«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність підстав для апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА Ухвала слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Арешт майна та його передача на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі в управління АРМА, мають різні підстави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/499 Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, на яке накладено арешт, шляхом передачі в управління АРМА Ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, на яке накладено арешт, шляхом передачі в управління АРМА оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/911»
«Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7835»
«Розмежування умисного вбивства і умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (спрямованість умислу, суб’єктивне ставлення до наслідків) Умисне вбивство слід відрізняти від заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за спрямованістю умислу винуватого, його суб’єктивним ставленням до наслідків своїх дій: у разі умисного вбивства настання смерті потерпілого охоплюється умислом винуватого, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/665»
«Можливість судового розгляду вимог про визнання недостовірною інформації, викладеної у довідці, отриманій від інспектора Державної аудиторської служби України під час досудового розслідування Позовні вимоги про визнання недостовірною інформації, викладеної у довідці, отриманій від інспектора Державної аудиторської служби України під час досудового розслідування та долученій до матеріалів кримінального провадження, не підлягають судовому розгляду. Доводити недостовірність інформації, зафіксованої у довідці, протиправність складання останньої, неналежність і недопустимість доказів можна виключно у кримінальному провадженні на відповідній стадії кримінального процесу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/457»
«Окремі ознаки наявності попередньої змови групи осіб, спрямованої на незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 2 ст. 289 КК) Про наявність попередньої змови групи осіб щодо незаконного заволодіння транспортним засобом (ч. 2 ст. 289 КК) може свідчити як безпосереднє вчинення співучасниками дій, спрямованих на заволодіння таким засобом, так і вчинення інших дій у межах попередньо досягнутої домовленості про спільне вчинення злочину (наприклад, сприяння у відкритті транспортного засобу, супровід цього транспортного засобу до місця зберігання). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/754 Право потерпілого надавати слідчому медичну документацію на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров`ю Потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров`ю, а слідчий зобов`язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з`ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК України належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою. Якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5562»
«Порядок розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні Велика Палата Верховного Суду підтримала власний правовий висновок щодо порядку розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні, визначивши, що процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову до обвинуваченого. Такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/432 Скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у випадку невирішення питання про розподіл процесуальних витрат Невирішення питання про розподіл процесуальних витрат не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, оскільки не є істотним порушенням вимог КПК України та не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості і призначення покарання. Це питання може вирішити відповідно до положень частини п’ятої статті 534 КПК України суд, який виніс рішення без вирішення питання про розподіл процесуальних витрат Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/433»
«Недопустимість доказів, отриманих під час допиту потерпілих у режимі відеоконференції без постановлення мотивованої ухвали та без можливості бачити осіб, які допитуються Проведення допиту потерпілих під час судового провадження у режимі відеоконференції без постановлення мотивованої ухвали та без надання можливості бачити осіб, які допитуються, є підставою для визнання доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/882»
«Відсутність підстав для спеціальної конфіскації автомобіля, який не використовувався як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ст. 249 КК Автомобіль, який не використовувався як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ст. 249 КК, не підлягає спеціальній конфіскації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/647»
«Умови застосування спеціальної конфіскації судом При застосуванні спеціальної конфіскації суд повинен не лише послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар» (критерії, визначені Європейським судом прав людини). Приймаючи рішення про застосування спеціальної конфіскації, судам слід перевіряти, чи не порушує цей захід кримінально-правового характеру вказані критерії, ураховуючи при цьому обставини кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5585»
«Юрисдикція спору щодо оскарження дій уповноважених осіб Національної поліції України щодо проведення стосовно особи превентивного поліцейського заходу, що пов’язано із досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні Оскарження дій уповноважених осіб Національної поліції України щодо проведення стосовно особи превентивного поліцейського заходу, що пов’язано із досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, належить здійснювати в межах спеціальних процедур передбачених КПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1562»
