«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з незазначенням в ухвалі про надання дозволу на обшук необхідної інформації Під час вирішення питання про санкціонування обшуку житла стандарт доказування – «достатня підстава» є значно нижчим порівняно з такими 20 Рішення, внесені до ЄДРСР станом на 01 січня 2025 року Дайджест судової практики ВП ВС у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності ВРП стандартами, як «поза розумним сумнівом» (що застосовується під час розгляду кримінального провадження по суті) і «обґрунтована підозра» (за яким доводиться наявність підстав піддавати конкретну особу заходам забезпечення кримінального провадження). Зокрема, для надання відповідного судового дозволу закон не вимагає існування обґрунтованої підозри власника чи іншого володільця житла у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, у слідчого судді відсутній обов’язок вказувати в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку чіткий перелік речей, документів або інших відомостей, які б давали змогу ідентифікувати предмет майбутнього обшуку, та які саме речі, предмети, документи, знаряддя чи інше майно мають намір відшукати слідчі. Відтак відсутність в особи будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні та незазначення слідчим суддею в ухвалі про надання дозволу на обшук даних про причетність цієї особи до відповідного кримінального правопорушення, а також ненаведення в ухвалі чіткого переліку речей або документів за умови, що вона з достатнім ступенем конкретизації встановлює межі дозволених дій правоохоронних органів шляхом окреслення предмета майбутнього обшуку, не є обставинами, що свідчать про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13510»
«Суб’єктивна сторона хуліганства. Дії особи, які свідчать про намір саме на зупинення конфлікту, а не вчинення їх з хуліганських спонукань. Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства, при цьому неповага, має бути явною, тобто очевидною, безсумнівною як для винної особи, так і для очевидців його дій. Дії особи, яка не брала безпосередньої участі у конфлікті, що виник між двома групами людей, проте намагалася його припинити шляхом здійснення пострілу угору з вогнепальної зброї, при цьому зброя на вказаних осіб не направлялася та висловлювалася вимога на припинення бійки, свідчать про намір саме на зупинення конфлікту, а не вчинення їх з хуліганських спонукань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6856 Відсутність прокурора у судовому засіданні, в якому судом було надано останнє слово обвинуваченому Якщо у судове засідання, в якому судом було надано останнє слово обвинуваченому, не з’явився прокурор, однак з аудіозапису судового засідання вбачається, що обвинувачений під час свого виступу з останнім словом не вказав на нові обставини, які мали б істотне значення у кримінальному провадженні, то це не є підставою для відновлення з’ясування обставин та відкладення судового засідання для явки прокурора. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6862 Мотив хуліганства (ст. 296 КК) Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Наміри вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони здебільшого позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов’язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13316»
«Ухвалення апеляційним судом рішення, відмінного за змістом від рішення місцевого суду, яким погіршується становище засудженого у зв’язку з перекваліфікацією дій останнього на більш тяжкий злочин Якщо в апеляційній скарзі порушується питання про невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, то апеляційний суд повинен детально перевірити матеріали провадження. Ухвалюючи рішення, відмінне за змістом від рішення місцевого суду, яким погіршується становище засудженого в зв’язку з перекваліфікацією дій останнього на більш тяжкий злочин, апеляційний суд не може обмежитися дослідженням меншої сукупності доказів порівняно з тією сукупністю, яку дослідив місцевий суд. Надання апеляційним судом іншої оцінки доказам, які він не досліджував безпосередньо суперечить вимогам кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6867»
«Підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача (ст. 77 КПК) Положення ст. 77 КПК передбачають підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача і розширеному тлумаченню не підлягають. Обмеження, передбачені ст. 77 КПК, не поширюються на оперативних працівників, які під час виконання доручень прокурора, слідчого, дізнавача користуються повноваженнями слідчого, та проводять слідчі (розшукові) дії або негласні слідчі (розшукові) дії Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6851»
«Про відсутність права доручати проведення обшуку оперативним підрозділам Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6665»
«Кваліфікація дій за ст. 409 КК у разі симуляції військовослужбовцем хвороби з метою ухилення від військової служби Якщо військовослужбовець удає наявність у нього хвороби, яка не підтверджується належними медичними документами, з метою ухилення від військової служби слід визнавати симуляцією хвороби та кваліфікувати відповідні дії за ст. 409 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6920»
«Щодо об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння –незаконне зайняття рибним, звіриними або іншим водним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками. В діях особи відсутній склад кримінального проступку, передбачений ч. 1 ст. 249 КК, якщо в обвинувальному акті не наведено жодного обґрунтування заподіяння істотної шкоди, експертиза для визначення розміру шкоди, заподіяної довкіллю, не проводилась, а управління державного агентства рибного господарства вказало на те, що шкода, завдана незаконним виловом 6 товстолобиків не істотна Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11625»
«Встановлення факту перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК Перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, має бути встановлено шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, які є у кримінальному провадженні, зокрема, й на підставі показань свідків. Визнання недопустимими окремих доказів (наприклад, висновку експерта) не є процесуальною перешкодою для того, щоб вважати вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6701»
«З ВІДСТУПОМ! Допустимість протоколу НСРД складеного поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом. ОП ККС відступила від позиції, викладеної у постанові ККС ВС від 19.07.2022 у справі № 758/14965/14-к, щодо оцінки недотримання приписів ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9868»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?