території здійснення діяльності ТОВ «Верба-ВВ», що знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Любитів, вулиця Вокзальна, 9, незаконно зрубані дерева, а саме 44 колоди породи сосна та дві колоди породи ялина загальною вартістю 27 041,75 грн, що в двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Крім цього, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, з метою приховування їх злочинної діяльності, отримав в період з 16.01.2021 по 29.04.2021 в розпорядження бирки для маркування деревини, які в розумінні примітки до статті 358 КК України являються офіційним документом, і вважались використаними, оскільки деревина, яка маркувалась ними була перероблена та реалізована, й використав їх для маркування деревини для приховання її незаконного походження.
Також ОСОБА_7 , будучи майстром цеху ТОВ «Верба-ВВ» та відповідальним за приймання й зберігання лісосировини та лісопродукції на підприємстві, в період з 21.01.2021 по 16.07.2021, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, прийняв на зберігання на території здійснення діяльності ТОВ «Верба-ВВ», що знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Любитів, вулиця Вокзальна, 9, незаконно зрубані дерева, а саме 3 988 колод породи сосна, 26 колод породи ялиця, 16 колод породи осика, одну колоду породи береза, одну колоду породи ялина, загальною вартістю 2 618 756,72 грн, що в шістдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинило тяжкі наслідки, які були доставлені невстановленими досудовим слідством особами без належних документів, які б свідчили про їх законне походження.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 246 КК України (зберіганні незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб); ч. 4 ст. 246 КК України (зберігання незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб), а також ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа).
Ковельський міськрайонний суд Волинської області вироком від 28 березня 2023 року визнав невинуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень та виправдав його за ч. 2 й ч. 4 ст. 246 КК України за недоведеністю їх вчинення, а за ч. 4 ст. 358 КК України - за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 26 червня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування своїх вимог прокурор указує, що суд апеляційної інстанції за відсутності мотивів, усупереч положенням ст. 404 КПК України відмовив у задоволенні клопотання про повторний допит свідків та дослідження письмових доказів. Також прокурор вважає, що в ухвалі апеляційного суду не зазначено мотивів, з яких суд виходив при відхиленні доводів апеляційної скарги прокурора, тому вона не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Крім цього, прокурор у касаційній скарзі зазначає про безпідставність виправдання ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку з тим, що після використання бирка втрачає ознаки офіційного документа, оскільки використання бирки свідчить лише про неможливість її повторного використання.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що апеляційну скаргу судом було розглянуто формально, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування положень ч. 4 ст. 358, частин 2, 4 ст. 246 КК України.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, у якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Захисник та виправданий в судовому засіданні заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Захисник та виправданий в судовому засіданні заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За частиною першою цієї статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України. У певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до положень статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду є рішенням суду вищого рівня стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, яке перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали, зокрема, зазначається короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Усі доводи, що містяться в апеляційних скаргах, мають бути проаналізовані з урахуванням наявних у справі доказів з тим, щоб жоден з них не залишився нерозглянутим. Однак цих законодавчих вимог апеляційний суд не дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, виправдовуючи ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 358 КК України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Тимчасової інструкції з електронного обліку продукції лісозаготівель, лісопилення і деревообробки на підприємствах Держлісництва лісових ресурсів України, затверджених наказом Держлісництва М202 від 27.06.2012, бирка - це спеціалізований засіб маркування деревини, виготовлений зі стійкого пластику з нанесенням захищеним від підробки номером та відповідним йому штрихкодом. Бирки вважаються використаними після реалізації деревини, маркованої ними.
На підставі цього, суд дійшов висновку, що бирки, якими маркується деревина, використовуються тільки на підприємствах Держлісагентва країни для зберігання на території лісових господарств та транспортування деревини від них до покупців, і саме на цій стадії засвідчують законність її походження, після прийняття цієї деревини обвинуваченим втрачають будь-які ознаки, притаманні офіційному документу, та вважаються використаними.
Не погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, прокурор в апеляційній скарзі зазначав, що використання бирки свідчить не про втрату нею ознак офіційного документу, а про те, що вказана бирка більше не може бути використана в господарській діяльності. При цьому ознаки, притаманні офіційним документам, у бирки не втрачають своє значення внаслідок використання і містять в собі інформацію про певний факт, що був у минулому.
Суд апеляційної інстанції, належним чином цих доводів прокурора не перевірив, формально погодився з висновками суду першої інстанції вказавши, що після використання бирка втрачає ознаки, притаманні офіційному документу.
Приміткою до ст. 358 КК України визначено, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 15 лютого 2021 року (справа № 727/5768/18; провадження № 51-1328кмо19) визначила, що для визнання документа офіційним він має відповідати таким ознакам: 1) його має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції; 2) він повинен мати визначену законом форму та містити належні реквізити; 3) зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер (підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків) чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності.
Однак, перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора і погоджуючись з висновками суду першої інстанції про втрату биркою ознак офіційного документу після її використання, апеляційний суд не вказав, які конкретно ознаки офіційного документу втрачаються биркою після її використання і з яких підстав.
Крім цього, прокурор у своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення, допущені, на його думку, при дослідженні доказів судом першої інстанції, просив повторно дослідити окремі докази та допитати свідків. Зокрема, крім іншого, прокурор зазначав, що показання допитаного місцевим судом свідка ОСОБА_8 взагалі не були викладені у вироку суду першої інстанції і їм не було надано оцінки (т.11 а.с. 6).
Однак, апеляційний суд, відмовивши у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів, формально вказав, що підстав для такого дослідження немає, й що апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів судом першої інстанції. При цьому апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції правильно оцінив показання допитаного свідка ОСОБА_9 . Однак, показання свідка ОСОБА_9 , який був допитаний судом першої інстанції в судовому засіданні 09 грудня 2022 року (т. 10, а.с. 105-106), взагалі не викладені у вироку суду першої інстанції, оскільки у вироку відображені покази іншого свідка з аналогічним прізвищем ОСОБА_10 .
За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою, допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону в силу положень ст. 412 КПК України є істотними, а висновки апеляційного суду щодо обґрунтованості вироку місцевого суду, зокрема в частині правильного застосування положень закону України про кримінальну відповідальність, є передчасними.
У зв`язку з цим, касаційну скаргу прокурора потрібно задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати у зв`язку з невідповідністю її вимогам ст. 419 КПК України, з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Під час апеляційного перегляду потрібно усунути зазначені порушення, повно та всебічно перевірити доводи поданої на вирок апеляційної скарги з урахуванням наведених у цій постанові доводів й постановити рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 412, 419, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд