«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Для правильного застосування ст. 79 КК суд має встановити не лише факт наявності на утриманні жінки дитини віком до семи років, але й дати належну оцінку тяжкості та обсягу вчинених суспільно небезпечних діянь, всім даним про особу обвинуваченої, з’ясувати, чи сприяє її спосіб життя забезпеченню інтересів дитини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5586»
«Умова настання кримінальної відповідальності за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень за ст. 426-1 КК. Відсутність ідеальної сукупності у ст. 426-1 КК і ст. 119 КК Кримінальна відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (ст. 426-1 КК) настає за умови, що дії військової службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов’язані з її владними чи службовими повноваженнями. Якщо такого зв’язку не встановлено, то дії засудженого за наявності для того підстав можуть кваліфікуватися за іншими статтями Особливої частини КК. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (ст. 426-1 КК) та вбивство через необережність (ст. 119 КК) не можуть утворювати ідеальну сукупність кримінальних правопорушень з огляду на їх різну форму вини, визначену законодавцем. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9613»
«Кваліфікація. Розмежування сексуального насильства (ст. 153 КК) від розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК) Кримінальні правопорушення, передбачені ст. 153 «Сексуальне насильство» та ст. 156 «Розбещення неповнолітніх» КК, розмежовуються за ознаками об’єктивної сторони, зокрема за вчиненням чи невчиненням насильницьких дій сексуального характеру. Для кваліфікації дій винного за ст. 153 КК необхідно встановити, чи були вчинені щодо потерпілої особи будьякі насильницькі дії, чи мали ці дії сексуальний характер та чи були вони вчинені без добровільної згоди потерпілої, крім випадку, якщо вони були вчинені щодо малолітньої особи незалежно від її добровільної згоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9374»
«Щодо застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення (16.03.2018) Датою введення в дію положень, вказаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, є 16.03.2018. Пункт 10 ч. 1 ст. 284 КПК застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР із 16.03.2018, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9869»
«Відсутність провокації при приєднанні правоохоронців до вже розпочатого злочину За обставин коли стосовно осіб проводились НСРД в іншій справі за фактом отримання ними систематичної неправомірної вигоди в ході яких виявлено факт вимагання неправомірної вигоди у свідка і ця оперативна інформація була використана, а свідку запропоновано співпрацю для викриття і він написав заяву про злочин, то це беззаперечно не свідчить про те, що цього свідка фактично змусили до співпраці з органами досудового розслідування. В цьому випадку провокація злочину була відсутня, так як свідок спілкувався з працівником УВБ після надання на вимогу виправданих частини неправомірної вигоди у розмір 500 грн. Тому твердження сторони захисту, що поведінка працівників УВБ підбурювала виправданих до вчинення злочину, є помилковим, оскільки правоохоронні органи як би «приєдналися» до злочину, який особи вже почали вчиняти без будь-якої участі з їхнього боку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14803»
«Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про скасування постанови прокурора про доручення здійснювати досудове розслідування іншому органу, можливість ухвалення якої прямо не передбачена КПК Ухвала слідчого судді про скасування постанови прокурора про доручення здійснювати досудове розслідування іншому органу не передбачена КПК та підлягає апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9468»
«Неможливість ґрунтування висновку суду про надходження обвинувального акта у кримінальному провадженні з порушенням строків визначених ст. 219 КПК, на дослідженні лише відомостей із витягів з ЄРДР та реєстру матеріалів досудового розслідування Висновок суду про надходження обвинувального акта у кримінальному провадженні з порушенням строків, визначених ст. 219 КПК, не може ґрунтуватися на дослідженні лише відомостей із витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань та реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9427»
«Щодо встановлення стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування приналежності підозрюваного до переліку спеціальних суб’єктів, щодо яких згідно зі ст. 480 КПК здійснюється особливий порядок к/п, зокрема чи є він адвокатом Під час здійснення досудового розслідування на сторону обвинувачення покладено тягар встановлення, чи належить підозрюваний до переліку спеціальних суб’єктів, щодо яких згідно зі ст. 480 КПК здійснюється особливий порядок кримінального провадження, зокрема чи є він адвокатом. Слідчий місцевої прокуратури не є особою, уповноваженою на повідомлення про підозру адвокату. За відсутності належного повідомлення про підозру наступне складання обвинувального акта стосовно адвоката є необґрунтованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9596»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?