«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Про належність протоколу пред'явлення особи для впізнання, у випадку знайомства потерпілого з обвинуваченим Сам по собі факт знайомства потерпілого з обвинуваченим не може бути підставою для визнання протоколу пред'явлення особи для впізнання неналежним доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9958»
«Неможливість звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК через відеозвернення потерпілого в якому він стверджує, що не має претензій до обвинуваченого, а також про примирення Враховуючи те, що примирення обвинуваченого з потерпілим належить розуміти як акт прощення в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів, суд при з’ясуванні думки потерпілого має впевнитися у добровільності його позиції та роз’яснити йому правові наслідки звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Відеозвернення потерпілого, надане стороною захисту під час апеляційного розгляду, в якому він стверджує, що не має претензій до обвинуваченого, який порушив правила дорожнього руху, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження, а також про примирення з обвинуваченим, саме по собі не може бути підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК та не свідчить про те, що суд, який прийняв рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, переконався в добровільності позиції потерпілого, а також роз’яснив йому правові наслідки такого звільнення. Відеозвернення потерпілого у цьому провадженні не може бути розцінене ані як показання, оскільки показання в суді надаються в усній формі (ч. 1 ст. 23 КПК) та при безпосередній участі, а у разі неможливості безпосередньої участі - у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (ст. 336 КПК), ані як документ, оскільки інформація, яка міститься в ньому, з огляду на зазначене вище, є недостатньою для встановлення судом обставин, передбачених ст. 46 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9877»
«Про можливість проведення обшуку службового кабінету без дозволу слідчого судді Службовий кабінет сам по собі не може вважатися житлом або іншим володінням. Якщо обшук проводиться у службовому кабінеті слідчого, який був наданий для виконання його службових обов'язків, а слідча дія головним чином зводилася до огляду самого засудженого, його одягу і вмісту його кишень, а також інших предметів, розташованих у кабінеті за допомогою технічних пристроїв і була спрямована на виявлення речовини, нанесеної на купюри, що були передані засудженому перед цим, то такий огляд жодним чином не стосується будь-яких елементів кабінету, де могли зберігатися особисті речі чи документи засудженого, у разі чого могло б виникнути питання про порушення прав засудженого з погляду «розумного очікування конфіденційності», а тому проведення слідчої дії не вимагало дозволу суду, передбаченого ст. 235 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9646 Наслідки невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване проведення НСРД, через їх нерозсекречення з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора Суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. Сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора. Якщо апеляційний суд не вбачав підстав для зняття грифу «таємно» з ухвал слідчого судді, які стали підставою для проведення НСРД, у зв’язку з чим ці процесуальні документи не надавались ні стороні обвинувачення, ні на запит суду першої інстанції, оскільки цих матеріалів у сторони обвинувачення не було і не могло бути у розпорядженні, то зазначене виключає можливість виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК і застосування санкції, передбаченої ч. 12 цієї статті. Перш ніж зробити висновок про допустимість або недопустимість доказів, здобутих у результаті проведення оперативно-розшукових заходів у кримінальному провадженні, апеляційний суд має з’ясувати, чи вживалися стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування заходи, спрямовані на розсекречення вказаних документів з метою надання їх стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК, і чи були вони розсекречені вже після звернення прокурора до суду з обвинувальним актом з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11879»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК, без встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки та доказів того, що такі дії вчинив саме обвинувачений Встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки та відсутність доказів того, що такі дії вчинив саме обвинувачений, унеможливлюють кваліфікацію його дій за ст. 197-1 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9880»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?