«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Рішення КСУ про визнання неконституційними окремих положень КПК як виключна обставина. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними окремих положень КПК є виключною, а не нововиявленою обставиною (п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК). Відповідно до ч. 3 ст. 459 КПК встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, що було застосовано судом при вирішенні справи є виключною, а не нововиявленою обставиною, у зв’язку із чим заява засудженого не могла вважатися такою, що оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК, саме в частині вимог щодо зазначення нововиявлених обставин (нововиявленої обставини). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2838»
«Істотне порушення вимог КПК при проголошенні судом після виходу з нарадчої кімнати лише вступної та резолютивної частин вироку Проголошення судом після виходу з нарадчої кімнати лише вступної та резолютивної частин вироку є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2829»
«Поновлення судового розгляду після виходу суду з нарадчої кімнати Вихід суду з нарадчої кімнати і поновлення судового розгляду не суперечить загальним засадам кримінального провадження, оскільки оцінка доказів здійснюється саме в нарадчій кімнаті, а за наявності об’єктивних суперечностей, які впливають на вирішення питання щодо винуватості особи, усунути їх можливо лише в результаті відновлення судового розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1462»
«Дії суду під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia». Належне повідомлення обвинуваченого про наявність кримінального провадження стосовно нього. Під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia» суду належить перевіряти, чи вжив орган досудового розслідування всіх належних заходів для вручення підозрюваному повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Обвинувачений вважається таким, що був належним чином повідомлений про наявність кримінального провадження стосовно нього та мав можливість отримувати інформацію щодо часу й місця судового розгляду кримінального провадження, якщо відповідні повістки було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Крім того, обвинувачений також мав можливість узяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якби мав таке бажання, однак для захисту інтересів обвинуваченого державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7666»
«Визнання співучасником розбійного нападу особи, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров’я, однак у межах домовленості вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого Співучасником розбійного нападу визнається особа, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров’я, однак у межах домовленості з іншим співучасником вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3312»
«Відсутність статусу підозрюваного у випадку неналежного проведення процедури повідомлення про підозру особі, щодо якої має здійснюватися особливий порядок кримінального провадження За відсутності належно проведеної процедури повідомлення про підозру особі, щодо якої має здійснюватися особливий порядок кримінального провадження, така особа статусу підозрюваної не набуває, а всі наступні етапи кримінального провадження стосовно неї вважаються такими, що відбулися з порушенням норм КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3071»
«Обставини, що свідчать про наявність умислу на збут наркотичного засобу, психотропної речовини, їх аналогу або прекурсору (ст. 307 КК) Великий або особливо великий розмір наркотичного засобу, психотропної речовини їх аналогу або прекурсору, спосіб упакування та розфасування відповідної речовини може свідчити про наявність в особи умислу на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наявності й інших достатніх, взаємопов’язаних між собою доказів, які в сукупності вказують на те, що особа мала умисел на збут цих речовин (зокрема, поведінка суб’єкта злочину, дані про те, що особа сама не вживає наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а виготовляє та зберігає їх). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/367»
«Тлумачення словосполучення «те саме діяння» в контексті ч. 2 ст. 194 «Умисне знищення або пошкодження майна» КК Словосполучення «те саме діяння», яке використовується в диспозиції ч. 2 ст.194 КК, указує на те, що до діяння в цій статті слід відносити тільки знищення (пошкодження) майна, а шкода у великих розмірах є наслідком, який виступає криміноутворюючою ознакою лише для ч.1 ст.194 КК і не є необхідною для кваліфікації за ч.2 цієї статті. При кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч.2 ст.194 КК) не має правового значення розмір спричиненої майнової шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/82»
«Виправдання особи за ч. 3 ст. 135 КК (відсутній причинний зв`язок між діями обвинуваченої та настанням смерті потерпілого) Якщо смерть малолітньої особи, яка внаслідок психічного захворювання перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, настала після залишення її без нагляду медичною сестрою для того, щоб виконати законне розпорядження безпосереднього керівника, однак останньою було вжито всіх заходів для забезпечення належного нагляду за психічно хворою особою, то медична сестра не підлягає відповідальності за залишення у небезпеці (ст. 135 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/687»
