«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Забезпечення судом обов’язкової участі захисника на всіх стадіях кримінального провадження Реалізація положень кримінального процесуального закону про обов'язкову участь у кримінальному провадженні захисника є необхідною для здійснення захисту особи на усіх передбачених законом стадіях кримінального провадження, зокрема після набрання вироком законної сили. На відповідній стадії провадження застосовуються, зокрема, передбачені ст. 324 КПК правові наслідки неявки в судове засідання захисника, участь якого є обов'язковою, зокрема, суд зобов'язаний вжити заходів для прибуття захисника та його участі у провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3100»
«Прокурор як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Прокурор, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, є працівником правоохоронного органу з огляду на положення Законів України «Про прокуратуру», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та КПК. При цьому основним критерієм віднесення певного органу до категорії правоохоронних є його функціональне призначення, а саме визначений напрям діяльності щодо охорони прав людини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7843»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилося, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6871»
«Відшкодування процесуальних витрат у разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов’язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7462»
«Визнання положень п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК неконституційними. Наслідки виключення з КК ст. 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації». Положення кримінального процесуального закону про закриття кримінального провадження «в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою» втратили чинність як неконституційні і застосуванню не підлягають з огляду на положення ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України». Зважаючи на те, що Законом № 1074-ІХ (набрав чинності 30.12.2020) з КК виключено ст. 366-1 «Декларування недостовірної інформації» і втрата чинності законом про кримінальну відповідальність, який раніше визнавав це діяння кримінальним правопорушенням, робить подальше кримінальне провадження безпредметним, Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2022 № 3-р(II)/2022, яким визнано неконституційним п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК, не містить домінант, які унеможливлюють застосування інших положень ч. 1 ст. 284 КПК у їхньому взаємозв’язку з приписами ч. 7 цієї статті, що визначають порядок завершення кримінального провадження; кримінальне провадження щодо особи, яка обвинувачувалася стороною обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК, підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, що узгоджується з положеннями статей 2, 5 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7645»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
«Кваліфікація дій особи, яка вчиняє кримінальне правопорушення з неконкретизованим умислом. Обставини, що свідчать про наявність неконкретизованого умислу. Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення з неконкретизованим умислом, то її дії слід кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, в якій передбачається відповідальність за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно. Про наявність неконкретизованого умислу в обвинуваченої на спричинення шкоди здоров’ю потерпілого свідчить, зокрема, наявність конфлікту. Такі обставини свідчать про те, що обвинувачена розраховувала на особливо вразливу дію пневматичної зброї і такі можливі неконкретизовані наслідки, як поранення потерпілого, від якого його здоров’ю буде спричинена шкода, і хоча не бажала, але свідомо припускала такі наслідки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7497»
«Призначення покарання у виді позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК, у розмірі, наближеному до мінімального, передбаченого санкцією Призначення основного покарання у виді позбавлення волі засудженому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК, у розмірі, наближеному до мінімального, передбаченого санкцією зазначеної частини статті, не є м’яким з урахуванням, зокрема, конкретних обставин події та посткримінальної поведінки обвинуваченого, а саме беззастережне визнання ним своєї вини, надання зізнавальних показань, подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, неодноразове вибачення перед потерпілими та їх родичами, добровільне часткове відшкодування шкоди, завданої потерпілим внаслідок вчиненого злочину тощо. Окрім того, судом хоча й було обґрунтовано визнано обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння, однак згідно зі встановленими судом даними вміст у його крові алкоголю відповідав незначному, легкому ступеню сп’яніння, а потерпілим було відомо, що вони з дітьми, у кількості, яка переважає дозволену кількість пасажирів у цьому транспортному засобі, сідають в автомобіль до водія, який вживав алкогольні напої. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7492 Відшкодування витрат, понесених потерпілим, у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 286 КК У кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 286 КК відшкодуванню підлягають витрати, понесені потерпілим на спорудження надгробного пам’ятника потерпілій, загиблій у результаті вчинення цього кримінального правопорушення, які належно підтверджені документами, зокрема договором купівлі-продажу та накладними. При визначенні розміру вказаних витрат такий критерій, як вартість стандартних пам’ятників і огорож у цій місцевості, визначений у постанові правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.10.2008 № 45 «Про витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», є неприйнятним у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 286 КК з огляду на те, що ця постанова підлягає застосуванню для визначення розміру витрат на поховання лише в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7629 Обставини, за наявності яких у роботодавця виникає обов’язок відшкодувати шкоду, завдану його працівником іншим особам (ч. 3 ст. 286 КК) Обов’язок роботодавця відшкодувати шкоду, завдану її працівником іншим особам настає лише за сукупності таких обставин, як наявність трудових відносин між працівником, з вини якого заподіяно шкоду, та роботодавцем, а також заподіяння шкоди особою у зв’язку з виконанням трудових відносин. Солідарна відповідальність роботодавця виключається, якщо його працівник, який перебував у трудових відносинах із відповідним роботодавцем, шляхом використання службового транспортного засобу в позаробочий час без достатніх на те правових підстав вчинив ДТП, що кваліфікується за ч. 3 ст. 286 КК, а в матеріалах кримінального провадження немає доказів неналежного контролю з боку роботодавця за користуванням обвинуваченим автомобілем у власних цілях поза робочим часом та систематичності такого користування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7631 Відсутність у суду права встановлювати наявність чи відсутність інших осіб, які мають право пред’явити цивільний позов до відповідача (ч. 3 ст. 286 КК) Суд розглядає цивільний позов у кримінальному провадженні за правилами, визначеними кримінальним процесуальним законом, та неуповноважений встановлювати наявність чи відсутність інших осіб, котрі мають право пред’явити цивільний позов до відповідача. Відсутність інформації про інших утриманців, як і відмов на користь тих утриманців, які мають право на відшкодування шкоди, не може бути перешкодою для реалізації права потерпілих, які звернулися з позовом про відшкодування шкоди в межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 286 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7632 Вирішення питання про стягнення матеріальної шкоди, завданої смертю доньки в результаті вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК, на користь її батьків, які досягли пенсійного віку. Належне підтвердження витрат на лікування потерпілої. Надані потерпілою фіскальні чеки, відповідно до яких період придбання ліків та медичних препаратів збігається з періодом проходження нею лікування, а види ліків і їхні назви вказують на те, що ці ліки могли використовуватися для лікування травм, отриманих потерпілою внаслідок ДТП, свідчать про належне підтвердження витрат на лікування потерпілої, що підлягають стягненню у кримінальному провадженні за ст. 286 КК. Для вирішення питання про стягнення матеріальної шкоди, завданої смертю доньки в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК, на користь її батьків, які досягли пенсійного віку, встановлення факту їх проживання однією сім’єю разом із загиблою донькою до моменту вчинення кримінального правопорушення, не є обов’язковим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7633»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?