ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
захисника ОСОБА_11,
засудженої ОСОБА_1 ,
розглянув у викритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - ОСОБА_11 на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170330000393, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , такої, що судимості не мала, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК)
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 125 КК до покарання у виді штрафу на прибуток держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Ухвалено запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не застосовувати.
Як установлено судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
06 вересня 2019 року о 19:30 ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 на земельній ділянці ОСОБА_2 , в ході сварки з ОСОБА_3 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, взявши обома руками за держак лопату, нанесла останньому один удар металевою частиною лопати по голові, чим спричинила потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року вказаний вирок суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що апеляційний суд, як і суд першої інстанції, не обґрунтували винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, не зазначили в судових рішеннях, чому тілесні ушкодження не могли були бути отримані потерпілим внаслідок падіння з висоти власного зросту не зважаючи на те що, така обставина повністю не виключається експертом, або чому такі тілесні ушкодження йому не міг нанести чоловік засудженої, який також знаходився на місці конфлікту увесь час, про що наголошувала сторона захисту як в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі.
Також, апеляційним судом не спростовано доводи сторони захисту, які наведені у апеляційній скарзі, зокрема:
- щодо ненадання оцінки порушенню суду першої інстанції вимог статті 290 КПК;
- не взято до уваги правовий висновок Верховного Суду у постанові №161/19398/17, у зв`язку з чим захисник вважає, щовідмова від підтримання обвинувачення з боку прокурора не мала місце у кримінальному провадженні, то відповідно, потерпілий ОСОБА_3 не мав права заявляти відповідне клопотання;
- не надано відповіді на аргумент сторони захисту, щодо сумнівності свідчень свідка ОСОБА_4 , яка є дружиною потерпілого, зважаючи на її родинні зв`язки із потерпілим, а саме чому свідчення даного свідка є належними та допустимими у даному кримінальному провадженні;
- не спростовано аргументи захисту щодо інших доказів, які покладені в основу обвинувального вироку, зокрема показів свідка ОСОБА_5 , який нічого конкретного з приводу кримінального правопорушення не повідомив;
- не надано оцінки аргументу сторони захисту щодо необґрунтованого покладення в основу обвинувального вироку протоколу слідчого експерименту;
- апеляційний суд, окрім ухилення від аналізу доводів апеляційної скарги і її розгляду, відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту щодо повторного дослідження доказів у справі.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженої та захисника, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі статтею 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскільки ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК.
Відповідно до статті 419 КПК у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, крім іншого, зазначаються короткий зміст вимог апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала, а також мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. Крім того, при залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та змісту ухвали апеляційного суду, сторона захисту подала апеляційну скаргу, в якій вказувалося на порушення судом першої інстанції норм процесуального закону, необ`єктивність дослідження доказів, порушення вимог закону при допиті свідка, тощо.
Зокрема в апеляційній скарзі були викладені вимоги щодо відсутності оцінки судом першої інстанції вимог статті 290 КПК, а такожне взято до уваги правовий висновок Верховного Суду у постанові №161/19398/17, у зв`язку з чим захисник вважає, що відмова від підтримання обвинувачення з боку прокурора не мала місце у кримінальному провадженні, то відповідно, потерпілий ОСОБА_3 не мав права заявляти відповідне клопотання; сумнівність свідчень свідка ОСОБА_4 , яка є дружиною потерпілого, зважаючи на її родинні зв`язки із потерпілим; сумнівні докази, які покладені в основу обвинувального вироку, зокрема показання свідка ОСОБА_5 , який нічого конкретного з приводу кримінального правопорушення не повідомив; не перевірена належність, як доказу - протокол слідчого експерименту; неаргументована відмова у задоволенні клопотання сторони захисту щодо повторного дослідження доказів по справі.
Залишаючи вирок суду першої інстанції без зміни, апеляційний суд обмежився тим, що вказав про безпідставність доводів апеляційної скарги захисника, а в обґрунтування апеляційних доводів, суд лише зазначив, що доказів на спростування висновків суду першої інстанції в апеляційних скаргах не наведено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
При цьому в порушення вимог статті 419 КПК суд належним чином не виклав доводів апеляційної скарги, тобто вибірково їх зазначив у своєму рішенні.
З наведеного слідує, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу сторони захисту, формально виклав наведені в них доводи, не перевірив їх, не провів ретельного аналізу й оцінки доказів, на які посилався захисник, завдань кримінального провадження закріплених у статті 2 КПК не виконав, а тому постановлена ухвала не може вважатися такою, що відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог процесуального закону при перегляді вироку суду, то колегія суддів не переглядає доводи захисника щодо вироку суду.
Таким чином касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438 Кримінального процесуального кодексу України, Суд