«Допустимість протоколу огляду житла, проведеного без ухвали слідчого судді з метою перевірки повідомлення про смерть власника житла за письмовою згодою його близьких родичів Огляд житла, проведений без ухвали слідчого судді з метою перевірки повідомлення про смерть власника житла за письмовою згодою його близьких родичів є невідкладною слідчою дією, а протокол такого огляду – допустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/863»
«Допустимість протоколу огляду у випадку незалучення понятих та спеціалістів при проведенні огляду добровільно виданого предмету При проведенні огляду добровільно виданого предмету участь понятих та спеціалістів не є обов’язковою, а тому протокол огляду не може бути визнаний недопустимим доказом на цій підставі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4207 Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Спосіб захисту прав власників майна, на яке у кримінальному провадженні накладено арешт і яке передане АРМА для здійснення заходів з управління арештованим майном Власники майна, на яке у кримінальному провадженні накладено арешт і яке передане Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління арештованим майном, не можуть звертатися з позовом про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення організації управління таким майном за правилами цивільного судочинства навіть за умови, якщо питання про скасування арешту вже розглядалося за правилами КПК України. Такі особи не позбавлені права на повторне подання клопотання про скасування арешту майна у порядку, передбаченому статтею 174 КПК України, доводячи, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, зокрема через те, що належні заходи з управління арештованим майном не вживаються, а вжиті – не забезпечують збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/455»
«Розгляд провадження без участі обвинуваченого за наявності обґрунтованого клопотання про його відкладення у зв`язку з перебуванням його в закладі охорони здоров`я чи лікуванням Розгляд кримінального провадження апеляційним судом без участі обвинуваченого, якщо у матеріалах провадження є обґрунтоване клопотання сторони захисту про відкладення розгляду у зв’язку з перебуванням обвинуваченого у закладі охорони здоров’я чи його лікуванням, суперечить принципу змагальності сторін, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1048»
«Відсутність підстав для апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА Ухвала слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Арешт майна та його передача на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі в управління АРМА, мають різні підстави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/499»
«Виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження щодо одного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб Виділення матеріалів кримінального провадження щодо одного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, ураховуючи системне тлумачення КПК, якщо всі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялися, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України, оскільки перешкоджає суду повно, об’єктивно та всебічно з’ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке б відповідало вимогам КПК та Конвенції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1056»
«Форма об’єктивної сторони та суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 191 КК (шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка привласнення та розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Обов’язковими суб’єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/81»
«Врахування висновків експерта, наданих стороною обвинувачення та стороною захисту, при встановленні складу злочину, передбаченого ст. 286 КК Суд має забезпечити стороні захисту право спростувати висновок експерта, наданий стороною обвинувачення, за допомогою іншого висновку у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у порушенні правил дорожнього руху (ст. 286 КК), оскільки висновок експерта може вплинути на остаточне рішення суду. Суд може не взяти до уваги висновок експерта за результатами експертизи, проведеної за ініціативою сторони захисту, якщо з сукупності доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження, у діях водія вбачається наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/753 Збільшення розміру витрат на правову допомогу за цивільним позовом у кримінальному провадженні Збільшення розміру витрат на правову допомогу не є зміною розміру вимог за цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином, оскільки такі витрати є одним з видів процесуальних витрат, вирішення питання щодо яких врегульовано положеннями глави 8 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4028»
«Незастосування ст. 75 КК, якщо одне з кримінальних правопорушень, за вчинення якого засуджено особу, є корупційним Якщо одне з кримінальних правопорушень, за вчинення якого засуджено особу, є корупційним, звільнення від відбування покарання, остаточно призначеного за вироком суду, не застосовується (ст. 75 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/642»
«Потрапляння у житло з метою продовження конфлікту та без мети заволодіння чужим майном. Виникнення умислу на заволодіння майном у житлі (ч. 1 ст. 186 КК) Проникнення до житла як кваліфікуюча ознака грабежу (ч. 3 ст. 186 КК) не може інкримінуватися обвинуваченому, якщо він зайшов до житла з метою продовження конфлікту, що виник між ним та потерпілим, не маючи умислу на викрадення чужого майном, проте такий умисел виник у обвинуваченого вже під час знаходження у житлі, після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3174»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?