«Встановлення причинного зв'язку як ознаки складу злочину, передбаченого ст. 367 КК «Службова недбалість» Причинний зв'язок як ознака складу злочину, передбаченого ст. 367 «Службова недбалість» КК, має місце між неналежним виконанням обов’язків через несумлінне ставлення до них службової особи та спричиненням тяжких наслідків (смерті листоноші, який перевозив грошові кошти особистим транспортом без належної охорони та без засобів безпеки, під час нападу на нього з метою заволодіння грошовими коштами), якщо службова особа всупереч вимогам регулятивного законодавства України систематично не забезпечувала належної організації перевезень поштових відправлень спеціалізованим автомобільним транспортом та контроль за станом збереження поштових відправлень, хоча повинна була та мала реальну можливість це здійснювати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3081»
«Підбурювання до вчинення злочину з боку працівника правоохоронного органу, вчинене з метою подальшого викриття засудженого Підбурювання до вчинення злочину з боку працівника правоохоронного органу, вчинене з метою подальшого викриття засудженого, має місце у випадку, якщо такий працівник без дотримання вимог щодо запобігання провокації злочину спеціально залучив свідка для проведення оперативно-розшукових заходів щодо засудженого до відкриття кримінального провадження, надав свідку до першої зустрічі з засудженим спеціальні засоби прихованого аудіо-, відеофіксування подій, а також ідентифіковані помічені грошові кошти для організації їх передачі як неправомірної вигоди засудженому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/989»
«Допустимість як доказів показаннь свідків – працівників поліції, які давали показання виключно про обставини, очевидцями яких вони були безпосередньо Показання свідків – працівників поліції, які прибули за викликом на місце вчинення злочину та давали показання виключно про ті обставини, очевидцями яких вони були безпосередньо, не є показаннями з чужих слів, а тому відсутні підстави для визнання таких доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4276»
«Оцінка наявності у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку та джерела створення аварійної ситуації при кваліфікації за ст. 286 КК Для кваліфікації дій особи за ст. 286 КК судам слід виходити не лише звисновків експертів, в яких встановлено наявність причинного зв’язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування з огляду на особливості складу злочину, передбаченого у ст. 286 КК. Зокрема, оцінці підлягає наявність технічної можливості у водія уникнути наслідків злочину та джерело створення аварійної ситуації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/746»
«Кваліфікація у разі вчинення кримінального правопорушення за наявності в діянні винної особи кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті КК У разі вчинення кримінального правопорушення за наявності в діянні винної особи кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті Кримінального кодексу України, такі дії слід кваліфікувати за тією частиною статті, яка передбачає відповідальність за найбільш тяжкий злочин, а наявність інших кваліфікуючих ознак, передбачених іншими частинами цієї статті, відображається у формулюванні обвинувачення шляхом наведення їх переліку в тексті процесуального документу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5646»
«Юрисдикція спору, пов’язаного з прийнятим у кримінальному провадженні рішенням правоохоронного органу про розшук належного позивачу транспортного засобу і внесення такої інформації до відповідної інформаційно-пошукової системи Вимоги, що випливають з прийнятого у кримінальному провадженні рішення правоохоронного органу про розшук належного позивачу транспортного засобу і внесення такої інформації до відповідної інформаційно-пошукової системи, підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1558»
«Питання щодо розподілу/компенсації процесуальних витрат, понесених у кримінальному провадженні, не розглядаються в порядку цивільного судочинства Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується, у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України. Якщо ж це питання суд не вирішив, сторона кримінального провадження має можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/893»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Юрисдикція спору про зобов’язання органів Національної поліції України провести службове розслідування щодо службових осіб поліції, які прибули на виклик, встановити винних та повернути викрадені речі Оскільки позовні вимоги про зобов’язання органів Національної поліції України провести службове розслідування щодо службових осіб поліції, які прибули на виклик, встановити винних та повернути викрадені речі, фактично стосуються бездіяльності відповідачів щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, то відповідний спір має вирішуватися за правилами КПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5363»
«Кваліфікація. Умисне вбивство, вчинене повторно (закінчене вбивство чи замах на нього) (п. 13 ч. 2 ст. 115 КК) Відповідальність за умисне вбивство, вчинене повторно, настає незалежно від того, чи вчинила особа попередньо закінчене вбивство чи замах на нього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/662»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?