«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 297 КК Наруга як суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 297 КК, – це вияв неповаги до пам’яті покійного, глум над трупом, який може проявлятися, окрім іншого, у розчленуванні чи знищенні тіла (останків, праху) померлого. Знищення обвинуваченими трупа шляхом підпалу свідчить про їхнє байдуже ставлення до права людини на поховання її тіла, усвідомлення ними того, що своїми діями вони зневажають пам’ять про померлу особу, виявляють зневагу до суспільних та релігійних принципів і традицій у ритуальній сфері. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8008»
«Умови настання кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 136 КК Кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 136 КК може наставати лише в тому випадку, коли сукупністю доказів у кримінальному провадженні доведено, що смерть потерпілого настала саме через ненадання йому допомоги, невжиття обвинуваченим відповідних заходів та неповідомлення про стан потерпілого закладу охорони здоров’я. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7857»
«Вирішення судом питання щодо допустимості доказів у разі недотримання прокурором, який є процесуальним керівником, строку, передбаченого ч. 7 ст. 214 КПК Вирішуючи питання про допустимість доказів, отриманих у результаті процесуальних дій і процесуальних рішень, що були здійснені, ухвалені прокурором, який є процесуальним керівником, із порушенням строку передачі матеріалів до органу досудового розслідування, визначеного в ч. 7 ст. 214 КПК, суд повинен урахувати тривалість такого порушення, обсяг і характер вчинених дій та ухвалених рішень. Недотримання строку, передбаченого ч. 7 ст. 214 КПК, не є безумовною підставою для визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі таких процесуальних дій і рішень прокурора. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7852»
«Встановлення наявності мети як ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, у разі одержання неправомірної вигоди для третіх осіб Зловживання владою або службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди може бути вчинено як в інтересах службової особи, так і в інтересах третіх осіб, що обумовлює встановлення наявності мети як ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення в разі одержання неправомірної вигоди для третіх осіб як за ч. 1, так і за ч. 2 ст. 364 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7869»
«Надання апеляційним судом у судовому рішенні мотивованої відповіді не на всі доводи, що містилися в апеляційній скарзі, є істотним порушенням вимог КПК Надання апеляційним судом у судовому рішенні мотивованої відповіді не на всі доводи, що містилися в апеляційній скарзі та стосувалися відсутності належних і допустимих доказів на обґрунтування винуватості особи у вчиненні злочинів, зосередження уваги виключно на висновках, викладених у вироку, формальне перерахування доказів, показань свідків і документів, зазначених у ньому, які оспорювалися разом з висновком місцевого суду, залишення без розгляду доводів, що містилися у доповненнях до апеляційної скарги обвинуваченого, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3368»
«Тотожність зворотів «призначати слідчого» та «визначати слідчого». Процесуальна форма рішення щодо призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, та старшого цієї групи. Термінологічні звороти «призначати слідчого» та «визначати слідчого» є синонімами, а тому їх зміст у тексті КПК є тотожним. Процесуальне рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні, визначення старшого цієї групи, який керуватиме діями інших слідчих, повинно мати форму постанови. Таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6479 Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилося, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6871»
«Надання апеляційним судом юридичної оцінки діям обвинуваченого за ч. 1 ст. 210 КК під час нового розгляду кримінального провадження Під час нового розгляду кримінального провадження апеляційний суд повинен надати правильну юридичну оцінку діям обвинуваченого за ч. 1 ст. 210 КК з огляду на те, що нецільове використання службовою особою бюджетних коштів може мати місце в разі перерахування освітньої субвенції, що була виділена з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, котрі проживають у сільській місцевості, якщо завідомо для службової особи придбані автобуси не відповідають національному стандарту України та нормативним документам Міністерства освіти і науки України про затвердження технічної специфікації шкільних автобусів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7863 Кваліфікація дій особи за ст. 364 КК. Невиконання службовою особою обов’язку перевірити товар, зазначений у тендерній документації, щодо відповідності вимогам національного стандарту Для кваліфікації за ст. 364 «Зловживання владою або службовим становищем» КК необхідно встановити, що діяння службової особи зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона виконала чи виконала неналежним чином, входять у коло її службових обов’язків. Невиконання службовою особою обов’язку перевірити товар, зазначений у тендерній документації, щодо відповідності вимогам національного стандарту, що є однією з основних умов договору поставки цього товару, може свідчити про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, за умови встановлення інших обов’язкових ознак. Відсутність у службової особи, яка підписала договір поставки товару неналежної якості, технічної освіти, наявність якої не є умовою зайняття посади, покладення обов’язків та надання відповідних повноважень, не виключає наявності в її діях ознак зловживання владою або службовим становищем. Належне виконання такого обов’язку передбачає, зокрема, залучення фахівців відповідної галузі знань та отримання висновків щодо відповідності транспортних засобів умовам оголошених відкритих торгів, відображеним у документах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7867 Мотиви вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК Попри відсутність у диспозиціях ст. 364 КК вказівки на мотиви зловживання владою або службовим становищем аналіз логічної структури цієї норми та системний спосіб тлумачення, а також правова природа корупційних кримінальних правопорушень указують на те, що мотивами вчинення кримінального правопорушення, метою якого є одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, як за ч. 1, так і за ч. 2 ст. 364 КК є протиправні інтереси (службової особи чи третіх осіб, зокрема корисливі), які самостійного кримінально-правового значення (відокремлено від мети вчинення кримінального правопорушення) для кваліфікації вчиненого не мають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7868 Встановлення наявності мети як ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, у разі одержання неправомірної вигоди для третіх осіб Зловживання владою або службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди може бути вчинено як в інтересах службової особи, так і в інтересах третіх осіб, що обумовлює встановлення наявності мети як ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення в разі одержання неправомірної вигоди для третіх осіб як за ч. 1, так і за ч. 2 ст. 364 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7869 Акт приймання-передачі товару, який посвідчує факти, що мають юридичне значення, як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК. Суб’єкт складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК. Акт приймання-передачі товару, який посвідчує факти, що мають юридичне значення, а саме підтвердження переходу права власності на цей товар до покупця, та має всі необхідні реквізити, є офіційним документом, а отже предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК. Для кваліфікації за ст. 366 КК не має значення, хто саме готував і заповнював акт приймання-передачі товарів неналежної якості до його підписання службовою особою. Службова особа, яка його оформила, підписала й засвідчила печаткою, надає йому юридичного значення, а тому є суб’єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7870 Відображення в змісті обвинувального акта того, що особа «підозрюється», а не «обвинувачується» Відображення в змісті обвинувального акта того, що особа «підозрюється», а не «обвинувачується» у вчиненні кримінального правопорушення, не є виключною підставою для сумнівів у конкретності й обґрунтованості висунутого обвинувачення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7918»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?